За ст. 44 ВКУ водокористувачі зобов'язані:

1) економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відтворення і поліпшення якості вод;

2) використовувати воду (водні об'єкти) відповідно до цілей та умов їх надання;

Мета водокористування зазначається у дозволі на спеціальне водокористування, наприклад: питні і санітарно-гігієнічні потреби; виробничі потреби.

Питні і санітарно-гігієнічні потреби є дотриманими, якщо вода використовується для функціонування кафе, туалетів, миття посуду в житловому будинку садибного типу (кафе).

Виробничі потреби - це сукупність матеріальних та технічних ресурсів, які необхідні для здійснення виробничих процесів та забезпечення функціонування підприємства чи організації.

Виробничі потреби, пов'язані із господарською діяльністю із обслуговуванням автомобілів, можуть включати мийку автомобілів, що є однією з основних ділянок спеціального водокористування у галузі обслуговування автомобілів, використання великої кількості води для забезпечення ефективного та якісного миття автомобілів.

3) дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території;

Умови спеціального водокористування, зазначені в дозволі, мають містити такі ліміти. Має бути в наявності сертифікат відповідності хімії, яка використовується для мийки автомобілів, що стічні води не є небезпечними.

4) використовувати ефективні сучасні технічні засоби і технології для утримання своєї території в належному стані, а також здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню водних об'єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з неї;

Бажано мати встановлену систему очищення води, щоб відповідати умовам дозволу на спеціальне водокористування.

5) не допускати порушення прав, наданих іншим водокористувачам, а також заподіяння шкоди господарським об'єктам та об'єктам навколишнього природного середовища;

6) утримувати в належному стані зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів, очисні та інші водогосподарські споруди та технічні пристрої;

7) здійснювати засобами вимірювальної техніки, у тому числі автоматизованими, облік забору та використання вод, контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об'єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами;

Лічильники мають показувати усі показники і проходити повірку.

8) здійснювати погоджені у встановленому порядку технологічні, лісомеліоративні, агротехнічні, гідротехнічні, санітарні та інші заходи щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їх стану, а також припинення скидання забруднених стічних вод;

 9) здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу;

10) безперешкодно допускати на свої об'єкти державних інспекторів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а також громадських інспекторів з охорони довкілля, які здійснюють перевірку додержання вимог водного законодавства, і надавати їм безоплатно необхідну інформацію  (таким органом є Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція);

11) своєчасно сплачувати збори за спеціальне водокористування та інші збори відповідно до законодавства;

12) своєчасно інформувати центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центри контролю та профілактики хвороб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування про виникнення аварійних забруднень;

13) здійснювати невідкладні роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води, та надавати необхідні технічні засоби для ліквідації аварій на об'єктах інших водокористувачів у порядку, встановленому законодавством;

14) виконувати інші обов'язки щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів згідно з законодавством.

При скиданні зворотних (стічних) вод у накопичувачі та у вигріби водокористувачі зобов’язані дотримуватись вимог статті 74 Водного кодексу України, а також санітарних та екологічних норм щодо утримання таких обʼєктів.

За ст. 74 ВКУ підприємства, установи і організації, що мають накопичувачі промислових забруднених стічних чи шахтних, кар'єрних, рудникових вод, зобов'язані впроваджувати ефективні технології для їх знешкодження і утилізації та здійснювати рекультивацію земель, зайнятих цими накопичувачами.

Відповідно до Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою КМУ від 25 березня 1999 р. №465, скидання зворотних вод у водні об'єкти допускається тільки за умови одержання в установленому порядку дозволу на спеціальне водокористування.

«Порядком ведення державного обліку водокористування», затвердженим наказом Мінприроди від 16.03.2015 Nº78, встановлено щорічне, не пізніше ніж 1 лютого року, наступного за звітним періодом, надання звіту про використання води за формою 2ТП-водгосп (річна).

Державний облік водокористування ведеться з метою забезпечення складання державного водного кадастру за розділом «Водокористування», а також систематизації даних про забір та використання вод, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин, наявність систем оборотного водопостачання та їх потужність, про діючі системи очищення стічних вод та їх ефективність.

Організація ведення державного обліку водокористування здійснюється Держводагентством.

Державний облік водокористування здійснюється шляхом подання водокористувачами звітів про використання води за формою звітності № 2ТП-водгосп (річна) в електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг «Портал Дія», де заповнюються показники лічильників, або Портал електронних послуг Державного агентства водних ресурсів України - розділ "Звітність про водокористування". 

Для водокористувачів у м. Києві Звіт подається до Управління водних ресурсів у м. Києві та Київській області (далі - Київводресурси), яке є бюджетною неприбутковою організацією і належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у галузі водного господарства і меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів - Державного агентства водних ресурсів України (Держводагентство). Можна подати звіт з копією журналу первинного обліку до Управління в паперовій формі поштою (згідно п.п. 1.7., 1.9 Порядку ведення державного обліку водокористування, затвердженого наказом Мінприроди від 16.03.2015 Nº78 - (далі-Порядок).

Єдині правила ведення державного обліку водокористування, які є обов’язковими для фізичних та юридичних осіб, діяльність яких підлягає державному обліку водокористування (далі – водокористувачі) та правила заповнення Звіту, встановлені Порядком.

Якщо за критерієм забору та користування водою водокористувач підпадає до п. 1.5 р. 1 Порядку, то повинен інформувати Держводагентство.

Звіт складається на основі даних первинного обліку водокористування (показники відображаються один раз на місяць) та результатів вимірювань показників якості води (не менше ніж один раз на квартал), які подаються до організацій, що належать до сфери управління Держводагентства, разом зі Звітом (п. 1.7. Порядку).

Первинний облік водокористування здійснюється за показниками засобів вимірювальної техніки, які пройшли в установленому законодавством порядку періодичну повірку в повірочних лабораторіях, уповноважених на проведення повірки.

Щодо форми первинного обліку - раніше діяв Наказ Держкомстату «Про затвердження типових форм первинного обліку» від 27.07.1998 № 264, яким було затверджено типові форми ПОД-11, ПОД-12, ПОД-13. Але він втратив чинність 01.04.2016 року. Тож відповідно й сама форма ведення журналів первинного обліку також не є чинною. Для прикладу Деснянське басейнове управління водних ресурсів інформує, що наразі нормативно-правовими актами не встановлена форма ПОД та періодичність внесення в неї показників водокористування. Тож водокористувач може вести первинний облік, взявши за основу раніше чинні форми (ПОД-11, ПОД-12, ПОД-13), якщо це йому зручно. Або ж в іншій довільній формі. Основною вимогою та ключовим критерієм ведення такого обліку є зняття показників забору води з водовимірювальних приладів (не рідше 1 разу на місяць) та результати вимірювання показників якості води (не менше ніж 1 раз на квартал). 

Можна окремо вести журнали первинного обліку: "Журнал обліку водоспоживання (водовідведення) водовимірювальними приладами та обладнанням (форма N ПОД-11)", "Журнал обліку водоспоживання (водовідведення) побічними методами (форма N ПОД-12)" та "Журнал обліку якості зворотних вод, що скидаються (форма N ПОД-13).

А можна створити власний, зручний для користування журнал на основі зазначених форм, який би містив об’єднані відомості про обсяги використаної води та  якість стічних скидів.

Звітним періодом для звіту №2ТП-водгосп є календарний рік. Водокористувачі, не пізніше 01 лютого наступного за звітним року подають Звіти до організацій, що належать до сфери управління Держводагентства (п.1.9.).

Важливо: за п. 1.10. водокористувачі, які здійснюють передачу води іншим водокористувачам та/або прийом зворотних (стічних) вод від інших водокористувачів, щороку до 01 лютого при поданні Звіту надають перелік таких водокористувачів з інформацією щодо об’ємів води, врахованих у договорах на водопостачання (поставку води) і водовідведення. 1.11. Копії електронних Звітів з відміткою про одержання подаються платниками рентної плати за спеціальне використання води разом з податковими деклараціями з рентної плати до територіальних органів ДПС.

Відповідно до норм п. 255.1 ПКУ платниками рентної плати за спеціальне використання води є:

- первинні водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності, а також фізичні особи - підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (3 01.01.2018 р.);

- суб'єкти господарювання незалежно від форми власності, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

 Об'єктом оподаткування (п. 255.3 ст. 255 ПКУ) є:

- фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі.

без вилучення з водних об’єктів:

- для потреб гідроенергетики - фактичний обсяг води, що пропускається через турбіни гідроелектростанцій для вироблення електроенергії;

- для потреб водного транспорту - час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується (залежно від тоннажності), та пасажирським флотом, що експлуатується (залежно від кількості місць).

Ставки встановлюються (п. 255.5 ст. 255 ПКУ) для:

- поверхневих вод (75,53 грн. за 100 м.куб);

- підземних вод (99,50 грн. для Києва).

Для визначення суми рентної плати, потрібно помножити показники води на ці суми і поділити на 100.

257.2. Платники рентної плати самостійно обчислюють суму податкових зобов’язань з рентної плати.

Рентна плата обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об'єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів.

За п. 257.1 ПКУ базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу.

257.3. Платник рентної плати до закінчення визначеного розділом II цього Кодексу граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений цією статтею, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, податкову декларацію.    

 Важливо:

• кожний квартал фіксувати показники повірених лічильників у книзі первинного обліку, для подальшого заповнення Звіту;
• до 1 лютого кожного року подавати Звіт про використання води за минулий рік до Держводагентства через Єдиний державний веб-портал електронних послуг «Портал Дія» або Портал електронних послуг Державного агентства водних ресурсів України;
• щоквартально сплачувати рентну плату за спеціальне водокористування підземними водами в ДПС;
• кожного кварталу подавати податкову декларацію з рентної плати за спеціальне водокористування в ДПС.

Анулювання дозволу за наявності підстав ст. 55 ВКУ здійснюється самим Держводагентством, а в окремих випадках - через адміністративний суд.

За ст. 55 ВКУ припинення права спеціального водокористування здійснюється шляхом анулювання дозволу на спеціальне водокористування.

Орган, що видав дозвіл на спеціальне водокористування, анулює його у разі:

• звернення водокористувача із заявою про анулювання дозволу на спеціальне водокористування;
• визнання водного об’єкта таким, що має особливе державне значення, наукову, культурну чи лікувальну цінність;
• припинення юридичної особи (злиття, приєднання, поділ, перетворення, ліквідація) або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, смерті фізичної особи, яка одержала дозвіл.

Орган, що видав дозвіл на спеціальне водокористування, звертається до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання дозволу з підстав:

• встановлення факту подання в заяві та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації;
• передачі водогосподарських споруд іншим водокористувачам;
• виникнення необхідності першочергового задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення;
• систематичної, протягом двох і більше податкових (звітних) періодів, несплати збору за спеціальне водокористування в установлені законом строки;
• порушення умов спеціального водокористування та охорони вод, стосовно яких центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів, раніше було видано припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

Рішення органу, що видав дозвіл, про анулювання дозволу на спеціальне водокористування видається юридичній або фізичній особі протягом п’яти робочих днів з дня його прийняття. У такому разі дія дозволу припиняється через 30 днів з дня прийняття рішення про його анулювання.

За ст. 110 ВКУ порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у, зокрема:

6) недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування;

8) порушенні правил ведення державного обліку вод або перекрученні чи внесенні недостовірних відомостей в документи державної статистичної звітності;

10) незаконному створенні систем скидання зворотних вод у водні об'єкти, міську каналізаційну мережу або зливну каналізацію та несанкціонованому скиданні зворотних вод;

Законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші правопорушення щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

За ст. 111 ВКУ підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків.

Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.