Звіт про оцінку впливу на довкілля.

Звіт про оцінку впливу на довкілля.

ОЦІНКА ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ ПРИ БУРІННІ СВЕРДЛОВИНИ.

За ст. 22 ВКУ для забезпечення екологічної безпеки під час розміщення, проектування і будівництва нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об'єктів, пов'язаних з використанням вод, здійснюється оцінка впливу на довкілля у порядку, що визначається законодавством.

Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» встановлює правові та організаційні засади у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля.

Згідно термінам визначених Законом у ст. 1:

1) вплив на довкілля (далі - вплив) - будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров’я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об’єктів, історичних пам’яток та інших матеріальних об’єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об’єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів;

3) планована діяльність - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об’єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об’єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

За ст. 2 Закону оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає:

1) підготовку суб’єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону;

2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону;

3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб’єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації;

4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини;

5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону.

Відповідно до другої категорії видів планованої діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, належить: глибоке буріння, у тому числі геотермальне буріння, буріння з метою зберігання радіоактивних відходів, буріння з метою водопостачання (крім буріння з метою вивчення стійкості ґрунтів) (п.1 ч. 3 ст. 3).

Термін «глибоке буріння» зустрічається в Наказі міністерства екології та природних ресурсів України №118 від 15.03.2017 «Про затвердження Правил розробки нафтових і газових родовищ», це процес утворення гірничої виробки, переважно круглого перетину, шляхом руйнування порід бурильним інструментом із видаленням продуктів руйнування; тому воно не підходить до буріння свердловин для водопостачання.

Законодавчі акти, якими б були встановлені критерії та визначення щодо «глибини буріння» відсутні. Визначення глибокого буріння можна знайти лише у довідковій літературі – це спорудження свердловин в земній корі в інтервалі глибин 4500-6000 м.

Глибоке буріння— спорудження свердловин в земній корі в інтервалі глибин 4500-6000 м (понад 6000 м — надглибоке буріння), що відображає досягнутий рівень техніки і технології XX ст.

Глибоке буріння характеризується більш високими температурами (іноді понад 200 °C) і тиском (гірським, пластовим і поровим), наявністю зон аномального тиску, гідророзривом порід, нафтогазоводопроявами. B цих умовах можуть виникати різні ускладнення: поглинання бурового розчину, прихвати бурильних труб, аномально високі гідравлічні опори в затрубному просторі, осипи, каверно- і жолобоутворення тощо.

Цей вид буріння здійснюється буровими установками вантажопідйомністю 200—250 т, які включають 2-3 насоси з тиском нагнітання 25-32 МПа і гідравлічною потужністю 500—900 кВт. При глибокому бурінні застосовують обертальний (в основному роторний, рідше вибійні двигуни) спосіб буріння. Цей термін використовуються для опису процесу створення свердловин з високим співвідношенням довжини до діаметра. Воно вимагає спеціального обладнання та знання конкретних геологічних умов, у яких використовуються.

За ч. 4 ст. 3 Закону забороняється розпочинати провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті, без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.

Таким чином, незалежно від «глибокого буріння» закон визначає, що роботи із буріння свердловини (втручання в довкілля) для постачання води відноситься до випадків, коли подання звіту оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої господарської діяльності є обов’язковим.

Порядок отримання такого висновку регулюється постановою КМУ від 13 грудня 2017 р. № 1026 «Про затвердження Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля та Порядку ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля».

Так, перед початком буріння свердловини для отримання води у місті Києві потрібно:

1) надіслати в підрозділ КМДА з питань екології та природних ресурсів повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля.

2) Підготувати звіт про оцінку на довкілля.

2) Після подання повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, та підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля суб’єкт господарювання подає уповноваженому територіальному органу, протягом трьох робочих днів такі документи для отримання висновку з оцінки впливу на довкілля:

  • оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля за формою згідно з додатком 3;
  • звіт з оцінки впливу на довкілля відповідно до вимог, наведених у додатку 4;
  • відомості (документи, матеріали), що підтверджують факт та дату опублікування, розміщення або оприлюднення в інший спосіб суб’єктом господарювання повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, та оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля, якщо такі вже опубліковані, або договір з друкованими засобами масової інформації про опублікування таких документів, а також документ, що підтверджує внесення плати за проведення громадського обговорення.

3) КМДа засобами зв’язку виставляє оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля;

4) проводиться платне громадське обговорення. Тривалість громадського обговорення становить 25 робочих днів (не менше 25, але не більше 35 робочих днів) з моменту офіційного опублікування цього оголошення (зазначається у назві оголошення) та надання громадськості доступу до звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої додаткової інформації.

5) уповноважений територіальний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля за формою згідно з додатком 5 Порядку. Висновок з оцінки впливу на довкілля надається суб’єкту господарювання безоплатно.

По змісту Звіту оцінки на довкілля видно, що планова діяльність стосується випадків будівництва об’єктів для постійної господарської, виробничої діяльності.

Це положення застосовується у випадку будівництва офіційної автомийки чи підприємства, а не житлового будинку садибного типу. Якщо де-юре відбулося будівництво житлового будинку садибного типу СС1, а свердловина будувалася під нього, то слід вважати, що це будівництво здійснено приватною особою, а не для поточної діяльності підприємства – автомийки. В такому випадку відсутність висновку про оцінку впливу на довкілля при початку будівництва свердловини не  є підставою для припинення господарської діяльності ФОП у житловому будинку.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ОЦІНКУ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ

За ст. 15 Закону:

1. Правопорушеннями у сфері оцінки впливу на довкілля є:

1) надання завідомо неправдивих чи неповних відомостей про вплив на довкілля планованої діяльності;

2) порушення встановленої законодавством процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, у тому числі порядку інформування громадськості та порядку проведення громадського обговорення і врахування його результатів;

3) неврахування у встановленому порядку результатів оцінки впливу на довкілля при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності;

4) підготовка завідомо неправдивого звіту з оцінки впливу на довкілля чи завідомо неправдивого висновку з оцінки впливу на довкілля;

5) незаконне втручання у підготовку та надання висновку з оцінки впливу на довкілля;

6) провадження планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки та отримання рішення про провадження планованої діяльності;

7) недотримання під час провадження господарської діяльності, експлуатації об’єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі з видобуванням корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин, екологічних умов, визначених у висновку з оцінки впливу на довкілля, рішенні про провадження планованої діяльності та проектах будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) об’єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі з видобуванням корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин, а також змін у цій діяльності або подовження строків її провадження.

Законами України може бути встановлена відповідальність і за інші правопорушення у сфері оцінки впливу на довкілля.

2. Особи, винні в порушенні законодавства про оцінку впливу на довкілля, притягаються до дисциплінарної, адміністративної, цивільної чи кримінальної відповідальності.

Стаття 16. Тимчасова заборона (зупинення) та припинення діяльності підприємств у разі порушення ними законодавства про оцінку впливу на довкілля

1. Діяльність суб’єктів господарювання незалежно від форми власності, що провадиться з порушенням законодавства про оцінку впливу на довкілля, може бути:

1) тимчасово заборонена (зупинена) - до виконання встановлених у висновку з оцінки впливу на довкілля екологічних умов зупиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання;

2) припинена - повністю припиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання.

У разі тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств забороняються всі викиди і скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів підприємства в цілому чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання.

2. Діяльність підприємств тимчасово забороняється (зупиняється) у разі порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля, зокрема у разі недотримання під час провадження господарської діяльності, експлуатації об’єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі з видобуванням корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин, екологічних умов, передбачених у висновку з оцінки впливу на довкілля, рішенні про провадження планованої діяльності та проектах будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) об’єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі з видобуванням корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин, а також змін у цій діяльності або подовження строків її провадження, - до моменту забезпечення виконання таких екологічних умов.

3. Підставою для припинення діяльності підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання є провадження планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки та отримання рішення про провадження планованої діяльності або систематичні порушення у сфері оцінки впливу на довкілля, що не можуть бути усунені з технічних, економічних або інших причин.

4. Рішення про тимчасову заборону (зупинення) або припинення діяльності підприємств у разі порушення ними законодавства про оцінку впливу на довкілля приймається виключно судом за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, його територіальних органів або за позовом інших осіб, права та інтереси яких порушено.

НПА ПРО ОЦІНКУ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ.

Постанова КМУ від 13 грудня 2017 р. № 1026 «Про затвердження Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля та Порядку ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля»;

Положення про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2020 р. № 614;

Наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 03.09.2020  №117 «Про затвердження Розміру плати за проведення громадського обговорення в процесі здійснення оцінки впливу на довкілля»;

Щодо перевірок - Положення про Державну екологічну інспекцію України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року № 275, з метою перегляду та приведення наказу Держекоінспекції у відповідність до актів законодавства України.

Супровід вирішення господарських та адміністративних спорів
НАДІШЛІТЬ ВАШ ЗАПИТ ПОСЛУГ

Щодо захисту в спорах про водоохоронні зони та прибережні захисні смуги читайте в цій статті на сайті бюро.

Про дозволи на спеціальне водокористування та обов’язки водокористувачів – за цим посиланням.

Про перевірки держекоінспекції додержання вимог водного законодавства – за цим покликанням.

Писаренко Олександр Олексійович, адвокат з судового супроводу бізнесових і податкових спорів, магістр бізнес адміністрування.

Тел. +38 (044) 270 60 46
Тел. +38 (050) 719 10 16
E-mail: info@fides.com.ua
Лист:  Viber  Telegram  WhatsApp

162
Ваша оцінка сторінки:
Голоси відсутні