Вимоги «Діджи Фінанс» про повернення боргів у повній сумі без врахування оплат на адресу ФК «Фагор» є неправомірними через наступне.

1. Уклавши з ФК «Плеяда» договір факторингу від 20.05.2016 р., ФК «Фагор» отримала права вимоги повернення позичальниками кредитів «Банку Михайлівський». Далі, як новий кредитор, ФК «Фагор» офіційно повідомила про себе боржникам як про замінену сторону кредитора у зобов’язальних відносинах і заявила вимоги про повернення кредитів саме їй.

За таких обставин з моменту повідомлення боржникам про заміну кредитора на ФК «Фагор» до дня прийняття апеляційної постанови від 01.07.2021 р. кредитором для позичальників була саме ця фінансова компанія.

За ст. 513 ЦКУ передача прав вимоги оформляється простим письмовим договором (за виключенням іпотечних договорів) і такий договір тягне обов’язкові для боржника наслідки, поки не буде виявлено його недійсність, прямо встановлену законом, або визнану судом (ст. 204 ЦКУ).

Тому сплата боржниками в адресу ФК «Фагор» до 01.07.2021 р.  є належною сплатою їх зобов’язань по кредитним договорам з «Банком Михайлівський» і сплачені суми підлягають врахуванню при врегулюванні спорів по вимогам ТОВ «Діджи Фінанс». 

2. Позичальники «Банку Михайлівський» не є і не могли бути стороною договорів факторингу чи відчуження банком прав вимог до них. Так само позичальники не були стороною подальших угод про перехід цих прав іншим особам. За ст.ст. 512, 516 ЦКУ боржники не є стороною правочинів з передачі кредиторських вимог банком, отримання їх згоди на укладення таких договорів законом виключено. За ст.ст. 1079, 1080 ЦКУ сторонами у договорі факторингу є клієнт (банк чи інший СПД) та фактор (банк або інша фінансова установа) і договір є дійсним незалежно від наявності домовленості між банком та боржником про обмеження на відступлення права грошової вимоги.

Водночас, закон зобов’язує боржника сплатити вимоги новому кредитору з моменту отримання повідомлення про перехід прав вимоги від первісного кредитора до нового. За ст. 1082 ЦКУ боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові, якщо одержав від нього письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги.

Позаяк боржник не приймає участі в договорі передачі прав вимог до нього між кредиторами, то така передача не є порушенням його прав. Тому останній не може втручатися в повноваження кредиторів на укладення договору один з одним.

Проте, при наявності вимог нового кредитора за таким договором, які не враховують виконання зобов’язань боржником перед первісним кредитором, боржник має право заперечувати проти них.

За ст.ст. 514-518, 1082 ЦКУ:

1. боржник може не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні, натомість має право здійснити платіж первісному кредиторові;
2. якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, виконання ним свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням;
3. боржник може заперечувати проти вимоги нового кредитора, якщо виконав свій обов’язок первісному кредитору до пред’явлення такої вимоги чи письмового повідомлення про заміну кредитора;
4. до нового кредитора переходять права первісного в обсязі і на умовах, що існували на момент їх переходу, якщо інше не встановлено договором або законом;
5. боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Відтак, платежі, здійснені позичальниками на ФК «Фагор» в період від дня отримання повідомлення про перехід прав вимог до цієї фінансової компанії до моменту отримання повідомлення про перехід прав вимог до ТОВ «Діджи Фінанс» (по апеляційній постанові та договору №7-БМ) є здійсненими належно. Вимога ТОВ «Діджи Фінанс» про їх повторну сплату є незаконною.

3. Судове рішення у спорі між кредиторами не може слугувати підставою, щоб один з них вимагав від боржника повторної сплати після фактичної сплати іншому кредитору. У спорі між «Діджи Фінанс», «Фагор» та «Плеяда» жоден з цих кредиторів не заявляв у судах про залучення позичальників третіми особами в справу. Тому судове рішення не може створювати обов’язки позичальників з повторної сплати кредитів та право кредиторів її вимагати.

За ст.ст. 516, 519, 1081 ЦКУ новий кредитор набуває прав лише:

1. з моменту одержання боржником письмового повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні чи вимоги нового кредитора;
2. при наявності у нового кредитора переданих йому первісним кредитором оригіналів документів, які засвідчують передані права, та наданні доказів цього боржнику;
3. якщо грошова вимога, право якої йому відступлено, є дійсною (дійсною є вимога, якщо в момент її відступлення первісному кредитору не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу; при цьому за недійсність переданої новому кредитору вимоги відповідає перед ним первісний кредитор, а не боржник).

4. За ст. 1082 ЦКУ виконання боржником грошової вимоги факторові звільняє його від його обов'язку перед початковим кредитором.

За ст. 514 ЦКУ до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому платежі, здійснені до 01.07.2021 р. позичальниками на ФК «Фагор» (фактору за договором з ФК «Плеяда» від 20.05.2016 р.) звільняють їх від повернення відповідної суми по кредитному договору з «Банком Михайлівський», який передав права вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» по договору №7-БМ від 20.07.2020 р.

В апеляційній постанові від 01.07.2021 р. зазначено: «ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло право вимоги за усіма правами кредитора за основними договорами, що існували на момент переходу цих прав в порядку, передбаченому ст. 514 ЦКУ та п. 2 договору №7_БМ від 20.07.2020 р. Відповідно, у ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» виник не тільки інтерес щодо прав вимоги, а й цілком реальне правомірне очікування на стягнення заборгованості за переданими договорами. Тобто у особи виникло право на стягнення відповідної заборгованості».

Імовірність того, що фінансові компанії «Фагор» та «Плеяда» передали на ТОВ «Діджи Фінанс», а останнє - на "Авансар" та "ФПГ "Лекс" усі документи, отримані від банку «Михайлівський», викликає сумніви.

Якщо так, то як наслідок це значно підвищить шанси позичальників у спорах з ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», в яких останнє вимагатиме сплати боргів перед банком. При відсутності у «Діджи Фінанс", "Авансар", "ФПГ "Лекс" оригіналів кредитних документів, договорів іпотеки, застави та інформації про рух коштів по отриманню та поверненню кредитів боржниками, задоволення вимог в судах неможливе.

Якщо кредит банку «Михайлівський» був іпотечним, то, звичайно, для ТОВ «Діджи Фінанс» це ласий шматок. Фінансова компанія намагатиметься зареєструвати право власності на нерухоме майно, яке забезпечувало кредит іпотекою. Перед набуттям права власності у такий спосіб кредитор має надіслати позичальнику офіційну вимогу про повернення кредитної заборгованості та її розмір, яка виникла перед ліквідованим банком. В інтересах позичальника – відповісти обґрунтованими запереченнями щодо відсутності підстав для реєстрації предмета іпотеки за кредитором, зокрема, через відсутність в останнього оригіналів документів про кредитну заборгованість та іпотеку, порушення іпотечного застереження. Якщо реєстрація права власності відбулася, для повернення іпотечної нерухомості власнику необхідне звернення до суду про визнання неправомірними дій кредитора, скасування його власності та визнання права власності іпотекодавця.

КЦС ВС від 31.03.2021 р. №705/2045/16-ц за ч. 6 ст. 95 ЦПК зауважив, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал цього доказу або електронні докази. Якщо оригінал не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Встановивши, що позичальником ставилися під сумнів надані банком чи МФО копії кредитного договору, заяв на видачу готівки та акцентувалося на необхідність надання оригіналів цих документів, а суд звертав на це увагу позивача, проте банк чи МФО не надав суду для огляду оригіналів договору та заяви, то такі докази не повинні були братися до уваги судами, а з висновками апеляційного суду про доведеність позовних вимог банку чи МФО в частині розміру кредитної заборгованості погодитися не можна, оскільки вони зроблені з порушенням норм процесуального права, які позбавляють можливості вважати судове рішення ухваленим при повному та всебічному дослідженні обставин справи. З огляду на ч. 6 ст. 95, ч. 5 ст. 100 ЦПК України єдиним належним доказом достовірності наданих копій документів може бути лише дослідження оригіналів та їх співставлення. Вимоги чи заперечення у випадку ненадання банком чи МФО оригіналів доказів по кредитним правовідносинам мають бути відхилені (КЦС ВС від 10.06.2020 №554/260/17, від 23.12.2020 №757/28231/13-ц, від 06.05.2020 №372/223/17 та ін., кредитний адвокат). Суд має ігнорувати електронні докази при неподанні оригіналу при дотриманні відповідною стороною умов ч. 5 ст. 100 ЦПК - у зв’язку з ненаданням оригіналу електронного доказу на клопотання опонента, в якому висловлено сумнів та заявлено про витребування оригіналу (ВС №568/879/17).

ЄСПЛ в рішенні «Дія-97 проти України» від 21.10.2010 р. зазначає, що процесуальні норми призначені, щоб забезпечити належне правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, який є обов’язковим не тільки для сторін, але й для самого суду.

Якщо кредит банку «Михайлівський» забезпечений був заставою автомобіля, ТОВ «Діджи Фінанс» намагатиметься звернути стягнення на транспортний засіб за позовом до суду чи, якщо банком раніше отримано було таке рішення, - у виконавчому провадженні через судову ухвалу про заміну сторони провадження на себе.

Також, як можна припустити, ТОВ «Діджи Фінанс», «Авансар», «Фінансово-правова група «ЛЕКС» активно звертатимуться до несумлінних нотаріусів для вчинення виконавчих написів про стягнення кредитних боргів у необґрунтованих сумах.

Хоча при таких обставинах відміна виконавчих написів судом буде прогнозованою, проте до моменту набуття судовим рішенням законної сили приватний виконавець може стягнути з боржника гроші, майно, зарплату і наробити клопоту в виді арештів, реєстру боржників та стягнення винагороди виконавця. Підступність виконавчого напису в тому, що вчиняється він тихо, «за спиною» і без відома позичальника, за заявою кредитора і його односторонніми розрахунками, без надання боржнику можливості заявити контраргументи і подати контрдокази проти стягуваних сум. Після вчинення нотаріального напису так же тихо, часто - без надсилання боржнику відповідної постанови, відкривається виконавче провадження, у якому приватним виконавцем накладаються арешти на рухоме майно, нерухомість та банківські рахунки боржника, на які звертається стягнення, про що боржник дізнається по факту.

Для запобігання більшим втратам важливе своєчасне звернення до кредитного адвоката та суду з позовом про визнання нотаріального напису таким, що не підлягає виконанню, та заявою про забезпечувальне зупинення примусового стягнення за виконавчим написом. Для повернення стягненого приватним виконавцем після відміни нотаріального напису необхідне звернення кредитного адвоката до суду з позовом про стягнення (повернення) безпідставно отриманого кредитором майна.