Позаяк від повідомленої банком суми прощеного боргу, включеної ним в додаток 4-ДФ, напряму залежить виникнення у позичальника обов’язку сплатити ПДФО та ВЗ, то позичальник зацікавлений у спростуванні такої суми повністю чи частково.

Підставами для незгоди позичальника з визначеною банком сумою прощеного боргу можуть бути, зокрема, відсутність кредитного зобов’язання внаслідок визнання недійсними вимог щодо стягнення його певних частин після завершення позасудового врегулювання іпотечного боргу або ухвалення банком рішення про анульовання боргу після закінчення строку позовної давності.

Так, кредитори нерідко задовольняють свої вимоги за кредитними договорами, звертаючи стягнення на іпотечне майно шляхом його продажу від свого імені покупцеві згідно зі ст. 38 Закону «Про іпотеку».

Згідно з ч.ч. 6, 7 ст. 36 цього Закону після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання основного зобов’язання боржником - фізичною особою є недійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту, чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя; завершенням позасудового врегулювання є державна реєстрація права власності на всі предмети іпотеки, що виступають забезпеченням за основним зобов’язанням, за покупцем (якщо звернено стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу іпотекодержателем третій особі). У відповідності до ст. 548 ЦКУ недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

У свою чергу згідно зі ст. 605 ЦКУ зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків.

Тому для прощення боргу в кредитора має бути чинне право вимоги до боржника. При відсутності такого права, кредитор не може здійснити прощення боргу.

У відповідності до абзацу "Д" п. п. 164.2.17 ПКУ до оподатковуваного доходу платника податку включається прощений (анульований) кредитором борг за його самостійним рішенням до закінчення строку позовної давності.

В цьому питанні варто застосовувати положення кредитного договору та Цивільного кодексу до обставин конкретної справи клієнта. Якщо на момент повідомлення банком строк позовної давності для вимоги про повернення кредиту минув, то ПДФО та ВЗ не можуть бути нараховані.

Так, часто буває, що позичальник припинив сплачувати кредитну заборгованість багато років тому.

У кредитних договорах сторони нерідко погоджували, що при неналежному виконанні кредитних зобов’язань протягом більше 90 календарних днів строк користування кредитом вважається таким, що сплив, а позичальник зобов’язаний протягом одного робочого дня погасити кредит у повному обсязі та сплатити проценти і пеню.

При багаторічному незверненні банку до суду про стягнення боргу строк позовної давності на ці вимоги і проценти вже минув.

Відносини між банком та позичальником є приватно-правовими, тому вирішення вимоги про недійсність повідомлення (одностороннього правочину) банку про прощення боргу неможливе в адміністративному суді разом з вимогою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про нарахування ПДФО та ВЗ.

Вирішення такого спору віднесено до підвідомчості загальних судів.

Згідно з статтею 605 ЦКУ під прощенням боргу розуміють звільнення кредитором боржника від виконання обов`язку, що на ньому лежить, повністю або частково. За загальним правилом, прощення боргу втілюється в односторонньому правочині. Хоча сторони договору не позбавлені можливості укласти договір про прощення боргу.

Якщо прощення боргу втілене в односторонньому повідомленні (правочині) кредитора, то в аспекті положень ч. 1 ст. 204 ЦКУ такий правочин є правомірним, допоки не визнаний судом недійсним. Такий правочин може бути оспорений лише в судовому порядку і належним способом захисту в такому разі має бути визнання правочину недійсним (п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦКУ). У постанові від 23.09.2020 №497/1085/16-ц КЦС ВС указав, що спроба позивача використати такий спосіб захисту, як визнання дій банку неправомірними, не відповідає засадам презумпції правомірності правочину, а вимоги про визнання дій банку неправомірними щодо анулювання кредитного боргу та списання заборгованості, як безнадійної підлягають залишенню без задоволення.

Зобов’язання кредитора перерахувати заборгованість за договором (аналогічно, як і списати якусь її частину, якої стосується спір) є належним способом захисту прав боржника, якщо він не має наміру сплачувати борг, бо не згоден із визначеним кредитором розміром, а кредитор на вимогу боржника суму заборгованості не перераховує та не звертається до суду за її стягненням - постанова ВПВС від 12.07.2022 №363/1834/17.

За кредитом, отриманим на придбання житла, платник має право на сплату податкового зобов’язання, нарахованого на основну суму прощеного іпотечного кредиту, протягом 3-х років починаючи з року, в якому задекларовано суму такого податкового зобов’язання.

Для розстрочення суми ПДФО платник податку разом із декларацією подає до контролюючого органу заяву у довільній формі, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами банку, та коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов’язання.

Суми розстрочених податкових зобов’язань розраховуються платником податку самостійно згідно з документами щодо суми прощеного боргу та погашаються рівними частинами кожного календарного кварталу до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом після подання заяви до податкового органа.

Додатково щодо послуг адвоката з іпотеки - за цим посиланням.

Про підстави для визнання недійсним договору продажу іпотечної нерухомості кредитором за ст. 38 - за цим покликанням.

Щодо повернення квартири, стягненої за борги чи при несплаті позики - у цьому матеріалі.

Про вирішення кредитних спорів - на цій сторінці.

Щодо юридичного захисту при рейдерському заволодінні нерухомістю - за цим покликанням.

Щодо припинення поруки за забезпеченим іпотекою кредитом - читайте за посиланням.