Визнання недійсним рішення загальних зборів учасників за позовом міноритарія.

Визнання недійсним рішення загальних зборів учасників. Юридичний супровід корпоративних спорів.

Визнання недійсним рішення загальних зборів учасників за позовом міноритарія.

ЯВКА І ГОЛОСУВАННЯ НА ЗБОРАХ. ОСКАРЖЕННЯ ЗМІН ДО СТАТУТУ. СПОСІБ ЗАХИСТУ В КОРПОРАТИВНИХ СПОРАХ.

Короткий огляд аспектів оскарження рішень загальних зборів на основі останньої судової практики ВС.

Незалежно від організаційної форми юридичної особи (господарське товариство, колективне підприємство, кооперативна організація і т.п.), якщо при її створенні об’єднано вклади засновників (учасників), які мають частки в її статутному капіталі і здійснюють управління через визначені законом чи статутом органи, така юрособа є корпоративним підприємством. 

Відтак, учасники мають ряд корпоративних прав, змістом яких є правомочності, передбачені законом і статутом.

Якщо учасник такої особи звертається з позовними вимогами, які обґрунтовує порушенням його корпоративних прав при прийнятті рішень вищого органа чи внаслідок їх прийняття, то спір є про право управління юридичною особою, має ознаки корпоративного і належить до юрисдикції господарських судів.

Рішення загальних зборів учасників є індивідуальним актом ненормативного характеру, тобто офіційним письмовим документом, що породжує правові наслідки, спрямовані на регулювання господарських відносин, і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Підставами для визнання недійсним рішення загальних зборів учасників (членів) юридичної особи можуть бути: 

- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства (КГС ВС від 20.02.2018 № 925/706/17, від 27.02.2018 № 918/92/17, від 18.04.2018 № 912/2562/16);

- порушення вимог закону / статуту щодо процедури скликання та проведення загальних зборів;

- позбавлення учасника (члена) можливості взяти участь у загальних зборах.

За загальним порядком скликання загальних зборів учасників (членів) має бути до початку зборів повідомлено про дату, місце, час проведення та порядок денний таких зборів. Загальний порядок скликання та проведення зборів вищого органа визначений законодавством України, чинним станом на дату їх скликання/ проведення (ЦКУ, ГКУ, Закони «Про господарські товариства»,  «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», «Про кооперацію»). 

Такий порядок скликання вищого органу підприємства не залежить від організаційно-правової форми юридичної особи, є загальноприйнятим і гарантує забезпечення корпоративного права учасника на участь в управлінні нею.

НЕЗАЛЕЖНО ВІД ПРИСУТНОСТІ УЧАСНИКА ТА РОЗМІРУ ГОЛОСУ, ЗБОРИ НЕДІЙСНІ ПРИ ПОРУШЕННІ ПОРЯДКУ СКЛИКАННЯ

За ст. 167 ГКУ правомочність учасника (члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах є однією зі складових корпоративних прав.

Корпоративні права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо, зокрема,  учасник не зміг взяти участь у загальних зборах; не мав можливості належо підготуватися до розгляду питань порядку денного; не міг зареєструватися для участі у засіданні; не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні (п. 41 постанови ВПВС від 03.12.2019 № 904/10956/16).

При цьому позивачеві не може бути відмовлено у визнанні недійсним рішення загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з рішень зборів, оскільки вплив учасника (члена) на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням (п. 43 постанови КГС ВС від 06.03.2018 № 907/167/17).

Велика Палата Верховного Суду вважає, що своєчасне і належне повідомлення учасника юридичної особи про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень вищим органом, щоб кожен з учасників міг належно підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні.

Щодо переліку випадків скликання загальних зборів товариства КГС ВС №914/1833/23 від 26.06.2024.

Щодо обставин, які підлягають з’ясуванню у справах про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів КГС ВС №914/1833/23[1] від 26.06.2024

Для визнання недійсним рішення загальних зборів юридичної особи необхідно: 

- встановити факт порушення ним прав та законних інтересів позивача як учасника;

- з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори;

- з’ясувати відповідність питань порядку денного зборів питанням порядку денного, які перелічені в отриманому учасником запрошенні на загальні збори учасників.

Якщо учасник (або його представник) узяв участь у загальних зборах і голосував на них, то ця обставина сама собою не обов`язково свідчить про те, що учасник був належним чином повідомлений про збори і мав змогу підготуватися до розгляду питань порядку денного, зокрема вирішити, чи може він довірити участь у таких зборах представнику чи визнати доцільним узяти участь особисто з огляду на конкретні питання, які виносяться на розгляд зборів.

Установивши, що позивач не був повідомлений про проведення  загальних зборів, що створило  його неможливість ознайомлення з документами, які виносилися на їх розгляд, висловлення своєї думки та внесення своїх питань до порядку денного, тощо, суд має підстави для визнання недійсним рішення загальних зборів.

На доведення зворотного відповідач має надати докази, які б достатньо спростували доводи позивача, крім зазначення власного обґрунтування помилковості доводів позивача. Висновок суду не може ґрунтуватися на припущеннях та поясненнях однієї зі сторін (ВПВС 03.12.19  904/10956/16).

(ВПВС 09.04.2019 №916/1295/18; 17.12.2019  №927/97/19; 29.02.20  №924/641/17; 22.10.19  923/876/16).

СПОСІБ ЗАХИСТУ КОРПОРАТИВНИХ ПРАВ ПОЗИВАЧА МАЄ ВІДПОВІДАТИ ВИМОГАМ СПЕЦІАЛЬНОГО ЗАКОНУ

Обрання конкретного способу правового захисту залежить як від змісту цивільного права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання.

Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діями наслідкам (постанови ВПВС від 05.06.2018 № 338/180/17, від 11.09.2018 № 905/1926/16, від 30.01.2019 № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 № 48/340).

Позовні вимоги про визнання недійсним статуту чи змін до нього, визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства не відповідають належним та ефективним способам захисту, оскільки їх задоволення не може бути підставою для внесення змін до ЄДР.

Вичерпний перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», норми якого є спеціальними для зазначених товариств. Належним способом захисту у цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт «д» пункту 3 частини п`ятої ст. 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

Позивач, який вважає порушеним своє корпоративне право чи інтерес внесенням до ЄДР недостовірних відомостей, може вимагати їх захисту через зміну відомостей ЄДР чи відображенні в реєстрі дійсних відомостей у спосіб, що забезпечить їх ефективне відновлення та захист, зокрема, шляхом скасування запису в ЄДР (п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону"Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").

Якщо суд встановить, що суб`єкт державної реєстрації вчинив запис в ЄДР за зверненням належного заявника, на підставі всіх необхідних для реєстрації документів згідно закону та при відсутності підстав для відмови в державній реєстрації, це не є перешкодою для скасування в судовому порядку недостовірного запису в ЄДР, наявність якого порушує корпоративні права чи законні інтереси позивача.

Спір між учасниками юридичної особи або спір учасників з цією юридичною особою щодо скасування запису в ЄДР є корпоративним спором і підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства.

Якщо судом буде встановлено, що наявність реєстраційного запису в ЄДР за рішенням недійсних загальних зборів щодо зміни статутного або складеного капіталу, зміни складу учасників порушує корпоративні права позивача, то наявна законна підстава для задоволення позовної вимоги про скасування відповідно реєстраційного запису (ВПВС від 04.09.2018 №904/5857/17).

Належним способом захисту корпоративного права міноритарного учасника може бути подання ним (разом з іншими учасниками, яким належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства) позову в інтересах юридичної особи до її посадової особи про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи на підставі п.12 ч. 1 ст. 20, ст. 54 ГПК України.

При відсутності в учасника частки в розмірі 10% і більше статутного капіталу, що унеможливлює його звернення з позовом до посадової особи від імені товариства за ч. 1 ст. 54 ГПКУ, такий учасник вправі вийти з товариства і вимагати виплати вартості частки, а також подати позов до самого товариства та/або його учасників, якщо вважає, що рішенням загальних зборів щодо відчуження майна товариства йому завдано збитки.

У справах в корпоративних спорах суди мають врахувати, що інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників товариства, включаючи колишніх учасників, також не збігаються (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року у справі № 916/2084/17, провадження № 12-77гс19).

Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мали врахувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства та надавати оцінку добросовісності відповідачів, які в разі задоволення позовних вимог будуть позбавлені своїх часток або їх частин у грошовому або відсотковому виразі (ВС 24.10.19 №927/807/18).

До обов`язків учасника господарського товариства не віднесено періодичне ознайомлення з даними установчих документів товариства або ЄДР, а його обізнаність про прийняті вищим органом рішення фактично поставлена в залежність від виконання товариством визначеного законодавством порядку скликання та проведення загальних зборів учасників (КГС від 03.04.2018 № 914/758/17).

Належним відповідачем у справах про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників та скасування реєстраційних дій / записів в ЄДР як похідної вимоги є юридична особа, а не її учасники, позаяк оспорюване рішення є результатом волевиявлення не окремого її учасника, а загальних зборів як органу юрособи (КГС ВС 13.02.2020 № 916/524/19).

СУПРОВІД ВИРІШЕННЯ КОРПОРАТИВНИХ СПОРІВ
надішліть запит послуг

Учасник товариства може захищати корпоративні права способами, які не перешкоджають господарській діяльності самого товариства та не ставлять інтереси третіх осіб, які вступають з товариством у зобов’язальні правовідносини, під ризик їх невиконання. Корпоративні права на участь в управлінні господарським товариством, правомочності на отримання певної частки прибутку чи активів при ліквідації, визначені ст. 167 ГКУ, не є тотожними повноваженням органів управління товариством, зокрема зборів учасників, які при прийнятті рішень щодо розпорядження майном товариства відповідно до положень статуту мають керуватися інтересами саме товариства (ВПВС №906/1336/19, 03.12.2019 №904/10956/16).

Майнові інтереси окремих учасників товариства не завжди збігаються з інтересами самого товариства та рішеннями його органів управління про розпорядження майном товариства. Таке неспівпадіння не означає безумовного порушення корпоративних прав учасника та наявності підстав для визнання недійсними правочинів, укладених органом управління товариством із третіми особами.

Згода загальних зборів учасників товариства на укладення певного договору є згодою його найвищого органу управління, який діє від імені товариства. Повноваження органу управління товариства на надання зазначеної згоди не можна ототожнювати з корпоративними правами учасників товариства, які діяти від імені товариства не мають права.

Відтак укладення товариством правочину з відчуження належних йому на праві власності активів не є прямим порушенням прав та інтересів учасника товариства на участь у товаристві та управління ним, навіть якщо волевиявлення учасника на зборах учасників щодо розпорядження активами товариства не збігається з колективним рішенням зборів учасників. Таке рішення зборів учасників є результатом діяльності найвищого органу управління товариством, і навіть у випадку визнання його недійсним за рішенням суду - це не може бути безумовною підставою для визнання недійсним укладеного правочину за ст. 215 ЦКУ (ВПВС 03.12.2019 р. №904/10956/16).

У спорах між учасником та господарським товариством інтереси останніх можуть не збігатися між собою чи з інтересами окремих учасників. Щодо ефективності обраного позивачем способу захисту має враховуватися баланс інтересів усіх учасників та самого товариства, уникатися зайве втручання в діяльність товариства шляхом прийняття рішень органами управління, надаватися оцінка добросовісності дій сторін спору щодо можливого захисту ними інтересів інших осіб та наслідків у випадку задоволення таких вимог (чи приведуть вони до реального захисту прав третьої особи, яка оспорює правочин, стороною якого вона не була, ВПВС 08.10.2019 №916/2084/17, 22.10.2019 №923/876/16, № 904/10956/16).

Щодо позову мажоритарного учасника про визнання недійсними правочинів, укладених директором товариства з перевищенням повноважень, за відсутності рішення зборів (ВП ВС від 15.10.2019 №905/2559/17 (п.п. 6.10, 6.11).

За усталеною практикою ЄСПЛ учасник юридичної особи, в т.ч. мажоритарний, не може розглядатись як належний заявник, якщо йдеться про порушення прав юридичної особи (див., зокрема, рішення від 20.05.1998 р. у справі «Кредитний та індустріальний банк проти Чеської Республіки» (Credit and Industrial Bank v. The Czech Republic), заява № 29010/95; рішення від 18.10.2005 р. у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» (Case of Terem LTD, Chechetkin and Olius v. Ukraine), заява № 70297/01, пункти 28-30; рішення від 21.12.2017 р. у справі «Фельдман та банк «Слов’янський» проти України», заява № 42758/05, пункт 30). У разі, якщо юридичну особу було ліквідовано, Європейський суд з прав людини розглядає справи за заявою саме такої юридичної особи, допускаючи її представництво в особі акціонера (учасника), якщо юридична особа не може брати участь у справі в особі своїх органів (рішення від 21.12.2017 р. у справі «Фельдман та банк «Слов’янський» проти України», пункт 1 резолютивної частини, постанова ВПВС від 15.10.2019 р. №905/2559/17).

Щодо захисту корпоративних прав учасників товариства - в цій статті на сайті бюро.​

Про виконання судового рішення, яке тягне зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі читайте за цим покликанням на сайті бюро.

Відповіді на запити: Визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ; Скасування реєстраційних дій / записів в ЄДР про зміну статутного капіталу; Адвокат з корпоративних спорів Україна; Позов учасника до товариства про недійсність протоколу зборів; Порушення порядку скликання зборів учасників; Присутність учасника на загальних зборах ТОВ.

Писаренко Олександр Олексійович, адвокат з судового супроводу бізнесових і податкових спорів, магістр бізнес адміністрування.

Тел. +38 (044) 270 60 46
Тел. +38 (050) 719 10 16
E-mail: info@fides.com.ua
Лист:  Viber  Telegram  WhatsApp

6325
Ваша оцінка сторінки:
Середнє: 5 (1 голос)