Скарга на арбітражного керуючого із нашої практики:
СКАРГА НА ДІЇ АРБІТРАЖНОГО КЕРУЮЧОГО (ЛІКВІДАТОРА)
В ПРОЦЕСІ БАНКРУТСТВА
(зразок)
10 січня 2013 р.
1. Ліквідатором Титовою О.А. направлено кредиторам виклики від 30.08.12 р. про явку 13.09.12 р. на збори кредиторів (копії виклику й конверта додаються).
„Кредитор1” 11.09.12 р. направив до суду заперечення проти визнання кредиторських вимог ТОВ „Кредитор2” в сумі 74 566 00,00 грн. і проти включення їх до реєстру вимог кредиторів.
На зборах кредиторів, які відбулися 13.09.12 р., арбітражний керуючий Титова О.А. повідомила, що у встановлений строк після публікації оголошення про визнання банкрутом кредиторські вимоги заявили три кредитора: ТОВ „Кредитор2”, „Кредитор1”, ПАТ „Кредитор3”, і за результатами їх розгляду ліквідатор включила їх до реєстру вимог кредиторів, а саме:
- „Кредитор1” – сума вимог 15 939 28,11 грн. у четвертій черзі задоволення при банкрутстві підприємства;
- ТОВ „Кредитор2” – сума вимог 74 566 00,00 грн. у четвертій черзі задоволення при банкрутстві підприємства;
- ПАТ „Кредитор3” – сума вимог 72 401,92 грн. у четвертій черзі задоволення при банкрутстві підприємства.
На підставі такого складеного ліквідатором реєстру на зборах кредиторів 13.09.12 р. ліквідатором зареєстровані і приймали участь вказані три кредитори.
Самого реєстру кредиторських вимог арбітражний керуючий кредиторам не надала.
За ст. 3-1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі-Закон) ліквідатор зобов”язаний вживати заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та невідкладно повідомляти суду про наявність конфлікту інтересів.
При складанні протоколу зборів кредиторів від 13.09.12 р. ліквідатор зазначила в ньому, що прийняті виключно рішення, за які голосував ТОВ „Кредитор2”, який, на думку ліквідатора, має переважну кількість голосів, при тому, що включення ТОВ „Кредитор2” до реєстру, сума й черговість його вимог заперечені „Кредитором1” до суду.
За п.п. 8.8.-8.11. Рекомендацій ВГСУ від 04.06.2004 р. „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” кредитори, що подали до господарського суду заяви з вимогами до боржника, набувають прав заявляти заперечення проти вимог інших кредиторів у процедурі банкрутства підприємства; вимоги, щодо яких боржник не заявив до господарського суду заперечень, за умови відсутності заперечень з боку інших кредиторів, включаються до реєстру; вимоги, проти визнання яких іншими кредиторами подані заперечення, розглядаються господарським судом у процедурі банкрутства підприємства, про що виноситься ухвала, правовим наслідком якої може бути позбавлення кредитора брати участь у справі.
За ч. 9 ст. 7 та ч. 7 ст. 16 Закону при проведенні процедур банкрутства підприємства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, створений відповідно до Закону, який обирається зборами кредиторів.
Учасниками зборів кредиторів є особи, вимоги яких включені до реєстру вимог кредиторів, за ст. 15 Закону реєстр повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості.
Оскільки коло кредиторів, обгрунтованість, сума та черговість їх вимог (а, як наслідок, - й кількість голосів і результати голосування на зборах) на даний час грунтується виключно на власній думці ліквідатора Титової О.А., яка без врахування заперечень «Кредитора1» включила до реєстру ТОВ «Кредитора2» з заявленою ним вимогою, то така ситуація явно порушує інтереси „Кредитора1” на справедливий суд, оскільки неправильно складений реєстр кредиторських вимог гарантовано зменшує процент задоволення його вимог та позбавляє його можливості приймати вирішальні рішення на зборах при наявних у нього вимогах у справі банкрутства підприємства.
За ст.ст. 1, 25 Закону банкрутством є неспроможність боржника задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше, як через ліквідаційну процедуру, ліквідацією є припинення банкрута, з метою задоволення визнаних судом вимог, ліквідатор забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів і реалізує майно банкрута для задоволення вимог включених до реєстру.
За п.п. 1.1-1.2 РЕКОМЕНДАЦІЙ ВГСУ від 04.06.2004 р. N 04-5/1193 господарські суди мають враховувати, що встановлення в Законі особливого порядку задоволення вимог кредиторів спрямоване на створення необхідних умов для більш повного задоволення вимог кредиторів, реалізацію їх прав і інтересів. За таких умов у справі про банкрутство підприємства вирішується завдання справедливого і пропорційного розподілу серед кредиторів майнової (конкурсної) маси боржника.
В Постанові Верховного суду України від 13.02.12 р. у справі №Б3/196-10 за заявою КЖП №17 про банкрутство за ст. 51 Закону при перегляді постанови ВГСУ від 05.07.11 р. встановлено: „Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів”.
За ч. 4 ст. 14 Закону заяви з кредиторськими вимогами конкурсних кредиторів, щодо яких є заперечення інших кредиторів, розглядаються господарським судом до винесення ухвали про затвердження реєстру вимог.
Отже, за нормами Закону визначення кола кредиторів, черговості, суми їх вимог, кількості голосів і результатів голосування на зборах здійснюється на підставі затвердженого судом реєстру вимог кредиторів.
Після оголошення про визнання банкрутом підприємства 11.06.12 р. в газеті «Голос України» №91 на даний час закінчився 30-денний термін заявлення кредиторських вимог.
Але арбітражним керуючим Титовою О.А. не подано господарському суду реєстр для затвердження, хоча його складено, самовільно включено ТОВ «Кредитора2» без врахування заперечень «Кредитора1».
Ліквідатор керується самовільним реєстром, проводить по ньому реєстрацію та підрахунок голосів на зборах і керується рішеннями зборів, за які голосує ТОВ „Кредитор2”, проти якого заперечує в суді „Кредитор1”.
Скаргу на дії ліквідатора подає „Кредитор1”, оскільки неправильний кредиторський реєстр внаслідок дій ліквідатора позбавляє «Кредитора1» можливості приймати вирішальні рішення на зборах при наявних в нього голосах.
З урахуванням цього, прошу:
1. Скаргу на дії ліквідатора (арбітражного керуючого) задовольнити;
2. Зобов”язати ліквідатора (арбітражного керуючого) в 5 денний строк з дня винесення ухвали подати господарському суду на затвердження реєстр вимог кредиторів банкрута, складений ліквідатором за результатами розгляду таких вимог (претензій), поданих після опублікування оголошення про визнання банкрутом підприємства;
3. Зобов”язати ліквідатора (арбітражного керуючого) в 5 денний строк з дня винесення ухвали подати господарському суду копії її рішень за результатами розгляду заявлених до банкрута кредиторських вимог (претензій) та повідомлень ліквідатора кредиторам про визнання чи відхилення їх вимог (претензій).
Додаток:
Копія виклику й конверта.
Поштова квитанція про відправку зразок скарги на дії арбітражного керуючого.
Див. публікації з нашої практики по проблематиці банкрутства підприємств
тут, ще тут, тут, також тут, й тут.
Юридична допомога з банкрутства підприємств / Адвокат з процедур бункрутства