Статтю оновлено в травні 2024 року.

У справах про поділ майна подружжя, у яких один залишається учасником товариства з часткою в СК, виникає питання - чи має право другий із подружжя на врахування (стягнення) при поділі ринкової вартості частки учасника.

ВПВС зазначає, що внесені в статутний фонд кошти не є майном подружжя та не підлягають поділу (постанова 29.06.2021 р. №916/2813/18 (пункт 8.40).

ВПВС вказує, що право власності на майно, передане учасниками як вклад, належить товариству, а не його учасникам. Право власності на майно, передане кооперативу як вступні, членські, цільові внески, вклади його членів тощо належить кооперативу, а не його членам. Тому майно господарського товариства, кооперативу належить їм на праві власності і не може належати на праві власності іншим особам. Зокрема, таке майно не може належати на праві спільної власності учаснику (засновнику, члену) приватного підприємства та його подружжю (колишньому подружжю). Часткою в статутному капіталі товариства є сукупність корпоративних прав та обов'язків, пов'язаних з участю особи в товаристві (на управління товариством, отримання частини прибутку, отримання частини майна товариства у разі виходу з нього або розподілу майна товариства при ліквідації (п.п. 8.36., 8.37).

В цій справі ВС відійшов від протилежного висновку ВСУ у постанові від 3 липня 2013 року №6-61цс13, зазначивши, що частка учасника господарського товариства, набута у шлюбі за спільні кошти подружжя, є об’єктом спільної сумісної власності подружжя (п. 8.59 №916/2813/18). Також на відступ від цього висновку ВПВС зазначає, що інший з подружжя, який був співвласником коштів, унесених у статутний капітал товариства, з метою захисту свого права при поділі спільного сумісного майна подружжя набуває право вимагати виплату половини вартості частки члена подружжя у статутному капіталі (постанова №760/20948/16-ц від 10.04.2024).

Учасник товариства має право відчужити частку в СК, на неї може бути звернено стягнення, частка може перейти іншій особі в порядку правонаступництва чи спадкоємцю, учасник товариства може вийти з нього, отримавши вартість частки (ст.ст. 100, 116 ЦКУ).

Комплексний аналіз законодавства дає можливість дійти висновку, що частка у статутному капіталі товариства є майном учасника, яке може бути виражене у статуті як номінальна вартість, але має і власну дійсну (ринкову) вартість.

Водночас у справах про поділ майна подружжя, у яких один залишається учасником товариства з часткою в СК, ВСУ указує, що якщо один із подружжя є учасником господарського товариства і вносить до статутного капіталу майно, придбане за рахунок спільних коштів подружжя, то таке майно переходить у власність цього підприємства, а в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов’язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства (03.06.2015 р. №6-38цс15, 02.10.2013 р. №6-79цс13).

За вказаними постановами другий із подружжя може претендувати на половину внесених у статутний капітал коштів, іншими словами - на половину номінальної вартості частки, а не на половину реальної (ринкової) її вартості.

Якщо один з подружжя вносить до статутного капіталу спільне майно, в іншого з подружжя з’являється право вимоги виплати половини вартості частки та половини отриманого доходу від діяльності товариства (ВС КЦС №369/9429/18 від 12.12.2022).

Вартість акцій підлягає врахуванню при поділі майна подружжя (КЦС ВС №127/6926/13-ц  від 07.04.2021).