Позаяк неможливо витребувати документи та відомості від нотаріуса Кударенко В.М., то їх можна зібрати за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, держателем якого є Міністерство юстиції України, а технічним адміністратором – державне підприємство "Національні інформаційні системи".

Згідно з пунктами 27, п.п. 5 п. 30, п.п. 7 п. 31, п.п. 5 п. 32 «Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», затвердженого ПКМУ від 26.10.2011 р. №1141, встановлено, що під час внесення відомостей до Державного реєстру прав за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру автоматично відображаються відомості: прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) державного реєстратора; серія, номер, дата видачі, уповноважений суб’єкт, що видав документ, на підставі якого до ДРРПНМ вносяться відомості про право власності та обтяження.

Відомості про ПІБ державного реєстратора та номер і дату документа, на підставі якого здійснено державну реєстрацію, містяться в ДРРПНМ.

Отримати такі відомості пересічна особа не може, бо за ч. 3 пункту 5 «Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», затвердженого ПКМУ від 25.12.2015 р. №1127, пошук в ДРРПНМ відомостей здійснюється лише за одним або кількома ідентифікаторами, передбаченими «Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», затвердженим ПКМ від 26.10.2011 р. №1141.

В свою чергу, серед ідентифікаторів, визначених підпунктами п.п. 20, 21 Порядку №1141, для пошуку пересічною особою відомостей у Державному реєстрі відсутні ПІБ державного реєстратора та номер і дата документа, на підставі якого здійснено державну реєстрацію в ДРРПНМ.

Позаяк Міністерство юстиції України як держатель Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та технічний адміністратор ДП "Національні інформаційні системи" мають повний доступ до відомостей реєстру і можуть здійснити пошук (моніторинг) за критеріями ПІБ державного реєстратора, серії, номера, дати та суб’єкта, що видав документ, на підставі якого до ДРРПНМ внесено відомості, тоді як пересічна особа не може здійснити пошук за цими критеріями, то необхідні відомості можуть надати лише Мін’юст та ДП НАІС.

Для забезпечення правильного вирішення справи варто просити суд витребувати реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна, щодо якого в певну дату було вчинено реєстраційну дію в ДРРПНМ на підставі підробленого договору купівлі-продажу, а також реєстраційні номери об’єктів нерухомого майна, щодо яких безпосередньо приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенко Вірою Миколаївною як державним реєстратором було внесено відомості до ДРРПНМ чи вчинено реєстраційні дії на підставі посвідчених цим нотаріусом договорів купівлі-продажу у відповідну дату та за відповідними номерами.

Витребування вказаних відомостей доведе, що в дійсності в ДРРПНМ було вчинено реєстраційні дії нотаріусом Кударенко В.М. (чи на підставі складених нею документів) щодо іншого майна, зазначеного у підробленому договорі, а не об’єктів позивача.

Зазначені дані є нотаріальною таємницею і персональними даними відповідно до ст. 8 Закону «Про нотаріат», ст. 5, 11, 21 Закону «Про інформацію», ст. 16 Закону «Про захист персональних даних», а тому їх надання допускається виключно на звернення сторін договору чи запит правоохоронного органу чи суду.

Через вказане Позивач не може самостійно запитати, отримати чи надати вказані документи та відомості.

Для замовлення послуг: е-мейл info@fides.com.ua, тел. +38 (044) 270 60 46, +38 (050) 719 10 16.

У випадку рейдерського заволодіння нерухомістю шляхом реєстрації власності на ім'я незаконного набувача на підставі договору з підробленим підписом власника є доцільним просити суд витребувати в такого набувача оригінал договору.

Оскільки предметом позову є витребування нерухомості у зв’язку з заволодінням за підробленими документами, то на випадок надання відповідачем оригіналу договору варто просити про призначення судової почеркознавчої експертизи згідно зі ст.ст. 103, 104 ЦПКУ.

На вирішення експерта-почеркознавця поставити питання згідно з орієнтовним переліком питань, що можуть бути поставлені на вирішення судової почеркознавчої експертизи, наведеним у «Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», затверджених Наказом Міністерства юстиції України 08.01.1998 № 53/5.

Питання можуть бути наступного змісту:

• чи виконано підпис від імені позивача у графі «Підписи сторін:» після слова «Продавець:» договору купівлі-продажу домоволодіння, посвідченого __дата__  нотаріусом КМНО Кударенко В.М. за №____, позивачем чи іншою особою?
• чи виконано рукописний запис «__ПІБ__» у графі «Підписи сторін:» після слова «Продавець:» договору купівлі-продажу домоволодіння, посвідченого __дата__  нотаріусом КМНО Кударенко В.М. за №____, позивачем?

Висновком судового експерта буде спростовано виконання вказаних записів та підписів позивачем, що має істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки договір про відчуження нерухомості є укладеним лише при його підписанні особисто продавцем. Договір з підробленим підписом є неукладеним (таким, що не відбувся), отже і реєстрація права власності на підставі такого підлягає скасуванню (ВС КЦС №454/148/20 від 20.04.2022).

Оскільки підроблений договір є у володінні відповідача, то позивач не може надати його експертові і подати експертний висновок з указаних питань.

При призначенні почеркознавчої експертизи за відсутності оригіналу підробленого договору судовий експерт надішле до суду клопотання про надання саме оригіналу. Суд буде вимушений зобов'язати відповідача надати оригінал.

При ненаданні рейдером оригіналу підробленого договору є доцільним замовлення та подання до суду висновку почеркознавчої експертизи, виконаної на підставі технічних копій документів.

Технічна копія договору та інших документів з реєстраційної справи на об'єкт нерухомості може бути виготовлена із отриманих адвокатом з нерухомості документів з Державного реєстру речових прав.

Почеркознавча судова експертиза для ідентифікації виконавця рукописних текстів, записів і підписів у технічних (електронних) копіях документів може проводитися.

Але для почеркознавчого експертного дослідження з тими ж самими цілями необхідний лише оригінал документа.

Згідно з п.п. 1.1 «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень» диференційовано поняття судової експертизи та експертного дослідження.

Так, призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі - експертизи та дослідження) судовим експертам державних спеціалізованих науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - експертні установи) та атестованим судовим експертам, які не є працівниками державних спеціалізованих установ (далі - експерти), їх обов'язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів здійснюються у порядку, визначеному процесуальними кодексами, Законами "Про судову експертизу", "Про виконавче провадження", іншими нормативно-правовими актами з питань судово-експертної діяльності та цією Інструкцією.

У п.п. 1.2.13 Інструкції визначено, що згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.

Тоді як у п.п. 1.3 Інструкції вказано, що відповідно до чинного законодавства для юридичних і фізичних осіб на договірних засадах експертами проводяться експертні дослідження, що потребують спеціальних знань та використання методів криміналістики і судової експертизи.

Згідно з п.п. 1.8 Інструкції підставою для проведення експертизи відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням особи, реєстраційна картка або інший документ у випадках, передбачених законом. У письмовому зверненні (заяві) обов’язково зазначаються найменування або прізвище особи, що звертається, номер справи або кримінального провадження або посилання на статтю закону, якою передбачено надання висновку експерта, перелік питань, що підлягають вирішенню, а також об’єкти, що підлягають дослідженню.

В інших випадках проводиться експертне дослідження, підставою для якого є договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням (заявою) замовника (юридичної або фізичної особи), з обов’язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв’язанню, а також об’єктів, що надаються.

Результати проведення експертиз та експертних досліджень викладаються у письмовому документі - висновку експерта.

За п.п. 3.5 Інструкції визначено, що коли об'єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об'єкта (крім об’єктів почеркознавчих досліджень), його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз. Про проведення експертизи за такими матеріалами вказується в документі про призначення експертизи (залучення експерта) або письмово повідомляється експерт органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).

Поняття об’єкта почеркознавчої експертизи та об’єкта почеркознавчого дослідження також диференційоваані.

Згідно з п.п. 1.1 «Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», затверджених в редакції Наказу МЮУ від 26.12.2012 №1950/5, об’єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань.

Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

За п.п. 1.3. вказаних науково-методичних рекомендацій для проведення досліджень орган (особа), який призначив експертизу (залучив експерта), повинен надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.

Відтак, поняття експертизи та дослідження, а також об’єкта почеркознавчої експертизи та об’єкта почеркознавчого дослідження є відмінними.

Експертиза призначається судом чи замовляється стороною в конкретній судовій справі, а почеркознавче дослідження замовляється поза судової справи.

 Об’єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, який має бути наданий в виді вільних, умовно-вільних та експериментальних зразків почерку.

Оскільки надання оригіналів документів передбачено лише для проведення почеркознавчих досліджень (тобто поза судовою справою), то при неможливості  представлення експертові оригіналу підробленого документа може проводитись судова експертиза за фотознімками та іншими копіями такого документа.

Оплата за послуги експерта в подальшому стягується з відповідача при розподілі судових витрат у справі.