Відшкодування збитків при залитті приміщення.

Порядок відшкодування збитків при залитті квартири.

Відшкодування збитків при залитті приміщення.

СТЯГНЕННЯ ЧЕРЕЗ СУД ШКОДИ, ЗАВДАНОЇ МАЙНУ ЗАЛИТТЯМ.

Особа, з чиєї вини завдано шкоди від залиття чужої квартири, зобов’язана відшкодувати потерпілому втрати, яких той зазнав у зв'язку зі знищенням або пошкодженням майна, а також витрати, які він мусить зробити для відновлення майна (реальні збитки) – ст. 22 ЦКУ.

Обсяг знищеного або пошкодженого майна та опорядження квартири визначається актом про залиття, складання якого спеціальною комісією врегульоване нормативно.

Розмір витрат на відновлення квартири та майна визначається судовим експертом.

Іноді після залиття вимагається антисептична обробка квартири. Виявлення культур грибків, небезпечних для проживання, причина ураження приміщення цвіллю в виді залиття чи підтоплення, що призвело до збільшення вологості конструкцій та повітря в приміщеннях і умов для розвитку грибків і плісняви, а також розмір витрат на антисептичну обробку підлягають визначенню судовим експертом.

За ст. 1192 ЦКУ з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати винуватця відшкодувати у повному обсязі завдані збитки, розмір яких визначається за реальною вартістю втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої залиттям квартири.

Відтак, якщо є шанс відмови винуватця добровільно відшкодувати реальні збитки, то для їх стягнення через суд варто отримати 1) належний акт про залиття; 2) висновок атестованого по відповідній спеціальності судового експерта про суму реального збитку та вартості антисептичної обробки.

Належним відповідачем у справі є особа, з вини та неправомірних дій чи бездіяльності якої заподіяно шкоду. На неї покладається обов`язок з її відшкодування. В цьому контексті є неправомірним посилання деяких власників приміщень, з сантехнічного обладнання яких затоплено суміжні приміщення, що вони не є належними відповідачами і що відповідати має управитель. Посилання на п. 14 ч. 1 ст. 1, ч. 4 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», за якими обов`язок з ремонту спільного майна багатоквартирного будинку покладається на управителя, є безпідставним, бо шкоду завдано внаслідок неправомірних дій саме відповідача, який повинен утримувати справним водопостачальне обладнання в своєму приміщенні.

При заявленні вимог про відшкодування моральної шкоди факт, взаємозв’язок з залиттям та розмір такої шкоди має бути доведено позивачем достатніми доказами.

Відшкодуванню підлягає вартість знищеного майна та витрат для відновлення пошкодженого майна по ціні з урахуванням їх фізичного зносу на момент залиття, а в деяких випадках - упущена вигода.

Не підлягають відшкодуванню витрати на ремонт майна, руйнування або знищення якого не встановлено в акті про залиття.

СТЯГНЕННЯ ЧЕРЕЗ СУД МАТЕРІАЛЬНОЇ ШКОДИ ВІД ЗАЛИТТЯ КВАРТИРИ

За п. 2.3.6 «Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій», затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 р. №76, в разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт (додаток 4).

Додатком 4 передбачено, що в акті мають описуватися наслідки залиття (що залито, висновки про те, хто заподіяв шкоду, що необхідно зробити, які обсяги робіт, які ушкодження, які речі ушкоджено).

В акті про залиття комісією управителя будинку чи іншої організації, яка забезпечує його утримання, має бути встановлено вичерпний перелік пошкодження водою майна та конструктивних чи опоряджувальних елементів квартири, а також місце витікання води і причину цього, якщо це можливо встановити.

У випадку утруднень чи неможливості визначення причини залиття актом про затоплення остання має бути визначена висновком судового експертно-будівельного дослідження.

Якщо актом про залиття не встановлено знищення чи втрати певного майна, то позовні вимоги про відшкодування їх вартості не підлягають задоволенню.

За постановами Верховного Суду від 26 вересня 2018 р. №569/14230/15-ц, від 21 лютого 2018 р. №2-1974/11, від 22 травня 2019 р. №640/8205/17, від 18 грудня 2019 р. №711/7670/16-ц відмовлено у відшкодуванні шкоди, завданої залиттям, у зв`язку із тим, що складені акти про залиття не відповідають вимогам, передбаченим Правилами утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 р. №76, а в постанові від 04 вересня 2020 р. №761/46293/18 встановлено, що на момент залиття не складався перелік пошкодженого майна, звіт про оцінку вартості збитків складений у грудні 2017 року, що позбавило суди можливості зробити висновок про пошкодження майна саме подією залиття приміщення, що сталася у квітні 2017 року.

Вартість відшкодування майна при залитті квартири має бути доведена Позивачем у справі (розмір реальних збитків) за ст.ст. 22, 1192 ЦКУ.

Доказом вартості відшкодування є лише висновок судового експерта.

Якщо позивачем подано інший документ, наприклад звіт суб’єкта оціночної діяльності, чи про розмір іншого об’єкта оцінки, наприклад «майнових прав вимоги відшкодування шкоди» замість розміру реальних збитків, то такі документи не є достовірними і достатніми доказами.

1/ За ст. 76 ЦПКУ доказом у справі є висновок судового експерта. За ст. 72 ЦПКУ експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з’ясування відповідних обставин справи.

За ст. 10 Закону «Про судову експертизу» судовими експертами є особи за умови, що вони пройшли підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом.

Наданий замість такого висновку звіт про незалежну оцінку, виконаний суб’єктом оціночної діяльності, не є достовірним доказом.

2/ Оціночно-будівельну експертизу має виконувати атестований МЮУ експерт за спеціальностями «10.6 Дослідження об'єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів» і «10.10 Визначення оціночної вартості будівельних об'єктів та споруд».

Проведення експертизи при залитті квартири можуть замовити як Позивач так і Відповідач, але для подальшої економії часу та витрат стороні-ініціатору варто офіційно запропонувати опоненту погодити кандидатуру конкретного експерта. В іншому випадку є імовірність відмови власника квартири допустити експерта для огляду квартири зі складанням повідомлення про неможливість проведення експертизи; чи заперечення винуватця шкоди проти наданого позивачем висновку експерта. В такому випадку в суді доведеться просити про призначення експертизи і сплачений експерту аванс буде втрачено для замовника, якщо суд відмовиться доручити експертизу саме йому.

3/ За ч. 7 ст. 102, ч. 5 ст. 106 ЦПКУ судовий експерт має зазначити в висновку про обізнаність із кримінальною відповідальністю за неправдивий висновок для суду. Якщо стороною подається інший документ, наприклад звіт оцінювача, то про таку відповідальність не зазначається, через що документ не є переконливим доказом.

4/ При проведенні огляду квартири для експертизи після залиття має бути запрошений винуватець, заслухана його думка і проаналізовані його зауваження.

5/ Договірна ціна ремонту квартири, узгоджена потерпілим з будівельним підрядником, не є належним доказом реальних збитків залиття квартири, позаяк є документом, складеним без участі винуватця.

Відтак, договірна ціна є угодою між потерпілим та майстром, а не доказом реальних збитків від залиття квартири.

6/ По п. 2.3.6 «Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій» з актом про залиття під підпис ознайомлюються мешканці квартир.

Якщо всупереч встановленим нормам Відповідач не приймав участі при огляді залиття квартири комісією, не був для цього запрошений, не мав можливості зауважити чи заперечити з питань огляду і не отримав під розписку акт про залиття, то розрахунки збитків на підставі такого акту не є достовірними.

У відзиві на позов має бути зазначено, що для вірогідного визначення реальних збитків від залиття квартири необхідне проведення експертизи атестованим Міністерством юстиції України експертом за спеціальностями 10.6, 10.10 та про факт і стан пошуку і узгодження такого експерта опонентами.

КЦС ВС у постанові від 27.05.2021 р. №761/12945/19З зазначає наступне.

За змістом ч. 3 ст. 386, ст. 22 ЦКУ власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди. Майновими (реальними) збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням майна, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Т.ч., під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням майна, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. Такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням порушеного права потерпілого, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення порушеного права особою. Такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відтак, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З урахуванням процесуальних принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів) для вирішення справи, встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством (ч. 1 ст. 102 ЦПК України).

Причина затоплення квартири має бути підтверджена актом про затоплення чи висновком судового експертного-будівельного дослідження. Якщо позивачем доведено розмір завданої шкоди, протиправність дій відповідача, причинний зв`язок між ними, що призвело до залиття квартири позивача, то завдана шкода підлягає стягненню з відповідача в суді.

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ПРО МОРАЛЬНУ ШКОДУ

За ст. 22 ЦКУ моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У справі Позивачем має бути доведено факт душевних страждань, погіршення чи позбавлення його здібностей внаслідок залиття квартири.

Зазначені в позові «негативні емоції та переживання з приводу пошкодження квартири водою, порушення звичайного способу життя, хвилювання та думки як відновити квартиру, нервова напруга» є нормальними і властивими всім людям проявами психіки при зіткненні з неприємністю, але не душевними стражданнями за ст. 22 ЦКУ.

Для людини природно думати, як відновити пошкоджене майно, це звичайний процес мислення. Але наявність при цьому негативних емоцій, хвилювання та нервової напруги залежать від психологічних особливостей, темпераменту і знань конкретної людини і не свідчать про наявність душевних страждань.

Позивач має подати медичні документи на доведення небезпечних для здоров’я переживань, хвилювань чи страждань.

Крім цього, у створенні хвилювань та переживань як відновити квартиру не повинен бути винен сам позивач.

СТЯГНЕННЯ ШКОДИ ВІД ЗАЛИТТЯ ПРИМІЩЕННЯ ЧЕРЕЗ СУД
НАДІШЛІТЬ ВАШ ЗАПИТ

ВІДШКОДУВАННЯ СУДОВИХ ВИТРАТ

При постановленні судового рішення про стягнення реальних збитків від залиття квартири суд також стягує з винної сторони на користь потерпілого судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.  

До судових витрат належать судовий збір за подання позову, оплата за послуги експерта, призначеного судом, адвокатський гонорар, поштові витрати.

Для такого відшкодування мають бути подані відповідні процесуальні обґрунтовані заяви.

За ст. 134 ЦПКУ сторона має повідомити в позові чи відзиві на нього попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат у зв’язку з розглядом справи та їх структуру.

Остаточний (точний) розрахунок судових витрат, фактично понесених у зв’язку з розглядом справи, та документи на їх підтвердження мають надаватися на час постановлення судового рішення про стягнення шкоди від затоплення.

Відповіді на запити: Відшкодування збитків при залитті квартири; Доведення реальних збитків від затоплення приміщення; Порядок стягнення через суд шкоди майну від залиття квартири; Судова оціночно-будівельна експертиза визначення матеріального збитку при залитті приміщення; Адвокат з цивільних справ Київ.

 

Писаренко Олександр Олексійович, адвокат з судового супроводу бізнесових і податкових спорів, магістр бізнес адміністрування.

Тел. +38 (044) 270 60 46
Тел. +38 (050) 719 10 16
E-mail: info@fides.com.ua

746
Ваша оцінка сторінки:
Голоси відсутні