Визнання недійсним заповіту, посвідчено- го посадовою особою сільради.

Писаренко Олександр Олексійович, адвокат.

Визнання недійсним заповіту, посвідчено- го посадовою особою сільради.

ВИЗНАННЯ НЕДІЙСНИМ ЗАПОВІТУ, ПОСВІДЧЕНОГО ПОСАДОВОЮ ОСОБОЮ. 

В статті наводжу підстави для визнання заповіту недійсним/нікчемним з особистої практики адвоката по спадковим справам, можливі для застосування в спорах, де його посвідчено посадовою особою сільської ради.

Прискіпливої уваги й аналізу вимагають обставини видачі заповіту людьми в похилому віці.
Якщо спадкодавець проживав один чи хворів та заповідав значне майно сторонньому родичу/спадкоємцю при ігноруванні інших, увага має загостритися.
Якщо заповіт посвідчено працівником сільради, секретарем, виконуючим обов’язки і т.п., увага має загостритися «в клинок».
Спадкодавці вказаних якостей, часто, знаходячись в старечому розваленому стані свідомості й здоровʼя, бувають слабкі протистояти психічному впливу чи навіюванню та мають утруднення усвідомлювати значення й наслідки своїх дій. Визнання недійсним заповіту, посвідченого посадовою особою сільради. Відміна заповіту, посвідченого секретарем сільської ради. 
Якщо не має медичних доказів зажиттєвих хворобливих станів чи перебування на психоневрологічному чи наркологічному обліку спадкодавця, на підставі яких можна провести посмертну експертизу, доцільним є аналіз змісту документів й порядку посвідчення оспорюваного заповіту. Тут можна знайти ключі від проблеми.

Визнання заповіту недійсним є можливим при порушенні норм чи в обставинах, зазначених нижче.

Заповіт має бути особисто складений в двох ідентичних примірниках одним і тим же спадкодавцем.

За ч.2 ст. 1234 ЦКУ право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.
За п.п. 15-16 розділу «Особливості посвідчення заповітів» Постанови КМУ від 15.06.1994 р. №419 «Про порядок посвідчення заповітів і доручень, прирівнюваних до нотаріально посвідчених» (далі-Порядок 419) встановлено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті; заповіт складається і підписується заповідачем власноручно; посадова особа може на прохання заповідача записати заповіт з його слів власноручно або надрукувати за допомогою технічних засобів. У такому разі заповіт вголос зачитується заповідачем, який робить запис перед своїм підписом.
За п. 23 Порядку 419 заповіт складається і посвідчується у двох примірниках.

Якщо з текстів двох примірників оспорюваного заповіту вбачається, що записи в них виконані різними почерками, один з яких записано працівником сільради, то, незалежно від запису особистого розпорядження заповідача за допомогою комп’ютера секретарем сільради, такий заповіт посвідчено з порушенням встановленого порядку.

Якщо заповіт не було власноручно складено і записано заповідачем у 2-х примірниках, оскільки 1-й примірник записано сторонньою особою (в т.ч. секретарем чи працівником сільради), це може свідчити про наступне диктування заповідачу тексту з цього примірника для переписування в 2-й примірник.

В такому випадку спадкодавець не усвідомлено, не розуміючи, під диктовку сторонньої особи переписує текст з примірника, складеного цією особою.

Відтак заповіт має бути визнано нікчемним, бо порушено порядок його посвідчення, який передбачає вільне волевиявлення і повне усвідомлення заповідача.

ПОСАДОВА ОСОБА СІЛЬРАДИ НЕ МОЖЕ ПІДПИСУВАТИ ЧИ РОБИТИ ЗАПИСИ ПРО ПРОЧИТАННЯ ЗАПОВІТУ ЗА ЗАПОВІДАЧА

За п. 1.4. розділу «Посвідчення заповітів» Наказу Міністерства юстиції України від 11.11.2011 р. №3306/5 «Про затвердження «Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування» (далі-Порядок 3306/5) у випадку запису заповіту зі слів заповідача посадовою особою заповідач повинен зачитати його і зробити про це запис перед своїм підписом.
Вказане правове регулювання є імперативним і не може порушуватися, оскільки складання й особисте підписання заповіту у двох примірниках саме заповідачем призначене для перевірки змісту й незмінності його волі на складення заповіту, усвідомлення ним значення та наслідків цього правочину; забезпечення вільного волевиявлення заповідача та юридичної вірогідності заповіту.
За п. 17 Порядку 419 текст заповіту складається так, щоб розпорядження заповідача не викликало непорозумінь чи сумнівів під час оформлення спадщини, а за п. 1.6. розділу «Посвідчення заповітів» Порядку 3306/5 – щоб розпорядження заповідача не викликало неясностей чи суперечок після відкриття спадщини.

Якщо запис про прочитання заповіту заповідачем хоча б в одному примірнику зроблено секретарем чи посадовою особою сільради, яка його посвідчувала, це є підставою визнання заповіту недійсним, оскільки заповідач його не робив. Визнання недійсним заповіту, посвідченого посадовою особою сільради. Відміна заповіту, посвідченого секретарем сільської ради. 

При посвідченні заповіту осіб з хворобою або фізичною вадою не можуть порушуватися ст. 207 ЦКУ та п.п. 1.4, 1.5 «Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування» №3306/5.

Так, за ст. 207 ЦКУ якщо фізична особа у зв’язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа;
підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє.
За п. 1.4. Порядку №3306/5 якщо заповідач унаслідок фізичної вади, хвороби не може власноручно підписати заповіт, за дорученням заповідача він може бути підписаний іншим громадянином за правилами, викладеними у пункті 2.6 розділу II.
За п. 1.5. Порядку №3306/5 посадові особи самоврядування зобов’язані сприяти громадянам у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз’яснювати права і обов’язки.

Якщо секретар сільради не роз’яснює й не пропонує заповідачу скористатися правами статті 207 ЦКУ та п.п. 1.4, 1.5 Порядку №3306/5, а замість цього сам робить запис в 1-му примірнику заповіту, це вчиняє вирішальний вплив на наявність заповіту взагалі і є підставою визнання заповіту недійсним.
Вказані обставини підлягають послідовному викладенню при послугах адвоката по спадковим справам.

Якщо заповіт посвідчено за 10-15 хвилин, про що зазначається в тексті, це часто свідчить про порушення п. 21 «Порядку посвідчення заповітів і доручень, прирівнюваних до нотаріально посвідчених» №419 та п.п. 1.5-1.6 Порядку №3306/5.

За вказаними нормами посадова особа під час посвідчення заповіту зобов’язана роз’яснити заповідачу ряд прав та зміст ст.ст. 1241, 1307 ЦКУ.
За п. 1.5. Порядку №3306/5 посадові особи зобов’язані роз’яснювати права і обов’язки громадян, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду.

Роз’яснення прав, зазначених в указаних статтях Цивільного кодексу України, об’єктивно займає більше часу, ніж усе посвідчення заповіту за 10-15 хвилин разом узяте.

Нероз’яснення заповідачу змісту статей Цивільного кодексу при посвідченні заповіту виключає його юридичну вірогідність і спростовує усвідомлення заповідачем його значення й наслідків. Вказані обставини підлягають послідовному викладенню при послугах адвоката по спадковим справам.

Крім цього, складання дійсного заповіту особою в старечому розваленому стані за за 10-15 хвилин об’єктивно неможливе.

При посвідченні заповіту виконуються, як мінімум, дії:
– встановлення особи по паспорту;
– перевірка дієздатності заповідача;
– з’ясування його волі в усіх деталях щодо складу спадщини та спадкоємців;
– роз’яснення змісту ст.1241, 1307 ЦКУ;
– пересвідчення в розумінні заповідачем змісту й наслідків правочину;
– складання заповіту на комп’ютері;
– вихід до банку для сплати державного мита;
– прочитання заповідачем вголос всього тексту надрукованого заповіту;
– власноручне здійснення заповідачем запису в 2-х примірниках заповіту про його прочитання;
– внесення записів в реєстр нотаріальних дій після сплати держмита;
– вчинення підписів заповідачем в 2-х примірниках заповіту та реєстрі нотаріальних дій.

З зіставлення часу, розумно необхідного для зазначених дій, вбачається об’єктивно неможливим посвідчення правильного заповіту за 10-15 хвилин.
Усвідомлене прочитання заповіту в півсторінки друкованого тексту біглим голосом працездатною людиною об’єктивно займає щонайменше 1 хв. 30 секунд.
Виконання біглим почерком власноручного запису обсягом 7 строк про прочитання, усвідомлення та схвалення заповіту здоровою людиною займає щонайменше 2 хв. 30 сек.

Відтак є неможливим виконання з літнім заповідачем за 15 хвилин усіх необхідних дій, прочитання ним вголос і виконання власноручних записів в кожному з 2-х примірників заповіту.

ЗА П.2.10.  «ПОРЯДКУ ВЧИНЕННЯ НОТАРІАЛЬНИХ ДІЙ ПОСАДОВИМИ ОСОБАМИ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ» №3306/5 ДОПИСКИ ТА ВИПРАВЛЕННЯ В ТЕКСТІ НОТАРІАЛЬНО ОФОРМЛЮВАНОГО ДОКУМЕНТА НЕ ДОПУСКАЮТЬСЯ

Дописки й виправлення при посвідченні заповіту виключають його юридичну вірогідність й є підставою для визнання заповіту недійсним.
Вказані обставини підлягають послідовному викладенню при послугах адвоката по спадковим справам.

За п. 8 Порядку 419 тексти заповітів повинні бути написані зрозуміло і чітко; прізвища, імена та по батькові фізичних осіб зазначаються повністю.

Якщо всупереч Порядку 419 в тексті рукописного запису в одному з примірників заповіту не зазначено дійсне ПІБ заповідача, а сам запис зроблено незрозуміло, нечітко, неправильно і неграмотно, або якщо тексти записів в 1-му та 2-му примірниках не відповідають один одному, відрізняються словами й помилками в них, або якщо тексти записів в 1-му та 2-му примірниках виконані різними почерками, то вказані порушення тягнуть визнання заповіту недійсним. Визнання недійсним заповіту, посвідченого посадовою особою сільради. Відміна заповіту, посвідченого секретарем сільської ради. 

При наявності сумнівів щодо виконання записів та підписів в заповіті та реєстрі нотаріальних дій саме спадкодавцем за клопотанням адвоката по спадковим справам проводиться судова почеркознавча експертиза.

При посвідченні заповіту виконуючим обов’язки секретаря сільради цей правочин може оспорюватися з наступних підстав.

Призначення рішенням сільської ради «виконуючого обов’язки секретаря ради» та уповноваження такої особи вчиняти нотаріальні дії є незаконним, що за ч. 1 ст. 1257 ЦКУ тягне нікчемність заповіту.

Так, за ст. 1251 ЦКУ якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.
За ст. 38 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» вчинення нотаріальних дій з питань, віднесених законом до їх відання, віднесено до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.
За ст. 24 вказаного Закону органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України.

Отже, вчинення нотаріальної дії щодо засвідчення заповіту в селі відноситься виключно до прав уповноваженої посадової особи виконавчого органа сільської ради.

«В.О. секретаря» виконкому сільради не має повноважень засвідчувати заповіт.

За ст. 51 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчим органом сільської ради є виконавчий комітет, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Кількісний склад виконавчого комітету визначається відповідною радою. Персональний склад виконавчого комітету затверджується радою за пропозицією сільського голови;
Виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно сільського голови, його заступника, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб;
До складу виконавчого комітету сільської ради входять також за посадою секретар відповідної ради, староста (старости);
Очолює виконавчий комітет сільський голова;
У виконавчому комітеті сільської ради функції секретаря виконавчого комітету за рішенням ради може здійснювати секретар відповідної ради.
За ст. 50 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» секретар ради обирається радою з числа її депутатів на строк повноважень ради за пропозицією відповідного сільського, міського голови.

Відправити запит в Юридичне бюро Писаренка
надіслати

Якщо виконуючий обов’язки секретаря сільради, який посвідчив заповіт, не є членом виконавчого органа сільради і його посадовою особою; рішенням ради не обирався ні секретарем сільради, ні секретарем виконкому, ні членом виконкому, то посвідчення ним заповіту є безпідставним.

За роз’ясненнями п. 16 Пленуму ВСУ від 28 квітня 1978 р. №3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» у разі посвідчення угоди, якою є заповіт, не тим органом чи особою, на яких покладено здійснення нотаріальних дій, угода не може вважатися укладеною з додержанням встановленої нотаріальної форми. Визнання недійсним заповіту, посвідченого посадовою особою сільради. Відміна заповіту, посвідченого секретарем сільської ради. 

Писаренко Олександр Олексійович, адвокат, магістр бізнес адміністрування.

Тел. +38 (044) 270 60 46
Моб. +38 (050) 719 10 16
E-mail: info@fides.com.ua

Ваша оцінка сторінки:
Голоси відсутні