Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї, створює обов’язки для обох з подружжя, якщо одержане за ним майно використане в інтересах сім’ї. 

Борг по зобов’язанням з такого договору підлягає стягненню у солідарному порядку із обох з подружжя, незалежно від розірвання шлюбу та подальшого розділу майна між подружжям.

За ст. 73 СК України стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї і те, що було одержане за договором, використано на її потреби.

Тому за спільними зобов'язаннями подружжя відповідає усім своїм майном.

Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу (ч. 1 ст. 68 СК). Дружина і чоловік мають право на поділ майна спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (ч. 1 ст. 69 СК).

Якщо подружжя не враховує боргових зобов`язань при поділі майна, це не доводить їх відсутність.

Правовий режим спільної сумісної власності подружжя, за встановленими законом винятками, передбачає нероздільність зобов`язань подружжя, що за своїм змістом свідчить саме про солідарний характер таких зобов`язань, незважаючи на відсутність в законі прямої вказівки на солідарну відповідальність подружжя за зобов`язаннями з правочинів, вчинених в інтересах сім`ї.

При вирішенні спору про порядок виконання колишнім подружжям зобов`язань, які виникли з правочинів в інтересах сім`ї, якщо питання про поділ цих зобов`язань не було зі згоди кредитора вирішено при поділі спільного майна цього подружжя, суди керуються тим, що подружжя відповідає за ними солідарно усім своїм майном.

Тому кредитор, з яким укладено було договір в інтересах сім’ї, має право на стягнення боргу по ньому солідарно з колишнього подружжя як відповідачів незалежно від розірвання їх шлюбу та подальшого розділу їх спільного майна (ВС №295/8319/18 від 07.10.2021 р).