Стягнення неустойки, 3% річних та інфляційних втрат. Судова економічна експертиза.
Стягнення неустойки, 3% річних та інфляційних втрат. Судова економічна експертиза.
Поняття неустойки визначено у ст. 549 Цивільного кодексу України (ЦКУ):
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежне виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Неустойка - один із традиційних, широко розповсюджених видів забезпечення виконання зобов'язань у цивільному праві. Переважна більшість майнових спорів тісно пов’язані зі прострочення виконання грошового зобов’язання перед кредитором та стягненням останнім неустойки, 3% річних та інфляційних витрат із боржника.
Водночас, неустойка за своєю юридичною природою є не тільки видом (способом) забезпечення виконання зобов'язань, а також одною з форм цивільно-правової відповідальності. За ст. 611 ЦКУ неустойка визнається однією з санкцій за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
Тому багато положень щодо її застосування регулюються нормами гл. 51 ЦКУ "Правові наслідки порушення зобов'язання. Відповідальність за порушення зобов'язання".
ЩО ТАКЕ ПРОЦЕНТИ РІЧНИХ ТА ІНФЛЯЦІЙНІ ВТРАТИ
За ст. 625 ЦК України 3% річних від простроченої суми – це сума, яку боржник має сплатити на вимогу кредитора за порушення грошового зобов’язання, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сторони можуть установити інший розмір процентів річних.
За ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексом споживчих цін (індексом інфляції) є показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які придбаває населення для невиробничого споживання.
Індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Цей показник інфляційних втрат, повідомлений ЗМІ з посиланням на Державну службу статистики України, є офіційним та використовується для проведення розрахунків інфляційних втрат, які підлягають стягненню за ст. 625 ЦКУ.
ПОЗОВНА ДАВНІСТЬ ПРИ СТЯГНЕННІ НЕУСТОЙКИ, % РІЧНИХ ТА ІНФЛЯЦІЇ
Порядок відліку позовної давності наведено у ст. 261 ЦК України.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Стаття 266 ЦК передбачає, що зі спливом позовної давності до основної вимоги така давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки).
Позовною давністю є строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст.ст. 256, 257 ЦК України).
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а для окремих видів вимог може встановлюватися спеціальна позовна давність – скорочена або більш тривала.
Зокрема, до вимоги про стягнення неустойки застосовується позовна давність в один рік (ст. 258 ЦК України).
Отже, стягнення неустойки (пені, штрафу) здійснюється за останні 12 місяців перед зверненням кредитора до суду, а відлік строку її нарахування починається з дня порушення зобовʼязання у межах строку позовної давності за основною вимогою.
Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За ст. 625 ЦК України врегульовано особливості правових наслідків порушення грошового зобов’язання. Так, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Формулювання ст. 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов’язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 ЦК України і ст. 230 ГК України.
Таким чином, проценти, передбачені ст. 625 ЦК України, не є штрафними санкціями. ВСУ 18.05.2016 р. № 6-474 цс16.
За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Згідно ст.ст. 526, 599, 611, 625 ЦКУ наявність судового рішення про стягнення суми боргу, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов’язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум за ст. 625 ЦКУ, за час прострочення.
Разом із тим, главою 19 ЦК України визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу - позовну давність.
До правових наслідків порушення грошового зобов’язання, передбачених ст. 625 ЦК України, застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у три роки (ст. 257 ЦКУ).
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. ВСУ 18.05.2016 р. № 6-474 цс16.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Оскільки, внаслідок невиконання боржником грошового зобов’язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов’язання до моменту його усунення. ВСУ 19.10.2016 р. № 6-2129цс16 .
Відтак, щодо нарахування інфляційних втрат на суму боргу та % річних:
1) розмір процентів за порушення грошового зобов’язання є диспозитивними та застосовуються, якщо інший (аніж 3%) розмір процентів не встановлений договором або законом;
2) орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів;
3) входить до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника;
4) не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 ЦК і ст. 230 ГК;
5) до цих правовідносин застосовується загальний строк позовної давності 3 роки;
6) право на позов про стягнення інфляційних втрат і % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов’язання до моменту його усунення.
ОСОБЛИВОСТІ ПЕНІ, % РІЧНИХ ТА ІНФЛЯЦІЇ ЗА ПОРУШЕННЯ ГРОШОВИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ
При стягненні неустойки у відносинах між суб’єктами господарювання діє спеціальна глава 26 Господарського кодексу України під назвою «штрафні та оперативно - господарські санкції». Вона регулює вид штрафних санкцій, розмір штрафних санкцій, порядок застосування і т.д. в сфері господарювання.
Отже, положення гл. 19 ЦКУ про строки позовної давності підлягають застосуванню з урахуванням особливостей, передбачених частиною шостою статті 232 ГКУ, а тому:
1. якщо господарська санкція нараховується за кожен день прострочення на відповідну суму, то позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється окремо за кожний день прострочення.
Право на позов про стягнення такої санкції за кожен день прострочення виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.
2. нарахування господарських штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано, а строк позовної давності спливає через рік від дня, за який нараховано санкцію. Положення статті 266, частини другої статті 258 ЦК України про те, що стягнення неустойки обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду у межах строку позовної давності за основною вимогою, до господарських санкцій не застосовується.
Офіційний індекс інфляції, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, а не іноземної валюти.
Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише гривня, а не іноземна валюта як засіб платежу за договором; ч. 2 ст. 625 ЦКУ щодо сплати боргу з урахуванням установленого індексу інфляції поширюються тільки на випадки прострочення грошового зобов’язання у гривнях.
Саме тому при поданні позову потрібно перевести суму боргу з іноземної валюти в національну, урахувавши офіційний курс гривні до валюти.
Нарахування процентів тісно пов’язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3% річних не визнаються неустойкою у розумінні положень ст. 549 ЦКУ та ст. 230 ГКУ.
Відтак, інфляційні втрати, нараховані на суму боргу, та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки вони є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні кредитору матеріальних втрат від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними коштами, що належать до сплати кредиторові.
Із правового аналізу ст.ст. 526, 599, 611, 625 ЦКУ випливає, що наявність судового рішення про стягнення суми зобов’язання за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, та не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов’язання, передбаченої ст. 625 ЦКУ.
ПИТАННЯ СУДОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ
Згідно ст. 99 ГПК України експертиза призначається, якщо для з’ясування обставин справи необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити такі обставини неможливо, і жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань.
Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Беручи до уваги судову практику, проведення судової економічної експертизи з питань розрахунку неустойки, 3% річних та інфляційних витрат у зв’язку з простроченням боржником виконання грошових зобов’язань не є обов’язковим (ВС 02.03.2018 №927/467/17; 24.04.2018 №910/9394/17; 27.05.2020 № 910/14550/17).
При вирішенні спору господарський суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку інфляційних втрат та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.
Розрахунок боргу, інфляційних втрат, процентів річних регулюється умовами договору та положеннями чинного законодавства, а правомірність здійснених позивачем нарахувань суд перевіряє при розгляді справи по суті на підставі зібраних у справі доказів та користуючись передбаченими ГПК України правами та повноваженнями.
З другого боку, якщо обидві сторони бажатимуть проведення експертизи, зі змісту положень ГПКУ, Закону «Про судову експертизу», суд має право задовольнити таку вимогу сторін і призначити судову економічну експертизу для визначення нарахованої суми неустойки, 3% річних та інфляційних витрат.
Відповіді на запити: Стягнення неустойки, 3% річних та інфляційних втрат. Позовна давність стягнення пені. Строк розрахунку пені та штрафу. Доцільність та обов'язковість судової економічної експертизи.
Додатково щодо стягнення неустойки читайте за цим посиланням, а також у цій статті.
Писаренко Олександр Олексійович, адвокат з судового супроводу бізнесових і податкових спорів, магістр бізнес адміністрування.
Тел. +38 (044) 270 60 46
Тел. +38 (050) 719 10 16
E-mail: info@fides.com.ua
Лист: Viber Telegram WhatsApp
Новини бюро
ПІДПИСАТИСЯ НА РОЗСИЛКУ
Слідкуйте за новинами Юридичного бюро Писаренка, змінами в законодавстві і останніми тенденціями у вашій сфері. Ми надсилаємо тільки корисні листи.
