Писаренко Олександр, адвокат, магістр бізнес адміністрування.
Юридичне бюро Писаренка.

РОЗРАХУНКИ З УЧАСНИКОМ ПРИ ВИХОДІ З ТОВ. ВИПЛАТА УЧАСНИКУ ПРИ ВИХОДІ З ТОВ 2019.

Якщо один з учасників товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) має намір припинити участь в бізнесі і не знайшлося зацікавлених придбати частку по адекватній ціні, закон дає можливість здійснити вихід з ТОВ.

Аспекти виплати вибувшому учаснику належної суми – нижче на прикладі спорів з практики бюро.

НОВАЦІЇ В РОЗРАХУНКАХ ПРИ ВИХОДІ УЧАСНИКА ЗА ЗАКОНОМ «ПРО ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ТА ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ» З 17.06.2018 Р.

Законом про ТОВ введено новий об’єкт оцінки, з якого розраховується сума до виплати учаснику при виході з ТОВ, і узаконено ринкову вартість такого об’єкта.

Товариство зобов’язане виплатити вартість частки учасника. Така вартість розраховується виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників ТОВ пропорційно до розміру частки в статутному капіталі учасника, який вийшов.

ТОВ виплачує лише пропорційно до оплаченої частини частки вибувшого учасника (ст. 24).

Відтак, за новим Законом сума виплати становить пропорцію оплаченої учасником частки до вартості сукупності всіх часток учасників у статутному капіталі;

за умовчанням визначається ринкова вартість сукупності всіх часток учасників товариства.

За попереднім законом до 17.06.2018 р. при виході учасника підлягала виплаті вартість частини майна ТОВ, пропорційна частці в статутному капіталі.

Тому, діяло правило про розрахунок у пропорції до вартості майна товариства.

Попереднім законом не встановлювалося, визначається ринкова чи балансова вартість майна ТОВ.

Хоча на сьогодні узаконено ринкову вартість при розрахунках, але зміна об’єкта оцінки вимагає врегулювання у новому статуті ТОВ деталей виплати учаснику.

Так, об’єктом оцінки для розрахунку на сьогодні є вартість сукупності всіх часток учасників у статутному капіталі, а не вартість майна товариства.

Такий об’єкт далеко не тотожний за можливостями обґрунтованого встановлення його ринкової вартості, аніж майно ТОВ, як було раніше.

За затвердженим постановою КМУ 10.09.2003 р. N1440 національним стандартом N1 “Загальні засади оцінки майна і майнових прав” об’єкти оцінки класифікують, зокрема, на об’єкти в матеріальній формі (нерухоме та рухоме майно) та у нематеріальній формі (ті, що забезпечують економічну вигоду, зокрема, частки, паї).

При визначенні ринкової вартості оцінювач застосовує, як правило, кілька методичних підходів за наявності достовірних інформаційних джерел для її проведення.

Основними з підходів є порівняльний і дохідний.

При порівняльному підході для визначення ринкової вартості об’єкта оцінки у матеріальній формі елементами порівняння є характеристики подібного майна за місцем його розташування, фізичними та функціональними ознаками, умовами продажу тощо.

Ринкова вартість ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів в оцінювача.

Оскільки у сторін спору є можливість встановлення і перевірки інформації про ціни на переважну більшість матеріальних об’єктів, то оцінка ринкової вартості таких об’єктів часто не викликає сумнівів чи може бути обґрунтовано спростована.

Проте застосування порівняльного підходу для оцінки часток в статутному капіталі ТОВ є практично неможливим, позаяк частки є індивідуально визначеними об’єктами оцінки в нематеріальній формі, відносяться до одного конкретного ТОВ, елементи порівняння для них відсутні.

За нацстандартом при дохідному підході оцінка залежить від наявності інформації щодо очікуваних (прогнозованих) доходів від використання об’єкта оцінки, стабільності їх отримання; при прогнозуванні враховується вплив ринкових умов на функціонування об’єкта оцінки виходячи з принципу його найбільш ефективного використання технічно можливими, дозволеними та економічно доцільними варіантами.

Правила оцінки за національним стандартом узагальнені і нечіткі.

Ринкова вартість часток учасників у статутному капіталі за таким підходом визначається за прогнозами, спірними об’єктивними і суб’єктивними ринковими і господарськими факторами.

Тому ринкова вартість часток у статутному капіталі як об’єкта оцінки по Закону про ТОВ, визначена за дохідним підходом, може несприятливо відрізнятися від ринкової вартості власного капіталу ТОВ, визначеного за вартістю майна на дату виходу учасника.

З огляду на нововведення, є необхідним включення до статуту ТОВ спеціальних положень про розрахунки з учасниками при виході та проактивний і критичний підхід при проведенні судової експертизи.

Законом «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» з 17.06.2018 р. встановлено нові правила виходу учасника з товариства.

Учасник, чия частка у статутному капіталі ТОВ становить менше 50 %, може вийти з товариства без згоди інших учасників, чия частка – 50% і більше – виключно за згодою інших учасників у нотаріальній формі.

Для отримання згоди учасник подає іншим заяву, на яку протягом місяця останні повинні надати згоду. Інакше згода вважатиметься відсутньою і право на вихід учаснику не наданим.

Вихід учасника з часткою менше 50% СК здійснюється останнім за самостійним рішенням і автономними від товариства та інших учасників діями.

Для виходу з ТОВ учасник подає безпосередньо державному реєстратору:

– заяву про реєстрацію змін до відомостей про ТОВ в ЄДР;
– заяву про вихід з ТОВ з засвідченим нотаріально власним підписом.

У день реєстрації змін до відомостей про ТОВ в ЄДР держреєстратор надає/надсилає з описом вкладення та електронною поштою виписку заявнику, товариству, іншим учасникам ТОВ до проведення реєстраційної дії.

Датою виходу учасника з ТОВ вважається день державної реєстрації виходу.

Цим положенням усунено суперечки про момент виходу по даті подання заяви посадовій особі ТОВ чи за спливом 3-місячного строку попередження ТОВ про вихід.
Також уніфіковано факт та дату, по яким здійснюється розрахунок.

Сума до виплати учаснику при виході з ТОВ розраховується на день, що передував дню подання останнім заяви про вихід держреєстратору, якщо інше не встановлено одностайно всіма учасниками у статуті.

Законом на ТОВ покладено обов’язок повідомити колишньому учаснику вартість його частки, її обґрунтований розрахунок та копії документів для такого розрахунку – протягом 30 днів.

Відлік ведеться з дня, коли товариство отримало виписку про зміну складу учасників від суб’єкта державної реєстрації, чи, якщо належно надіслану виписку не отримано, – з дня, коли не відбулася доставка пошти, оскільки ТОВ могло в цей день дізнатися про зміни.

ТОВ зобов’язане надавати вибувшому учаснику доступ до будь-яких документів і фінансової звітності, необхідних для розрахунку вартості його частки.

Строк для виплати учаснику товариством – 1 рік з дня виходу, якщо інше не встановлено одностайно погодженим всіма учасниками статутом в редакції на такий день.

З закону “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю” випливає, що з 17.06.2019 р. положення статутів ТОВ, які не відповідають нормам закону, втратять чинність. З огляду на свободу учасників у врегулюванні широкого кола корпоративних відносин, надану законом, та меншу пригідність його норм в “чистому виді” для багатьох конкретних товариств, вбачається розумним викладення статуту в новій редакції для індивідуальних цілей кожного ТОВ.

РОЗРАХУНКИ ПРИ ВИХОДІ УЧАСНИКА З ТОВ ЗА СТАРИМ ЗАКОНОМ «ПРО ГОСПОДАРСЬКІ ТОВАРИСТВА».

У спорах про вихід з товариства до прийняття Закону про ТОВ питання виплати регулюються чинними тоді статтями 54 Закону “Про господарські товариства” та 148 ЦКУ.
За вказаними нормами при виході учасника з ТОВ йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі.

У зазначених нормах не встановлено дату, на яку розраховується вартість майна, що викликає суперечки, бо така вартість може різнитися в часі в силу об’єктивних (фізичний стан майна, зміна ринкової ціни) і суб’єктивних причин (внесення товариством змін у дані бухгалтерського обліку і фінансової звітності).

У ч.2 ст. 54 Закону встановлено, що вибувшому учаснику виплачується належна йому частина прибутку, одержаного ТОВ у даному році до моменту його виходу. Оскільки прибуток є частиною майна ТОВ, а права і обов’язки учасника припиняються для вибулого учасника саме з моменту його виходу з ТОВ, то справедливо зробити висновок, що датою для розрахунків ціни всього майна ТОВ є дата виходу учасника з ТОВ, так як саме до неї учасник шляхом участі в управлінні товариством міг впливати на майновий стан ТОВ. Судова практика підтримує такий підхід.

Виробилося два варіанти визначення дати виходу учасника з ТОВ по старому Закону.

За ст. 148 ЦКУ учасник може вийти з ТОВ, повідомивши ТОВ не пізніше, ніж за 3 місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. ВГСУ роз’яснив, що учасник вважається таким, що вийшов з моменту прийняття загальними зборами рішення про його виключення на підставі його заяви про вихід з ТОВ, а у випадку відсутності такого рішення – з дати закінчення 3-х місячного або іншого, встановленого статутом, терміну для повідомлення (п.3.5 . РЕКОМЕНДАЦІЙ ПРЕЗИДІЇ ВГСУ від 28.12.2007 р. N04-5/14 “Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин”).

Другим варіантом є дата виходу, встановлена рішенням загальних зборів, яка не відповідає датам, зазначеним вище, але в межах 3-х місячного або іншого, встановленого статутом, терміну для повідомлення. Загальні збори є вищим органом ТОВ і правомочні приймати рішення з усіх питань його діяльності.

Тому, наприклад, правомірною є дата виходу з ТОВ 31 травня, якщо заява подана 1 квітня, а збори учасників відбулися 5 травня.

Строки виплати учаснику при виході з бізнесу в Україні.

Як за новим так і за старим законом строки виплати учаснику при виході з ТОВ встановлюються статутом і законом.

У даній статті мова йде про випадки, в яких відповідні питання не врегульовані статутом.

Згідно із законом про ТОВ виплата здійснюється протягом 1 року з дня виходу, якщо інший строк не встановлено одноголосно затвердженим статутом.

За ст. 54 Закону про госптовариства виплата здійснюється після затвердження звіту за рік, в якому учасник вийшов із ТОВ, і в строк до 12 місяців з дня виходу. Законом не зазначено, який саме звіт повинен бути затверджений (частина обов’язкової фінансової звітності “Звіт про власний капітал” або звіт виконавчого органу про результати діяльності чи якийсь інший). На практиці ж це не має значення, так як ТОВ, не зацікавлені в швидкій виплаті, затримують її до 12 місяців з дня виходу, а після закінчення цього терміну учасник, що вибув, отримує право вимагати суму через суд, незалежно від затвердження звіту за рік.

Склад майна, з якого розраховується виплата, при виході учасника, здійсненому по старому закону.

У майнову масу, вартість якої визначається для розрахунку суми виплати учаснику, який вибув, включається не тільки майно, що належить ТОВ на праві власності, а й майнові права на майно, що перебуває в його користуванні. Ст. 190 ЦКУ встановлено, що до майна належить сукупність речей, а також майнові права та обов’язки. Майновими правами визнаються будь-які права, пов’язані з майном, відмінні від права власності, в т.ч. права, які є складовими частинами права власності, і права вимоги (ст. 3 Закону “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”). За п. 5 затвердженого наказом МФУ від 18.10.1999 р. N242 Положення бухгалтерського обліку “Нематеріальні активи” до нематеріальних активів належать, зокрема, права користування майном (право користування земельною ділянкою відповідно до земельного законодавства, право користування будівлею, право на оренду приміщень). П. 3.7. зазначених рекомендацій президії ВГСУ від 28.12.2007 р. N04-5/14 роз’яснено, що при вирішенні спорів судам необхідно враховувати, що майном, крім речей, вважаються майнові права; вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті учаснику при виході з ТОВ, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна, в т.ч. основних засобів і нематеріальних активів. Таким чином, якщо в користуванні ТОВ на дату виходу учасника була, наприклад, земельна ділянка чи інша нерухомість, то вартість майнових прав на неї підлягає включенню до майна ТОВ для розрахунку суми до виплати.

Ринкова чи балансова вартість майна в розрахунку при виході учасника, здійсненому по старому закону?

Головним питанням у спорах про виплату учаснику, який вибув, є вид вартості майна ТОВ, що застосовується при його оцінці, – ринкова або балансова, так як навіть при відсутності порушень бухгалтерського обліку їх величини можуть відрізнятися в кілька разів.
Ні закон про господарські товариства, ні ЦКУ прямо на це запитання відповіді не дають. Але комплексний аналіз законодавства і роз’яснень ВГСУ приводять до висновку про застосування ринкової вартості, якщо на цьому наполягає вибувший учасник.

Так, за ст. 148 ЦКУ порядок і спосіб визначення вартості частини майна до виплати встановлюються статутом і законом, а спори про визначення розміру частини вирішуються судом.
Законом, що встановлює порядок і спосіб визначення вартості будь-якого майна, є “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”). Закон визначає правові засади здійснення оцінки з метою захисту інтересів суб’єктів правовідносин у питаннях оцінки майна та використання її результатів. За ст.7 Закону проведення незалежної оцінки майна є обов’язковим у випадках визначення розміру відшкодування, під час вирішення спорів. За ст.9 Закону якщо законами або нормативно-правовими актами КМУ або судом не зазначено вид вартості, який повинен бути визначений в результаті оцінки, визначається ринкова вартість. За ст. 12 Закону звіт про оцінку є документом, що містить висновки про вартість майна.

Законом “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” фінансова звітність і баланс підприємства не віднесені до документів, що містять висновки про вартість майна.

За ст. 34 ГПКУ обставини справи, які повинні відповідно до закону бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

За п.12 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 р. N20 “Про судову практику в справах за позовами про захист права приватної власності” суди мають виходити з того, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а при його відсутності – по дійсній вартості на час розгляду спору. Для її визначення при необхідності призначається експертиза.
За ст.ст. 509, 11 ЦКУ зобов’язання має грунтуватися на добросовісності, розумності та справедливості.

За п. 64 Рішення Європейського суду з прав людини (Справедлива сатисфакція) у справі “Совтрансавто-Холдинг” проти України (Заява N 48553/99) від 02.10.2003 р., що є частиною законодавства України, у якому вирішувалося питання про справедливу сатисфакцію вартості майна підприємства, зазначено, що Суд враховує аргумент заявника, за яким балансова вартість активів є далекою від того, щоб відповідати реальній вартості активів або, інакше кажучи, ринковій вартості.

В постанові Пленуму ВГСУ від 25.02.2016 р. “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин” зазначено, що учасник ТОВ має право вимагати виплати на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а судом має бути задоволено клопотання учасника, який вийшов про проведення експертизи такої вартості необоротних і оборотних активів товариства та його зобов’язань для обчислення суми, що належить до сплати.

Таким чином, виплата учаснику при виході з ТОВ повинна бути здійснена саме виходячи зі справедливої ринкової вартості майна ТОВ напередодні дати виходу, якщо учасник вважає, що балансова вартість такого майна нижче ринкової.

Щоб уникнути подальших суперечок варто приділити увагу правильній постановці питань для вирішення судовою експертизою. Експерт повинен дати висновок про те, якою була ринкова вартість майна товариства та часток в статутному капіталі напередодні дати виходу учасника з ТОВ, та якою є сума, що підлягає нарахуванню та виплаті позивачу у зв’язку з його виходом зі складу учасників.

Додатково зі спірних питань виходу учасника з ТОВ читайте в “Публікаціях”,  тут, тут, тут і на “Форумі Юридичного бюро Писаренка”.

Писаренко Олександр Олексійович, адвокат, магістр бізнес адміністрування.

Тел: + 38 (044) 270 60 46
Моб: + 38 (050) 719 1016
E-mail: info@fides.com.ua