Майновими правами на об’єкт нерухомості визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (право володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги.

Майнові права на об’єкт нерухомості - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника нерухомості, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Захист майнових прав на нерухомість здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо спеціальний порядок законом не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів щодо нерухомості. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Майном як особливим об`єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (ч. 1 ст. 190 ЦКУ).

Тому майнові права на нерухомість можуть відчужуватися за договорами як окремий вид майна до моменту державної реєстрації права власності на об’єкт.

Відповідно частини другої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Зазначеними нормами визначено порядок оформлення права власності (здійснення державної реєстрації права власності) на об`єкт інвестування після прийняття його до експлуатації.

Оскільки відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності -це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб особа набула право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту.

З моменту державної реєстрації права власності на проінвестовану квартиру майнові права на неї, набуті за договором про купівлю майнових прав, трансформуються у право власності на новостворене нерухоме майно.

Тому звернення до суду із позовом про визнання майнових прав на нерухомість є ефективним способом захисту прав в період з моменту укладення договору щодо їх придбання до моменту державної реєстрації права власності на об’єкт майнових прав.

Після державної реєстрації права власності на об’єкт майнових прав ефективним є звернення з позовом про визнання саме права власності на нерухомість.

Верховний Суд у постанові від 09.12.20 №520/4192/18 вказав, що звернення до суду із позовом про визнання права власності в порядку спадкування на частину квартири є ефективним способом захисту прав, які позивач вважає порушеними, оскільки майнові права на квартиру, набуті в шлюбі при житті дружини-спадкодавиці, трансформувалися у право власності на новостворене нерухоме майно після державної реєстрації права власності на нього.

Майнові права це будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (право володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 р. №3-рп/2003).

При цьому під ефективним способом захисту (засобом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам (постанова ВПВС від 12.02.2019 №826/7380/15).