Юрисдикція - це компетенція державного органу щодо вирішення тих чи інших юридичних справ.

Маємо низку приписів у процесуальному законодавстві, які встановлюють правила щодо розмежування компетенції різних ланок судової системи.

Загалом, критеріями за якими визначається юрисдикційність (підвідомчість) того чи іншого спору є:

• суб’єктний склад правовідносин;
• предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин;
• вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Так, відповідно до п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

- справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

- справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;

- справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.

Перед визначенням юрисдикції спорів, які виникають між учасниками підприємства щодо недійсності продажу частки в статутному капіталі, суд повинен для себе з’ясувати чи існують корпоративні відносини між позивачем, відповідачем чи іншими учасниками справи. Оскільки це є одним із ключових критеріїв для визначення в рамках якого судочинства буде розглядатися справа. 

Водночас, важливим аспектом є з’ясування, які саме правовідносини є корпоративними.

У своїй постанові від 02 липня 2020 року у справі №910/3301/18 Верховний Суд України дійшов висновку, що при визначенні підвідомчості (підсудності) справ цієї категорії судам необхідно керуватися поняттям корпоративних прав, визначеним ст. 167 ГК України.

Згідно якої, корпоративні права – це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Водночас, ч. 3 ст. 167 ГК України встановлює, що під корпоративними відносинами потрібно розуміти відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Реалізація учасником господарського товариства передбачених законом прав учасника господарського товариства відбувається в межах корпоративних відносин.

Визначаючи юрисдикцію у справах щодо недійсності продажу частки в статутному капіталі потрібно чітко розуміти, що предметом спірних договорів купівлі-продажу є відповідні права й обов'язки стосовно участі у діяльності та управлінні приватного підприємства, отриманні прибутку від господарської діяльності, з огляду на що відносини щодо відчуження цих прав за своєю правовою природою є корпоративними відносинами щодо володіння, користування й розпорядження належними сторонам корпоративними правами у цьому приватному підприємстві.

Отже, аналізуючи наведені правові приписи та судову практику із розгляду даної категорії справ можна дійти висновку, що спір між учасниками приватного підприємства щодо визнання недійсними договорів купівлі-продажу частки в статутному капіталі підприємства виникає з корпоративних відносин, є господарсько-правовим і підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Аналогічні правові висновки щодо характеру спірних правовідносин між учасниками приватного підприємства та приватним підприємством містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №11/3494/16.

Додатково щодо підвідомчості спорів - читайте за цим посиланням.

Щодо способу захисту при порушенні переважного права на купівлю частки в ТОВ - у цій статті.

Про звернення стягнення та примусовий продаж частки в статутному капіталі - за цим лінком.

Щодо захисту корпоративних прав учасників товариства - в цій статті на сайті бюро.​