Писаренко Олександр, адвокат, магістр бізнес адміністрування.
Юридичне бюро Писаренка.

СКЛАД МАЙНА ТОВ ДЛЯ РОЗРАХУНКІВ ПРИ ВИХОДІ УЧАСНИКА З ТОВ.

Правом кожного з учасників товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ), встановленим законом, є можливість виходу з ТОВ. В такому випадку на ТОВ покладається виплата учаснику.
В статті – деякі аспекти виплати учаснику при виході з ТОВ.

Законом «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» з 17.06.2018 р. введено новий об’єкт оцінки, з якого розраховується сума до виплати учаснику при виході з ТОВ, і узаконено ринкову вартість такого об’єкта.

Товариство зобов’язане виплатити вартість частки учасника. Така вартість розраховується виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників ТОВ пропорційно до розміру частки в статутному капіталі учасника, який вийшов.

ТОВ виплачує лише пропорційно до оплаченої частини частки вибувшого учасника (ст. 24).

Відтак, за новим Законом сума виплати становить пропорцію оплаченої учасником частки до вартості сукупності всіх часток учасників у статутному капіталі;

за умовчанням визначається ринкова вартість сукупності всіх часток учасників товариства.

За попереднім законом до 17.06.2018 р. при виході учасника підлягала виплаті вартість частини майна ТОВ, пропорційна частці в статутному капіталі.

Тому, діяло правило про розрахунок у пропорції до вартості майна товариства.

Зміна об’єкта оцінки вимагає особливої уваги сторін до визначення його ринкової вартості при судовій експертизі.

Так, об’єктом оцінки для розрахунку на сьогодні є вартість сукупності всіх часток учасників у статутному капіталі, а не вартість майна товариства.

Такий об’єкт за можливостями встановлення його ринкової вартості не тотожний до оцінки майна ТОВ, як було раніше.

За затвердженим постановою КМУ 10.09.2003 р. N1440 національним стандартом N1 “Загальні засади оцінки майна і майнових прав” об’єкти оцінки класифікують, зокрема, на об’єкти в матеріальній формі (нерухоме та рухоме майно) та у нематеріальній формі (ті, що забезпечують економічну вигоду, зокрема, частки, паї).

При визначенні ринкової вартості оцінювач застосовує, як правило, кілька методичних підходів за наявності достовірних інформаційних джерел для її проведення.

Основними з підходів є порівняльний і дохідний.

При порівняльному підході для визначення ринкової вартості об’єкта оцінки у матеріальній формі елементами порівняння є характеристики подібного майна за місцем його розташування, фізичними та функціональними ознаками, умовами продажу тощо.

Ринкова вартість ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів в оцінювача.

Позаяк у сторін спору є можливість перевірки інформації про ціни на більшість матеріальних об’єктів, подібних до скалду майна ТОВ, то оцінка ринкової вартості таких об’єктів часто не викликає сумнівів чи може бути спростована.

Однак застосування порівняльного підходу для оцінки часток в статутному капіталі ТОВ є практично неможливим, оскільки частки є індивідуально визначеними об’єктами оцінки в нематеріальній формі і елементи порівняння для них відсутні.

За нацстандартом при дохідному підході оцінка залежить від наявності інформації щодо очікуваних (прогнозованих) доходів від використання об’єкта оцінки, стабільності їх отримання; при прогнозуванні враховується вплив ринкових умов на функціонування об’єкта оцінки виходячи з принципу його найбільш ефективного використання технічно можливими, дозволеними та економічно доцільними варіантами.

Ринкова вартість часток учасників у статутному капіталі за таким підходом визначається за прогнозами, неоднозначними об’єктивними і суб’єктивними ринковими і господарськими факторами.

Тому ринкова вартість часток у статутному капіталі як об’єкта оцінки по Закону про ТОВ, визначена за дохідним підходом, може несприятливо відрізнятися від ринкової вартості власного капіталу, визначеного за вартістю майна ТОВ на дату виходу учасника.

З огляду на нововведення, необхідна особлива увага і проактивність при проведенні експертизи для визначення вартості часток в СК ТОВ при збалансованому використанні різних методичних підходів оцінки.

Оскільки інтереси товариства і вибулого учасника ТОВ щодо суми виплати кардинально протилежні, виникає питання, – що саме мається на увазі під майном ТОВ, з ринкової вартості якого розраховується вартість часток в СК при збалансованому використанні різних методичних підходів.

Статтею 190 ЦКУ встановлено, що до майна належить сукупність речей, а також майнові права та обов’язки.

За Положенням (стандартом) бухобліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, затвердженим наказом Мінфіну України 07.02.2013 р. №73, вартість ресурсів, у т.ч. речей, а також майнових прав, контрольованих підприємством, включається в активи, а сума заборгованостей, що виникли внаслідок минулих подій, погашення яких приведе до зменшення ресурсів підприємства, – у зобов’язання. Активи можуть бути сформовані як за рахунок власних коштів, так і за рахунок позикових, кредитних, або кредиторської заборгованості. Тобто джерелами формування активів можуть бути зобов’язання підприємства.

Таким чином, власним капіталом (майном) підприємства може вважатися тільки та частина його активів, яка перевищує зобов’язання. Саме з цієї частини майна може здійснюватися розрахунок суми учаснику, який вибув.

Мовою бухгалтерського обліку ця частина називається «Власний капітал» (Положення бухгалтерського обліку №1) або «Чисті активи» (Положення бухгалтерського обліку №19, затверджене наказом Мінфіну України від 07.07.1999 р. N163).
Вартість власного капіталу враховується в розділі І пасиву балансу підприємства.

При всій простоті визначення вартості майна цей варіант прийнятний виключно для ТОВ, яке веде бухгалтерський облік по вартості первісного придбання майна, зменшеного на амортизацію, і не здійснює переоцінку активів за справедливою (тобто ринковою) ціною. У результаті майно, враховане в активах за такою вартістю, призводить до значно більш низької вартості власного капіталу або взагалі до відсутності такої вартості.
При такому підході вибувшому учаснику підлягає до виплати набагато менше або зовсім нічого, при тому, що реальна вартість зазначеного майна становила значно більшу суму на момент виходу.

Проведення переоцінки всього майна для цілей бухгалтерського обліку не є обов’язковим для підприємства за законом.

Пунктом 16 Положення бухобліку № 7 “Основні засоби”, затвердженого наказом Мінфіну України від 27.04.2000 р., визначено, що підприємство може переоцінювати об’єкт основних засобів, якщо його залишкова балансова вартість суттєво відрізняється від справедливої на дату балансу. Може, і тільки відносно основних засобів, а не всього майна. Можливість переоцінки визначена також Положенням (стандартом) бухобліку для нематеріальних активів (стандарт №8, наказ МФУ від 18.10.99 N242).

Оскільки ТОВ-боржники не поспішають переоцінювати своє майно за ринковою ціною, питання визначення його ринкової вартості повинне бути поставлено вибулим учасником в суді у клопотанні про призначення експертизи.

В постанові Пленуму ВГСУ від 25.02.2016 р. “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин” зазначено, що учасник ТОВ має право вимагати виплати на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а судом має бути задоволено клопотання учасника, який вийшов, про проведення експертизи такої вартості необоротних і оборотних активів товариства та його зобов’язань для обчислення суми, що належить до сплати;

при вирішенні спорів про розрахунки при виході учасника з ТОВ повинна визначатися вартість усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення з урахуванням майнових зобов’язань товариства.

Оскільки за економічною природою вартість сукупності всіх часток учасників у статутному капіталі ТОВ базується на вартості чистих активів, то, з урахуванням позиції Пленуму ВГСУ, для розрахунку при виході учасника з ТОВ має враховуватися усе майно і зобов’язання товариства згідно ст. 190 ЦКУ.

У суді варто приділити увагу встановленню повного складу майна ТОВ, що знаходилося в його володінні напередодні дати виходу учасника, і перевірці включення його вартості в балансові активи.
Для цього, при необхідності, клопотати про витребування інформації про склад майна від осіб, на які законом покладено функцію реєстрації права власності (суб’єкти державної реєстрації, БТІ, ДАІ, орган земельних ресурсів і т.д.), а також даних аналітичного і синтетичного обліку товариства.
У разі невключення в баланс вартості деякого майна його вартість оцінюється експертом і збільшує суму до виплати учаснику, який вибув.

Варто приділити увагу перевірці сум зобов’язань товариства, включених в пасив його балансу напередодні виходу учасника. При наявності сумнівів – клопотати у суді про постановку на експертизу питання про те, чи підтверджуються документально дані конкретних статей і розділів балансу.

Додаткову інформацію зі спірних питань виходу учасника з ТОВ читайте в “Публікаціях”,  тут, тут і на “Форумі Юридичного бюро Писаренка”.

Писаренко Олександр Олексійович, адвокат, магістр бізнес адміністрування.

Тел: + 38 (044) 270 60 46
Моб: + 38 (050) 719 1016
E-mail: info@fides.com.ua