Порядок дій для державної реєстрації виходу учасника з товариства.

Порядок дій для державної реєстрації виходу учасника з ТОВ.

Порядок дій для державної реєстрації виходу учасника з товариства.

ПРОЦЕДУРА ВИХОДУ З ТОВ УКРАЇНСЬКИХ ЧИ ІНОЗЕМНИХ УЧАСНИКІВ.

Законами «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" врегульовано порядок дій та перелік документів для реєстрації виходу учасника з ТОВ.

За ст. 24 Закону про ТОВ учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників. Учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації виходу.

Для виходу з ТОВ та внесення змін в ЄДР потрібно подати державному реєстраторові наступні документи (ч. 5 ст. 17 Закону про державну реєстрацію):

1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі (форма 2);

2) документ про сплату адміністративного збору;

3) заява про вихід з товариства з обмеженою відповідальністю (нотаріально посвідчена - ч. 2 ст. 5 Закону про ТОВ;

4) документи на підтвердження повноважень представника за ст. 12 Закону.

В заяві по формі 2 доцільно заповнювати сторінку щодо зміни (зменшення) розміру статутного капіталу товариства, позаяк, попри встановлений законом обов’язок державного реєстратора зареєструвати зменшення статутного капіталу на розмір частки вибулого учасника одночасно з держреєстрацією виходу, деякі державні реєстратори наполягають на зазначенні самим заявником про зменшення статутного капіталу в заяві ф. 2.

За п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону розгляд документів здійснюється щодо юридичних осіб протягом 24 годин після надходження документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій.

Заявником може бути як сам учасник, так і його представник.

За ст. 14 Закону:

1. Документи для державної реєстрації можуть подаватися у паперовій або електронній формі.

У паперовій формі документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням.

У разі подання документів представником додатково подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує його повноваження (крім випадку, якщо відомості про повноваження цього представника містяться в Єдиному державному реєстрі).

Для цілей проведення реєстраційних дій документом, що засвідчує повноваження представника, може бути:

2) нотаріально посвідчена довіреність (крім проведення реєстраційних дій щодо державного органу, органу місцевого самоврядування);

3) довіреність, видана відповідно до законодавства іноземної держави;

Місце державної реєстрації виходу з товариства.

Державна реєстрація виходу відноситься до юрисдикції державного реєстратора за місцезнаходженням юридичної особи.

В умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення для юридичних осіб з територій, де відбуваються бойові дії, чи тимчасово окупованих згідно наказу МЮУ від 25.11.2016 р №3359/5 «Про врегулювання відносин, пов’язаних з державною реєстрацією юридичних осіб та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць», а саме Автономна Республіка Крим, Донецька, Запорізька, Луганська, Миколаївська, Харківська, Херсонська області, місто Севастополь державна реєстрація виходу з юридичної особи проводиться будь-яким державним реєстратором незалежно від місцезнаходження товариства.

Подання заяви про вихід з товариства учасником, відсутнім в Україні.

Документи для державної реєстрації виходу з ТОВ можуть подаватися у паперовій формі заявником чи його представником поштовим відправленням.

У разі подання документів поштовим відправленням підпис учасника чи представника на заяві по формі 2 має бути нотаріально посвідченим.

Для цілей проведення реєстраційних дій від імені учасника, який перебуває поза межами України, документом, що засвідчує повноваження представника, може бути:

- нотаріально посвідчена в Україні довіреність;

- довіреність, видана відповідно до законодавства іноземної держави.

За вимогами закону заява про вихід з товариства з обмеженою відповідальністю повинна бути обов’язково складена на українському нотаріальному бланку документа. Справжність підпису на заяві про вихід з юридичної особи (абз. 18 ч. 5 ст. 17) засвідчується нотаріально з обов’язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів. Відтак для виходу з ТОВ учасника, який перебуває за кордоном України, є доцільним складання, підписання від його імені та нотаріальне посвідчення заяви про вихід представником в Україні на підставі довіреності, виданої довірителем за кордоном з проставлянням апостиля. Учасник, відсутній в Україні, видає довіреність українському представникові з нотаріальним посвідченнями підпису довірителя та проставлянням апостиля на ній і надсилає її в Україну.

Адміністративний збір.

За ст. 36 Закону про державну реєстрацію юридичних осіб сплачується адміністративний збір за реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі - 0,3 прожиткового мінімуму. Також за отримання витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань сплачується адмінзбір 130 грн.

Про правила виплати учаснику вартості частки при виході з товариства - за цим посиланням.

Додатково зі спірних питань виходу учасника з ТОВ читайте в публікаціях, тут, тут, тут.

Про можливість виходу з учасників товариства-боржника чи банкрута - за цим покликанням.

Юридичний супровід виходу з товариства та розрахунків з учасниками
НАДІШЛІТЬ ВАШ ЗАПИТ ОНЛАЙН

Наслідки виходу учасника з товариства.

Не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника воно зобов’язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Товариство зобов’язане протягом одного року з указаного дня виплатити колишньому учаснику вартість його частки. Вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника. Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Товариство виплачує учаснику, який вийшов, вартість його частки або передає майно лише пропорційно до розміру оплаченої частини частки такого учасника.

За п. 4.15 постанови Пленуму ВГСУ від 25.02.2016 р. №4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» - судам слід враховувати, що у разі виходу учасника з товариства чинне законодавство не передбачає настання у товариства обов'язку здійснити виплату такому учаснику вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі товариства, у строки, коротші, ніж встановлені ст. 54 Закону "Про господарські товариства"; водночас обов'язок товариства щодо розрахунків при виході з нього учасника виникає на підставі відповідного припису закону та не пов'язаний з наявністю або відсутністю вимоги про здійснення виплати.

За п. 4.19 вказаної постанови - під час вирішення спорів щодо розрахунків з учасником, який вийшов (виключений) з товариства, господарським судам слід враховувати, що вартість частини майна товариства, що належить до виплати такому учаснику, повинна визначатися виходячи з вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення з урахуванням майнових зобов'язань товариства.

У постанові КГС ВС від 18.03.2021 р. №904/366/20 зазначено, що законодавець «визначив, що обов’язок товариства виплатити учаснику вартість його частки обмежується розміром оплаченої частини частки. Тобто для вирішення спору про стягнення з товариства на користь учасника, який вийшов з товариства, вартості частки учасника вирішальним є встановлення розміру оплаченої частини частки учасника».

Інші умови щодо строків та порядку розрахунків можуть бути встановлені статутом товариства, одностайно погодженим всіма учасниками товариства. Статутом товариства можуть бути передбачені інші розмір та спосіб проведення розрахунків з учасником, що виходить; відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

Писаренко Олександр Олексійович, адвокат з судового супроводу бізнесових і податкових спорів, магістр бізнес адміністрування.

Тел. +38 (044) 270 60 46
Тел. +38 (050) 719 10 16
E-mail: info@fides.com.ua
Лист:  Viber  Telegram  WhatsApp

3147
Ваша оцінка сторінки:
Середнє: 5 (1 голос)