В спадкових справах часто зустрічаються ситуації складення спадкодавцем у один день кількох заповітів на одну і ту ж особу, але щодо різного майна.

В такому випадку у спадкоємців, не охоплених заповітом, є підстави претендувати на істотну спадщину залежно від змісту і черговості нотаріального посвідчення заповітів.  

За ч. 2 ст. 1254 Цивільного кодексу України заповіт, який було складено заповідачем пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить..

Якщо спадкодавець складає в один день кілька заповітів, за одним з яких одному спадкоємцю заповідає усе майно, а за іншим – тому ж самому спадкоємцю лише певне майно (наприклад, земельна ділянка чи грошові вклади), то виходячи з ст. 1254 зазначений спадкоємець за заповітом успадковує лише земельну частку (грошові вклади), а все інше майно має спадкуватись між всіма спадкоємцями за законом, які прийняли спадщину.

Відтак, при множинності заповітів спадкоємець за законом може звернутися до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно, мотивуючи наявністю не охопленого останнім заповітом обсягу спадкової маси.

Судами у задоволенні таких позовів відмовлялося до прийняття постанови КЦСВС № 369/3186/17 від 26.06.2019 р. Мотивуючи свої рішення, суди послалися на те, що спадкодавець склав заповіти, посвідчені однією особою, які стосуються одного спадкоємця та не суперечать один одному, позаяк останній заповіт не змінює усі умови попереднього та не скасовує його, а лише уточнює в частині, що стосується певного майна.

З прийняттям вказаної постанови ВС судова практика позитивно зміниться. 

При складенні заповідачем декількох заповітів може мати місце їх «конкуренція», оскільки необхідно з`ясувати, який саме заповіт (заповіти) визначає (визначають) спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкове майно.

Так, оскільки спадкодавець склав в один день кілька заповітів, маючи можливість скласти один, то останній заповіт є новим і містить нове заповідальне розпорядження щодо спадкового майна. Тому він скасовує попередні заповіти.

Останній по часу заповіт містить розпорядження тільки відносно певного майна, а інше майно на яке відкрилась спадщина, має спадкуватись спадкоємцями за законом.

За ч. 1 ст. 1245 ЦКУ частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.

За змістом ч.ч. 2, 3 ст. 1254 ЦКУ для випадку, коли заповідачем складено декілька заповітів, передбачено правила, що повинні враховуватися для того, щоб визначити який саме заповіт (заповіти) визначає (визначають) спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкове майно.