1. Прийняття зборами учасників рішення про ліквідацію підприємства-боржника, подання відповідної заяви державному реєстратору і публікація в пресі інформації про ліквідацію підприємства.

2. Боржником подається заява до господарського суду у письмовій формі про порушення справи про банкрутство підприємства (ст.ст. 7, 51 Закону про банкрутство), в якій, зокрема, викладаються обставин, які підтверджують його неплатоспроможність, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені). Заява про відкриття процедури банкрутства підприємства, окрім іншого, повинна містити суму вимог кредиторів за грошовими зобов’язаннями у розмірі, який не оспорюється боржником, розміри інших видів заборгованостей, а також відомості про наявність у боржника майна, у тому числі грошових сум і дебіторської заборгованості.

У даному контексті слід відмітити, що з вказаною заявою про відкриття процедури банкрутства юридичної особи боржник зобов’язаний звернутися в місячний строк у разі виникнення таких обставин (ч. 5 ст. 7 Закону про банкрутство):

– задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами;

– орган боржника, уповноважений відповідно до установчих документів або законодавства прийняти рішення про ліквідацію підприємства-боржника, прийняв рішення про звернення в господарський суд з заявою боржника про порушення справи про банкрутство підприємства;

– при ліквідації підприємства-боржника не у зв’язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі;

– в інших випадках, передбачених цим Законом.

Через 2 міс. – подання заяви до господарського суду про визнання банкрутом юридичної особи у зв’язку з встановленою недостатністю майна для сплати кредиторських вимог (див. постанови ВГСУ № Б26/195-08, № 24/479-б).

3. Порушення справи про банкрутство підприємства судом. З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом припиняється, окрім іншого, подальше нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів, інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута та зупиняється виконання усяких зобов’язань та платежів по договорам (в т.ч. по кредитам банків).

4. Призначення судом ліквідатора банкрута (з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи – банкрута) та відкриття ліквідаційної процедури банкрутства.

5. Виконання ліквідаційної процедури банкрутства (інвентаризація та оцінка майна у відповідності до положень ст. 29, 30 Закону про банкрутство, виявлення кредиторів) і проходження перевірок податкової інспекції та фондів соціального страхування. Встановлення загальної суми боргів перед кредиторами. Згідно ст. 26 Закону про банкрутство усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури банкрутства підприємства, включаються до складу ліквідаційної маси.

6. При супроводженні банкрутства юридичної особи організовується продаж майна боржника по ціні, на яку знайдеться покупець. Тому продаж майна у процесі банкрутства підприємства може здійснюватися й по заниженій ціні. Податки від продажу такого майна не сплачуються.
Покупцем при ліквідації підприємства-боржника може бути стороннє або пов’язане підприємство, а також стороння чи пов’язана зацікавлена особа.
Кошти за майно боржника, що придбавається покупцем, надходять на ліквідаційний рахунок банкрута, після чого погашаються борги кредиторам у черговості задоволення їх вимог, встановленій ст. 31 Закону про банкрутство (банку як заставодержателю та працівникам – в першу та другу чергу, податки й збори – в третю, іншим кредиторам – в четверту). З ліквідаційного рахунку банкрута здійснюються платежі на часткове погашення боргів кредиторам.

При супроводженні процедури банкрутства підприємства вимоги кредиторів (в т.ч. кредити банків), не задоволені за недостатністю виручених сум, вважаються погашеними і в подальшому сплаті не підлягають.
Після продажу всього майна та погашення боргів здійснюється ліквідація підприємства-банкрута судом. Банкрут ліквідується за рішенням суду, на підставі чого виключається з Державного реєстру підприємств України і перестає існувати як юридична особа.
Потрібні активи зберігаються у зацікавленого покупця для майбутньої діяльності. Викупленим майном покупці розпоряджаються на власний розсуд.

При вказаному плані і змісті дій досягається звільнення від боргів в процедурі банкрутства підприємства чи їх сплата у значно меншій сумі, ніж є на поточний момент. У всякому разі, для того, щоб вважатися звільненим від боргів, підприємству доведеться пройти наведену вище процедуру.

Процедура банкрутства юридичної особи займає в кращому випадку 8-10 місяців (згідно ч. 2 ст. 22 Закону про банкрутство строк ліквідаційної процедури не може перевищувати 12 місяців, хоча господарський суд може продовжити цей строк на 6 місяців, якщо інше не передбачено цим Законом).

Після порушення провадження у справі судом нові претензії кредиторів до банкрута пред’явлені бути не можуть, крім поточних, пов’язаних з провадженням судового процесу банкрутства, а також претензій, підстави яких юридично виникли раніше.

Строк для пред’явлення претензій кредиторів – 1 місяць з дня публікації оголошення про банкрутство підприємства в офіційній пресі.

Додаткову інформацію з практики банкрутства читайте в Публікаціях,  тут,  тут і на Форумі бюро.