Зняття арешту з коштів на банківському рахунку боржника.

Зняття арешту з коштів на банківському рахунку боржника.

Зняття арешту з коштів на банківському рахунку боржника.

ЗНЯТТЯ АРЕШТУ ВИКОНАВЦЯ З ЗАРПЛАТИ ТА СОЦІАЛЬНИХ ВИПЛАТ.

Розглядаючи питання зняття арешту із карткового рахунку, на який боржник отримує заробітну плату, слід з’ясувати порядок накладення такого арешту приватними або державними виконавцями в виконавчому провадженні.

Згідно з п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону «Про виконавче провадження» (далі за текстом - Закон) виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах (крім коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Статтею 56 Закону передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення і накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

За п. 2 ч. 2 ст. 48, ч. 3 ст. 52 Закону заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом; Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках; за абз. 2 ч. 2 ст. 59 Закону виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

За п. 3 «Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків», затвердженої постановою НБУ від 12.11.2003 р. №492 (далі - Інструкція), поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

Відтак, аналізуючи наведені норми, можна зробити висновки:

  1. При примусовому виконанні судового рішення чи виконавчого напису нотаріуса виконавець має право накладати арешт на кошти на рахунках боржника, за винятком встановлених  статтею 48 Закону, на які накладати арешт заборонено.
  2. Накладання арешту на кошти боржника на поточному рахунку здійснюється направленням постанови виконавця у банк або іншу фінансову установу.
  3. Обов’язок визнати статус спеціального рахунку та розміщених на ньому коштів із цільовим призначенням покладено на банк.
  4. Якщо банк, отримавши постанову виконавця про арешт коштів на поточному рахунку, не визначить його спеціального статусу та цільового призначення коштів на ньому, то рахунок вважається звичайним поточним, на який не поширюється заборона накладення арешту.
  5. Якщо ж кошти на рахунку мають цільове призначення, то банк повинен повідомити про це виконавця та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із ч. 4 ст. 59 Закону.

ВІДСУТНІСТЬ СПЕЦІАЛЬНОГО СТАТУСУ КОШТІВ, ОТРИМАНИХ ЯК ЗАРПЛАТА, НА КАРТКОВИЙ / ПОТОЧНИЙ РАХУНОК

КЦС ВС згідно постанови від 03.02.2021 у справі № 756/1927/15-ц дійшов наступних висновків щодо можливості накладення арешту і звернення стягнення на зарплату на поточному рахунку боржника.

Жодним нормативно - правовим актом у сфері надання банківських послуг не сказано про те, що банківська установа відкриває спеціальні рахунки для виплати заробітної плати. Натомість, Інструкція надає можливість, для фізичних осіб, відкривати звичайні поточні рахунки, на які можуть надходити будь-які суми, а не виключно зарплата.

Тобто після зарахування на поточний рахунок отримувача кошти зарплати стають його власністю, втрачають свій цільовий статус та набувають статус вкладу, а тому такий рахунок не відноситься до спеціального і на нього може бути накладено арешт.

Додатковим підтвердженням зазначеного вище є виконання банком чи іншою фінансовою установою постанови виконавця про накладення арешту на кошти, розміщені на рахунках боржника (ч. 3 ст. 52 Закону).

За ст. 24 Закону виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов'язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця. Тому, зазначили судді КЦС ВС, накладення арешту на грошові кошти боржника не може порушувати його прав на отримання заробітної плати, оскільки арешт на його рахунок не унеможливлює отримання ним заробітної плати, за його бажанням, готівкою через касу роботодавця або поштовими переказами на вказаний ним рахунок (адресу).

СПОСОБИ ЗНЯТТЯ АРЕШТУ З КОШТІВ ЗАРПЛАТИ, ОТРИМАНИХ НА КАРТКОВИЙ РАХУНОК

ЗНЯТТЯ АРЕШТУ З КОШТІВ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ВИКОНАВЦЕМ.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на картковому рахунку боржника в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Як зазначено вище, картковий рахунок не має спеціального режиму використання, тому самостійне зняття виконавцем арешту із зарплати на ньому можливе лише з огляду на обмежувальні  правила звернення стягнення на заробітну плату, які не дозволяють стягувати усю зарплату повністю.

Так, за ст.ст. 68-70 Закону встановлено порядок стягнення на зарплату і граничний розмір відрахувань.

Для звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання юридичній чи фізичній особі, які виплачують боржнику такі доходи. За постановою такі особи здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника в розмірі 20% із суми, яка залишається після утримання податків, зборів та ЄСВ, і перераховують відраховані кошти виконавцю одночасно із виплатами боржнику чи до 10-го числа наступного місяця.

Відтак, стягнення коштів у повному розмірі зарплати, отриманої на картковий рахунок, суперечить встановленому законом порядку - періодичне стягнення не більше 20% від кожної виплати. А отже накладення арешту на кошти заробітної плати в повному обсязі суперечить ч. 3 ст. 52 Закону та ст. 26 Закону "Про оплату праці".

Для доведення виконавцю призначення арештованих коштів саме як зарплати необхідно подати документи, наприклад, довідка бухгалтерії з місця роботи, навчання, виписка банку про залишок коштів і зарахування саме зарплати на відповідний день.

Хоча зазначене вище суперечить висновкам постанови КЦС ВС від 03.02.2021 р. №756/1927/15-ц, проте в цій постанові не був повністю аналогічним предмет спору; водночас, деякі виконавці на практиці знімають арешт на 80% зарплати саме із указаних аргументів на користь боржників.

Якщо боржник зіткнувся з арештом і/чи стягненням з карткового рахунку зарплати, доцільно невідкладно заявити виконавцю про зняття арешту і/чи повернення 80% стягнених сум, оскільки при їх знаходженні на день заяви ще на рахунку виконавця (до перерахування стягувачу), добросовісний виконавець негайно їх поверне.

Для зупинення щомісячного стягнення 20% із заробітної плати варто звернути увагу на наступне.

Зупинення вчинення виконавчих дій, у тому числі й звернення стягнення на доходи фізичних осіб у вигляді заробітної плати, регламентовано ст. 34 Закону.

Згідно п. 2 ч. 1 цієї статті виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа, а за ч. 2 цієї статті виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про такі обставини, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.

Цивільним процесуальним кодексом України передбачено зупинення стягнення на підставі виконавчого документа за ухвалою суду в порядку забезпечення позову. Відтак, при наявності вказаної ухвали, зокрема в справі про визнання таким що не підлягає виконанню виконавчого напису нотаріуса, виконавець має винести постанову про зупинення вчинення виконавчих дій стягненням зарплати і надіслати її за місцем роботи боржника. В такому випадку зупинення вчинення виконавчих дій триватиме до розгляду справи судом по суті (ч. 1 ст. 35 Закону).

ЗНЯТТЯ АРЕШТУ З КОШТІВ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ.

За ст. 74 Закону постанову виконавця з приводу відмови зняття арешту на кошти, які надійшли як зарплата, можливо оскаржити у судовому порядку. До скарги потрібно надати докази, що рахунок має спеціальний режим, або цільового призначення коштів.

Відповідно до ч.ч. 2, 5 ст. 59 Закону у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

ЗНЯТТЯ АРЕШТУ З СОЦІАЛЬНИХ ВИПЛАТ, НА ЯКІ ЗАКОНОМ ЗАБОРОНЕНО СТЯГНЕННЯ

За ст. 73 Закону не може бути звернено стягнення на кошти соціальних виплат конкретного цільового призначення. А саме на:

1) вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника;

2) компенсацію працівнику витрат у зв’язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням;

3) польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних;

4) матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю;

5) допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами;

6) одноразову допомогу у зв’язку з народженням дитини;

7) допомогу при усиновленні дитини;

8) допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;

9) допомогу на дітей одиноким матерям;

10) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом;

11) допомогу на лікування;

12) допомогу на поховання;

13) щомісячну грошову допомогу у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення;

14) дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.

15) неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги;

16) грошової компенсації за видане обмундирування і натуральне постачання;

17) вихідної допомоги в разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби, служби в поліції та Державної кримінально-виконавчої служби України, а також грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших випадках, передбачених законом;

18) одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві;

19) грошової допомоги, пов’язаної з безоплатним забезпеченням протезування (ортезування) учасника антитерористичної операції, учасника здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, які втратили функціональні можливості кінцівок, благодійної допомоги, отриманої зазначеними особами, незалежно від її розміру та джерела походження.

Виконавець не має права стягнути й сплатити стягувачу за судовим рішенням чи виконавчим написом будь-які кошти зазначеного вище цільового призначення.

Однак, якщо боржником не було відкрито спеціального рахунку за угодою з банком - виключно для отримання виплат з зазначеного переліку, то такі кошти надходять на звичайний картковий/поточний рахунок для фізичних осіб, де арештовуються виконавцем, позаяк банк не повідомляє останнього щодо цільового призначення рахунку.

Є наступні два шляхи для зняття арешту на кошти "захищених" соціальних виплат, заблоковані на звичайних поточних рахунках боржників.

ЗНЯТТЯ АРЕШТУ З «СОЦІАЛЬНИХ» КОШТІВ БЕЗПОСЕРЕДНЬО ВИКОНАВЦЕМ.

Як зазначалося, за п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника наступного робочого дня після отримання документального підтвердження від боржника чи банку, що рахунок має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Тому дією першого вибору є подання виконавцю боржником заяви про зняття арешту з цільових коштів із доказами, наприклад, - довідка бухгалтерії з місця роботи, навчання, соціального страхування, пенсійного фонду, тощо про цільове призначення виплати, виписка банку про залишок коштів і зарахування цільової виплати на відповідний день.

Якщо боржник зіткнувся з арештом і/чи стягненням з карткового рахунку суми цільової виплати, встановленої ст. 73 Закону, доцільно невідкладно заявити виконавцю про зняття арешту і/чи повернення стягнених сум, оскільки при їх знаходженні на день заяви ще на рахунку виконавця, останній, як правило, їх негайно повертає.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Закону начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов’язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом. Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій для їх виправлення.

Відповідно до п. 16 Інструкції з організації примусового виконання рішень Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 у разі виявлення в діях державного виконавця порушення порядку накладення арешту, начальник органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, виносить постанову про зняття арешту з майна, в якій обов’язково зазначається висновок з урахуванням вимог Закону щодо дій держвиконавця у виконавчому провадженні, що призвели до порушення порядку накладення арешту, вирішується питання про скасування постанови про арешт майна боржника, під час винесення якої порушено порядок накладення арешту, визначається які дії необхідно вчинити державному виконавцю щодо усунення виявлених порушень.

ЗНЯТТЯ АРЕШТУ З «СОЦІАЛЬНИХ» ВИПЛАТ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ.

При відсутності чи неадекватності реакції виконавця на подану заяву боржник може оскаржити арешт коштів у суді.

Як наслідок, за ч.ч. 2, 5 ст. 59 Закону після набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про ці обставини.

СУПРОВІД ВИРІШЕННЯ МАЙНОВИХ ТА КРЕДИТНИХ СПОРІВ
НАДІШЛІТЬ ВАШ ЗАПИТ

ДЛЯ УНИКНЕННЯ ПРОБЛЕМ ІЗ МАЙБУТНІМ АРЕШТОМ КОШТІВ ВАРТО ЗВЕРНУТИ УВАГУ НА НАСТУПНЕ.

За п. 69 розділу 5 Інструкції банк може за угодою відкрити фізичній особі окремий поточний рахунок виключно для зарахування заробітної плати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги та інших передбачених законодавством України соціальних виплат згідно п. 62 розділу V цієї Інструкції, або внести відповідні зміни в режим використання вже відкритого рахунку в існуючий договір.

Згідно Інструкції, клієнт банку у заяві про відкриття окремого поточного рахунку у рядку "Додаткова інформація" зазначає, для яких цілей рахунок відкривається - для зарахування заробітної плати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги, інших соціальних виплат. Така інформація для діючого поточного рахунку може бути зазначена в додатковому договорі до договору банківського рахунку.

Окремий рахунок не відрізняється від звичайного поточного, проте банк, маючи відомості про цільове призначення отримуваних коштів на ньому, при надходженні постанови про арешт зобов’язаний повідомити виконавця про характер коштів та повернути постанову без виконання (ч. 3 ст. 52 Закону). Виконавець за абз. 2 ч. 2 ст. 59 Закону зобов'язаний в такому випадку зняти арешт.

Щодо захисту від стягнення за виконавчим написом нотаріуса - у цій статті.

Щодо виключення особи з Єдиного реєстру боржників - в публікації тут.

Про послуги адвоката з вирішення майнових і кредитних спорів - на цій сторінці.

Щодо захисту сторін виконавчого провадження - за цим посиланням.

Писаренко Олександр Олексійович, адвокат з судового супроводу бізнесових і податкових спорів, магістр бізнес адміністрування.

Тел. +38 (044) 270 60 46
Тел. +38 (050) 719 10 16
E-mail: info@fides.com.ua

143
Ваша оцінка сторінки:
Голоси відсутні