Зняття арешту з коштів на банківському рахунку боржника.
Зняття арешту з коштів на банківському рахунку боржника.
ЗНЯТТЯ АРЕШТУ ВИКОНАВЦЯ З ЗАРПЛАТИ ТА СОЦІАЛЬНИХ ВИПЛАТ.
Розглядаючи питання зняття арешту із карткового рахунку, на який боржник отримує заробітну плату, слід з’ясувати порядок накладення такого арешту приватними або державними виконавцями в виконавчому провадженні.
Згідно з п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону «Про виконавче провадження» (далі за текстом - Закон) виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах (крім коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Статтею 56 Закону передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення і накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
За ст. 18 Закону визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
Отже, арешт є початковою та окремою стадією провадження щодо звернення стягнення на майно боржника і являє собою сукупність заходів, що передбачають як наслідок обмеження в праві розпорядження майном, на яке накладається арешт. При цьому виконавець за відсутності відомостей про майно, повідомлених кредитором повинен самостійно здійснити заходи для виявлення такого майна, у тому числі грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках, і перед накладенням арешту на майно (кошти) боржника повинен отримати відомості про наявність у боржника відповідного майна та коштів, зокрема щодо коштів на банківських рахунках - відомості про володільця рахунку, номеру, виду рахунку, суми коштів, що зберігаються на ньому. Саме наявність таких даних дозволяє виконавцю здійснити арешт коштів, що знаходяться на банківських рахунках у відповідності до статті 18 Закону та розділу VIII Інструкції.
За п. 2 ч. 2 ст. 48, ч. 3 ст. 52 Закону заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом; Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках; за абз. 2 ч. 2 ст. 59 Закону виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
За п. 3 «Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків», затвердженої постановою НБУ від 12.11.2003 р. №492 (далі - Інструкція), поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.
Відтак, аналізуючи наведені норми, можна зробити висновки:
- При примусовому виконанні судового рішення чи виконавчого напису нотаріуса виконавець має право накладати арешт на кошти на рахунках боржника, за винятком встановлених статтею 48 Закону, на які накладати арешт заборонено.
- Виконавець, перед накладенням такого арешту повинен самостійно отримати відомості про наявність у боржника відповідного майна та коштів, зокрема щодо коштів на банківських рахунках - відомості про володільця рахунку, номер, вид рахунку, суми коштів, що зберігаються на ньому. Попередній збір інформації допоможе виконавцю запобігти незаконному арешту коштів та забезпеченню прав боржника.
- Накладання арешту на кошти боржника на поточному рахунку здійснюється направленням постанови виконавця у банк або іншу фінансову установу.
- Обов’язок визнати статус спеціального рахунку та розміщених на ньому коштів із цільовим призначенням покладено на банк.
- Якщо банк самостійно не повідомить виконавця про цільове призначення рахунку і виконає постанову про арешт коштів, боржник не позбавлений права самостійно звернутися до виконавця із заявою про зняття арешту з наданням документів, підтверджуючих цільове призначення коштів на рахунку.
- Якщо ж кошти на рахунку мають цільове призначення, то банк повинен повідомити про це виконавця та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із ч. 4 ст. 59 Закону.
НАКЛАДАННЯ/ЗНЯТТЯ АРЕШТУ НА ГРОШОВІ КОШТИ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ НА ПОТОЧНОМУ РАХУНКУ
ВП ВС своєю постановою від 20.04.2022 у справі №756/8815/20 змінив правову позицію щодо накладення/скасування арешту на заробітну плату, яка знаходиться на рахунку боржника.
Так, у випадку, коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника-фізичної особи, що знаходяться на рахунку боржника та є заробітною платою боржника, виконавцю не вдалось виявити правову природу (статус) цих грошових коштів, як коштів на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів.
Накладення арешту на кошти, що складають заробітну плату боржника після здійснення утримань із неї за виконавчими документами та понад встановлений законом розмір для відрахувань із заробітної плати, є надмірним тягарем для боржника та порушенням його прав на одержання винагороди за працю та достойні умови життя.
Відтак, не може бути накладений арешт на кошти що складають заробітну плату боржника після фактичного здійснення утримань із неї за виконавчими документами та на усі кошти заробітної плати боржника поза межами дозволених законом розмірів відрахувань із такої заробітної плати, а якщо такий арешт накладений, то він має бути знятий.
При цьому на кошти, що знаходяться на рахунках та які не є коштами, що складають заробітну плату, таке обмеження не розповсюджується.
СПОСОБИ ЗНЯТТЯ АРЕШТУ З КОШТІВ ЗАРПЛАТИ, ОТРИМАНИХ НА КАРТКОВИЙ РАХУНОК
ЗНЯТТЯ АРЕШТУ З КОШТІВ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ВИКОНАВЦЕМ.
Зняття арешту з коштів, що складають заробітну плату, здійснюється виконавцем відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих статус коштів виключно із заробітної плати, або на підставі повідомлення банку про заборону накладення арешту на такий рахунок відповідно до частини другої вищевказаної статті.
Зняття арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини здійснюється виконавцем на підставі ч. 1 ст. 59 Закону отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на кошти, що знаходяться на цьому рахунку, заборонено законом.
При цьому, передбачене ч. 2 ст. 59 Закону зобов`язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника, та за наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих звітів про стягнення, оскільки у відповідності до п.п. 1 ч. 4 ст. 59 цього закону підставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання ним документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом.
Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому п. 10 ч. 1 ст. 34 цього Закону (абзац другий частини другої статті 59 Закону № 1404-VIII).
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20) (пункти 7.14, 7.15 постанови).
Для боржника надання вищевказаних підтверджуючих документів є процесуальною можливістю відновити свої права, порушені у зв`язку накладенням незаконного арешту, а для виконавця зняття такого арешту є здійсненням повноважень для усунення спричинених негативних наслідків.
Однак, це не виключає зобов`язання банку при виконанні приписів державного та/або приватного виконавця окремо від боржника повідомити виконавця про неможливість накладення арешту на грошові кошти боржника у зв`язку з забороною встановленою законом.
Для доведення виконавцю призначення арештованих коштів саме як зарплати необхідно подати документи, наприклад, довідка бухгалтерії з місця роботи, навчання, виписка банку про залишок коштів і зарахування саме зарплати на відповідний день.
Для зупинення щомісячного стягнення 20% із заробітної плати варто звернути увагу на наступне.
Зупинення вчинення виконавчих дій, у тому числі й звернення стягнення на доходи фізичних осіб у вигляді заробітної плати, регламентовано ст. 34 Закону.
Згідно п. 2 ч. 1 цієї статті виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа, а за ч. 2 цієї статті виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про такі обставини, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.
Цивільним процесуальним кодексом України передбачено зупинення стягнення на підставі виконавчого документа за ухвалою суду в порядку забезпечення позову. Відтак, при наявності вказаної ухвали, зокрема в справі про визнання таким що не підлягає виконанню виконавчого напису нотаріуса, виконавець має винести постанову про зупинення вчинення виконавчих дій стягненням зарплати і надіслати її за місцем роботи боржника. В такому випадку зупинення вчинення виконавчих дій триватиме до розгляду справи судом по суті (ч. 1 ст. 35 Закону).
ЗНЯТТЯ АРЕШТУ З КОШТІВ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ.
За ст. 74 Закону постанову виконавця з приводу відмови зняття арешту на кошти, які надійшли як зарплата, можливо оскаржити у судовому порядку. До скарги потрібно надати докази, що рахунок має спеціальний режим, або цільового призначення коштів.
Відповідно до ч.ч. 2, 5 ст. 59 Закону у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
ЗНЯТТЯ АРЕШТУ З СОЦІАЛЬНИХ ВИПЛАТ, НА ЯКІ ЗАКОНОМ ЗАБОРОНЕНО СТЯГНЕННЯ
За ст. 73 Закону не може бути звернено стягнення на кошти соціальних виплат конкретного цільового призначення. А саме на:
1) вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника;
2) компенсацію працівнику витрат у зв’язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням;
3) польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних;
4) матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю;
5) допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами;
6) одноразову допомогу у зв’язку з народженням дитини;
7) допомогу при усиновленні дитини;
8) допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;
9) допомогу на дітей одиноким матерям;
10) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом;
11) допомогу на лікування;
12) допомогу на поховання;
13) щомісячну грошову допомогу у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення;
14) дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.
15) неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги;
16) грошової компенсації за видане обмундирування і натуральне постачання;
17) вихідної допомоги в разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби, служби в поліції та Державної кримінально-виконавчої служби України, а також грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших випадках, передбачених законом;
18) одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві;
19) грошової допомоги, пов’язаної з безоплатним забезпеченням протезування (ортезування) учасника антитерористичної операції, учасника здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, які втратили функціональні можливості кінцівок, благодійної допомоги, отриманої зазначеними особами, незалежно від її розміру та джерела походження.
Виконавець не має права стягнути й сплатити стягувачу за судовим рішенням чи виконавчим написом будь-які кошти зазначеного вище цільового призначення.
Однак, якщо боржником не було відкрито спеціального рахунку за угодою з банком - виключно для отримання виплат з зазначеного переліку, то такі кошти надходять на звичайний картковий/поточний рахунок для фізичних осіб, де арештовуються виконавцем, позаяк банк не повідомляє останнього щодо цільового призначення рахунку.
Є наступні два шляхи для зняття арешту на кошти "захищених" соціальних виплат, заблоковані на звичайних поточних рахунках боржників.
ЗНЯТТЯ АРЕШТУ З «СОЦІАЛЬНИХ» КОШТІВ БЕЗПОСЕРЕДНЬО ВИКОНАВЦЕМ.
Як зазначалося, за п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника наступного робочого дня після отримання документального підтвердження від боржника чи банку, що рахунок має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Тому дією першого вибору є подання виконавцю боржником заяви про зняття арешту з цільових коштів із доказами, наприклад, - довідка бухгалтерії з місця роботи, навчання, соціального страхування, пенсійного фонду, тощо про цільове призначення виплати, виписка банку про залишок коштів і зарахування цільової виплати на відповідний день.
Якщо боржник зіткнувся з арештом і/чи стягненням з карткового рахунку суми цільової виплати, встановленої ст. 73 Закону, доцільно невідкладно заявити виконавцю про зняття арешту і/чи повернення стягнених сум, оскільки при їх знаходженні на день заяви ще на рахунку виконавця, останній, як правило, їх негайно повертає.
Відповідно до ч. 3 ст. 74 Закону начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов’язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом. Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій для їх виправлення.
Відповідно до п. 16 Інструкції з організації примусового виконання рішень Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 у разі виявлення в діях державного виконавця порушення порядку накладення арешту, начальник органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, виносить постанову про зняття арешту з майна, в якій обов’язково зазначається висновок з урахуванням вимог Закону щодо дій держвиконавця у виконавчому провадженні, що призвели до порушення порядку накладення арешту, вирішується питання про скасування постанови про арешт майна боржника, під час винесення якої порушено порядок накладення арешту, визначається які дії необхідно вчинити державному виконавцю щодо усунення виявлених порушень.
ЗНЯТТЯ АРЕШТУ З «СОЦІАЛЬНИХ» ВИПЛАТ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ.
При відсутності чи неадекватності реакції виконавця на подану заяву боржник може оскаржити арешт коштів у суді.
Як наслідок, за ч.ч. 2, 5 ст. 59 Закону після набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про ці обставини.
ДЛЯ УНИКНЕННЯ ПРОБЛЕМ ІЗ МАЙБУТНІМ АРЕШТОМ КОШТІВ ВАРТО ЗВЕРНУТИ УВАГУ НА НАСТУПНЕ.
За п. 69 розділу 5 Інструкції банк може за угодою відкрити фізичній особі окремий поточний рахунок виключно для зарахування заробітної плати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги та інших передбачених законодавством України соціальних виплат згідно п. 62 розділу V цієї Інструкції, або внести відповідні зміни в режим використання вже відкритого рахунку в існуючий договір.
Згідно Інструкції, клієнт банку у заяві про відкриття окремого поточного рахунку у рядку "Додаткова інформація" зазначає, для яких цілей рахунок відкривається - для зарахування заробітної плати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги, інших соціальних виплат. Така інформація для діючого поточного рахунку може бути зазначена в додатковому договорі до договору банківського рахунку.
Окремий рахунок не відрізняється від звичайного поточного, проте банк, маючи відомості про цільове призначення отримуваних коштів на ньому, при надходженні постанови про арешт зобов’язаний повідомити виконавця про характер коштів та повернути постанову без виконання (ч. 3 ст. 52 Закону). Виконавець за абз. 2 ч. 2 ст. 59 Закону зобов'язаний в такому випадку зняти арешт.
Щодо захисту від стягнення за виконавчим написом нотаріуса - у цій статті.
Щодо виключення особи з Єдиного реєстру боржників - в публікації тут.
Про послуги адвоката з вирішення майнових і кредитних спорів - на цій сторінці.
Щодо захисту сторін виконавчого провадження - за цим посиланням.
ВС 16.06.2021 №2-1012/12 арешт не знімається, якщо не сплачено виконавчий збір і штраф за виконавчим провадженням; ВС 16.06.2021 №335/12011/19 правильний спосіб захисту при оспорюванні арешту, накладеного виконавцем, - скарга на його дії або бездіяльність; ВС 04.06.2021 №500/322/20 арешт зі спільного майна подружжя скасовується за позовом одного з них (не боржника про виконавчому провадженню) в рамках цивільної, а не адміністративної справи; ВС 30.06.2021 №456/3731/18 відповідачем за позовом про зняття арешту є стягувач по виконавчому провадженню, а не виконавець; порядок накладення виконавцем арешту на майно (кошти) боржника КЦСВС 30.08.2022 №752/373/18; арешт зарплати без рішення суду - як захищатися.
За Законом «Про виконавче провадження» з урахуванням змін від 15.03.2022 р. визначено, що на період до припинення або скасування воєнного стану на території України припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника.
Писаренко Олександр Олексійович, адвокат з судового супроводу бізнесових і податкових спорів, магістр бізнес адміністрування.
Тел. +38 (044) 270 60 46
Тел. +38 (050) 719 10 16
E-mail: info@fides.com.ua
Лист: Viber Telegram WhatsApp
Новини бюро
ПІДПИСАТИСЯ НА РОЗСИЛКУ
Слідкуйте за новинами Юридичного бюро Писаренка, змінами в законодавстві і останніми тенденціями у вашій сфері. Ми надсилаємо тільки корисні листи.
