Відшкодування збитків при залитті приміщення.

Порядок відшкодування збитків при залитті квартири.

Відшкодування збитків при залитті приміщення.

СТЯГНЕННЯ ЧЕРЕЗ СУД ШКОДИ, ЗАВДАНОЇ МАЙНУ ЗАЛИТТЯМ.

Особа, з чиєї вини завдано шкоди від залиття чужої квартири, зобов’язана відшкодувати потерпілому втрати, яких той зазнав у зв'язку зі знищенням або пошкодженням майна, а також витрати, які він мусить зробити для відновлення майна (реальні збитки) – ст. 22 ЦКУ.

Обсяг знищеного або пошкодженого майна та опорядження квартири визначається актом про залиття, складання якого спеціальною комісією врегульоване нормативно.

Розмір витрат на відновлення квартири та майна визначається судовим експертом.

Іноді після залиття вимагається антисептична обробка квартири. Виявлення культур грибків, небезпечних для проживання, причина ураження приміщення цвіллю в виді заливання чи підтоплення, що призвело до збільшення вологості конструкцій та повітря в приміщеннях і умов для розвитку грибків і плісняви, а також розмір витрат на антисептичну обробку підлягають визначенню судовим експертом.

За ст. 1192 ЦКУ з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати винуватця відшкодувати у повному обсязі завдані збитки, розмір яких визначається за реальною вартістю втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої залиттям квартири.

Відтак, якщо є шанс відмови винуватця добровільно відшкодувати реальні збитки, то для їх стягнення через суд варто отримати 1) належний акт про залиття; 2) висновок атестованого по відповідній спеціальності судового експерта про суму реального збитку та вартості антисептичної обробки.

Належним відповідачем у справі є особа, з вини та неправомірних дій чи бездіяльності якої заподіяно шкоду. На неї покладається обов`язок з її відшкодування. В цьому контексті є неправомірним посилання деяких власників приміщень, з сантехнічного обладнання яких затоплено суміжні приміщення, що вони не є належними відповідачами і що відповідати має управитель. Посилання на п. 14 ч. 1 ст. 1, ч. 4 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», за якими обов`язок з ремонту спільного майна багатоквартирного будинку покладається на управителя, є безпідставним, бо шкоду завдано внаслідок неправомірних дій саме відповідача, який повинен утримувати справним водопостачальне обладнання в своєму приміщенні.

При заявленні вимог про відшкодування моральної шкоди факт, взаємозв’язок з залиттям та розмір такої шкоди має бути доведено позивачем достатніми доказами.

Відшкодуванню підлягає вартість знищеного майна та витрат для відновлення пошкодженого майна по ціні з урахуванням їх фізичного зносу на момент залиття, а в деяких випадках - упущена вигода.

Не підлягають відшкодуванню витрати на ремонт майна, руйнування або знищення якого не встановлено в акті про залиття.

СТЯГНЕННЯ ЧЕРЕЗ СУД МАТЕРІАЛЬНОЇ ШКОДИ ВІД ЗАЛИТТЯ ПРИМІЩЕННЯ

За п. 2.3.6 «Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій», затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 р. №76, в разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт (додаток 4).

Додатком 4 передбачено, що в акті мають описуватися наслідки залиття (що залито, висновки про те, хто заподіяв шкоду, що необхідно зробити, які обсяги робіт, які ушкодження, які речі ушкоджено).

В акті про залиття комісією управителя будинку чи іншої організації, яка забезпечує його утримання, має бути встановлено вичерпний перелік пошкодження водою майна та конструктивних чи опоряджувальних елементів квартири, а також місце витікання води і причину цього, якщо це можливо встановити.

У випадку утруднень чи неможливості визначення причини залиття актом про затоплення остання має бути визначена висновком судового експертно-будівельного дослідження.

Якщо актом про залиття не встановлено знищення чи втрати певного майна, то позовні вимоги про відшкодування їх вартості не підлягають задоволенню.

За постановами Верховного Суду від 26 вересня 2018 р. №569/14230/15-ц, від 21 лютого 2018 р. №2-1974/11, від 22 травня 2019 р. №640/8205/17, від 18 грудня 2019 р. №711/7670/16-ц відмовлено у відшкодуванні шкоди, завданої залиттям, у зв`язку із тим, що складені акти про залиття не відповідають вимогам, передбаченим Правилами утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 р. №76, а в постанові від 04 вересня 2020 р. №761/46293/18 встановлено, що на момент залиття не складався перелік пошкодженого майна, звіт про оцінку вартості збитків складений у грудні 2017 року, що позбавило суди можливості зробити висновок про пошкодження майна саме подією заливання приміщення, що сталася у квітні 2017 року.

Вартість відшкодування майна при залитті квартири має бути доведена Позивачем у справі (розмір реальних збитків) за ст.ст. 22, 1192 ЦКУ.

Доказом вартості відшкодування є лише висновок судового експерта.

Якщо позивачем подано інший документ, наприклад звіт суб’єкта оціночної діяльності, чи про розмір іншого об’єкта оцінки, наприклад «майнових прав вимоги відшкодування шкоди» замість розміру реальних збитків, то такі документи не є достовірними і достатніми доказами.

Крім цього, за п. 2 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» за ПКМ від 10.09.2003 №1440 неякісна (недостовірна) - це оцінка, проведена з порушенням принципів, методичних підходів, методів, оціночних процедур та (або) на основі необґрунтованих припущень, що доводиться шляхом рецензування; за п. 67 рецензія повинна містити висновок про відповідність звіту вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та про можливість його використання з відповідною метою, у тому числі про достовірність оцінки майна.

1/ За ст. 76 ЦПКУ доказом у справі є висновок судового експерта. За ст. 72 ЦПКУ експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з’ясування відповідних обставин справи.

За ст. 10 Закону «Про судову експертизу» судовими експертами є особи за умови, що вони пройшли підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом.

Наданий замість такого висновку звіт про незалежну оцінку, виконаний суб’єктом оціночної діяльності, не є достовірним доказом.

2/ Оціночно-будівельну експертизу має виконувати атестований МЮУ експерт за спеціальностями «10.6 Дослідження об'єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів» і «10.10 Визначення оціночної вартості будівельних об'єктів та споруд».

Проведення експертизи при залитті квартири можуть замовити як Позивач так і Відповідач, але для подальшої економії часу та витрат стороні-ініціатору варто офіційно запропонувати опоненту погодити кандидатуру конкретного експерта. В іншому випадку є імовірність відмови власника квартири допустити експерта для огляду квартири зі складанням повідомлення про неможливість проведення експертизи; чи заперечення винуватця шкоди проти наданого позивачем висновку експерта. В такому випадку в суді доведеться просити про призначення експертизи і сплачений експерту аванс буде втрачено для замовника, якщо суд відмовиться доручити експертизу саме йому.

3/ За ч. 7 ст. 102, ч. 5 ст. 106 ЦПКУ судовий експерт має зазначити в висновку про обізнаність із кримінальною відповідальністю за неправдивий висновок для суду. Якщо стороною подається інший документ, наприклад звіт оцінювача, то про таку відповідальність не зазначається, через що документ не є переконливим доказом.

4/ При проведенні огляду квартири для експертизи після залиття має бути запрошений винуватець, заслухана його думка і проаналізовані його зауваження.

5/ Договірна ціна ремонту квартири, узгоджена потерпілим з будівельним підрядником, не є належним доказом реальних збитків залиття квартири, позаяк є документом, складеним без участі винуватця.

Відтак, договірна ціна є угодою між потерпілим та майстром, а не доказом реальних збитків від залиття квартири.

6/ По п. 2.3.6 «Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій» з актом про залиття під підпис ознайомлюються мешканці квартир.

Якщо всупереч встановленим нормам Відповідач не приймав участі при огляді залиття квартири комісією, не був для цього запрошений, не мав можливості зауважити чи заперечити з питань огляду і не отримав під розписку акт про залиття, то розрахунки збитків на підставі такого акту не є достовірними.

У відзиві на позов має бути зазначено, що для вірогідного визначення реальних збитків від залиття квартири необхідне проведення експертизи атестованим Міністерством юстиції України експертом за спеціальностями 10.6, 10.10 та про факт і стан пошуку і узгодження такого експерта опонентами.

КЦС ВС у постанові від 27.05.2021 р. №761/12945/19З зазначає наступне.

За змістом ч. 3 ст. 386, ст. 22 ЦКУ власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди. Майновими (реальними) збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням майна, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Т.ч., під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням майна, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. Такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням порушеного права потерпілого, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення порушеного права особою. Такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відтак, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Щодо ознак, що свідчать про наявність вини заподіювача шкоди у зв’язку із залиттям приміщення - КЦС ВС 11.09.2019 №203/2378/14-ц.

З урахуванням процесуальних принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів) для вирішення справи, встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством (ч. 1 ст. 102 ЦПК України).

Причина затоплення квартири має бути підтверджена актом про затоплення чи висновком судового експертного-будівельного дослідження. Якщо позивачем доведено розмір завданої шкоди, протиправність дій відповідача, причинний зв`язок між ними, що призвело до залиття квартири позивача, то завдана шкода підлягає стягненню з відповідача в суді.

При виникненні грибкового ушкодження приміщення внаслідок заливання водою доцільним є проведення мікологічної експертизи та включення витрат на видалення грибка до висновку оціночно-будівельного експерта та суми відшкодування в суді.  

Щодо встановлення причинного зв`язку між порушеннями, допущеними підприємствами при здійсненні господарської діяльності, і шкодою, завданою особам, що проживають поряд, такою діяльністю КЦС ВС від 22.04.2024 №279/1834/22.

Щодо можливості визначення відшкодування (компенсації) шкоди в іноземній валюті КЦС ВС від 20.06.2024 216/5657/22[1].

Для замовлення послуг адвоката з цивільних справ надішліть е-мейл info@fides.com.ua чи зателефонуйте +38 (044) 270 60 46, +38 (050) 719 10 16.

РОЗМЕЖУВАННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ МІЖ ВЛАСНИКОМ ПРИМІЩЕННЯ, УПРАВИТЕЛЕМ, ВИКОНАВЦЕМ, ОСББ

Відшкодування збитків від залиття покладається на особу, відповідальну за утримання та технічне обслуговування внутрішньобудинкового чи квартирного водопровідного обладнання, з якого стався витік води.

Управитель багатоквартирного будинку, об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, а в деяких випадках виконавець послуг з обслуговування внутрішньобудинкових систем чи комунальної послуги з водопостачання несуть відповідальність за технічне обслуговування внутрішньобудинкової системи водопостачання і завдану шкоду при витоку води з будь-якого місця такої системи.

Власник квартири чи нежитлового приміщення несуть відповідальність за технічне обслуговування водопровідної системи всередині своїх об’єктів і завдану шкоду при витоку води з будь-якого місця такої системи.

Розмежування відповідальності здійснюється від першої запірної арматури на відгалуженні від будинкового стояка водопостачання, розміщеної у приміщенні власника. Відповідальність за збиток від руйнування чи протікання такого водозапірного крана несе власник приміщення, так само як за протікання із будь-якого місця чи обладнання водопровідної системи в його приміщенні, розташованого після такого крана.

Відповідальність за збиток від руйнування чи протікання труб чи обладнання системи водопостачання всередині будинку, починаючи від зовнішньої поверхні стіни будинку й закінчуючи трубою відгалуження, на якій розміщено першу водозапірну арматуру в приміщенні власника, несе управитель, ОСББ чи в деяких випадках виконавець послуг з обслуговування внутрішньобудинкових систем чи комунальної послуги з водопостачання.

Внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку – це механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення (для систем газопостачання - від запірного пристрою на вводі в будинок до запірних пристроїв включно перед місцями підключення газових приладів, газоспоживального обладнання, теплових агрегатів тощо) - ст. 1 Закону «Про житлово-комунальні послуги».

Якщо в будинку не створене ОСББ, то згідно з п.п. 15, 16 «Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення», затверджених постановою КМУ № 690 від 05.07.2019 р., обслуговування внутрішньобудинкових систем централізованого водопостачання та централізованого водовідведення здійснюється відповідно до «Порядку обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води», затвердженого наказом Мінрегіону від 15.08.2018 р. №219. При цьому виконавець здійснює обслуговування внутрішньобудинкових систем централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за умови укладення із споживачем індивідуального договору про надання послуг з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем. Власник будинку (співвласники багатоквартирного будинку) забезпечує (забезпечують) належне утримання та ремонт внутрішньобудинкових систем, призначених для надання послуг. Починаючи з 11.08.2021р. (дати внесення змін у вказаний Порядок обслуговування)  співвласники багатоквартирного будинку  самостійно забезпечують обслуговування систем водопостачання, а виконавець - лише якщо ним укладено окремий індивідуальний договір про обслуговування такої системи.

До 11.08.2021р. обслуговування внутрішніх водопровідних систем здійснювалося виконавцем без укладення окремого індивідуального договору. Так, відповідно до п. 4, 5 вказаного «Порядку обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води» №219 від 15.08.2018 р.  обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води багатоквартирного будинку (далі - внутрішньобудинкові системи) здійснювалося виконавцем та включало комплекс робіт з технічного обслуговування та проведення поточного ремонту внутрішньобудинкових систем від зовнішньої поверхні стіни будинку до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення протягом усього періоду їх експлуатації; Обслуговування систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води в межах житлового (нежитлового) приміщення від точки приєднання здійснюється його власником (співвласниками).

Виконавцем при цьому є юридична або фізична особа - підприємець, уповноважена співвласниками на виконання робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води (усіх разом або окремо конкретної), управитель або виконавець комунальної послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення у разі укладення споживачами з ним індивідуальних договорів про надання такої послуги та обслуговування відповідних внутрішньобудинкових мереж.

Згідно з п. 3 вказаного Порядку точка приєднання внутрішньобудинкової системи водопостачання та системи постачання гарячої води багатоквартирного будинку до житлового (нежитлового) приміщення - це перша запірна арматура на відгалуженні від стояків у межах приміщення (запірна арматура не належить до внутрішньобудинкової системи).

Згідно з п. 1.3 «Порядку формування тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем)», затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 10.03.2016 р. №303,    внутрішньобудинкова система холодного водопостачання - система від зовнішньої стіни будинку (крім транзитних трубопроводів) до першої запірної арматури на відгалуженні від стояка або у разі її відсутності трійника (врізки) включно, що розташований у квартирі споживача, нежитловому приміщенні в житловому будинку.

У відповідності до «Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76, внутрішньобудинкові   системи  -  мережі,  арматура  на  них, прилади  та  обладнання,  засоби  обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які розміщені в межах будинку, споруди.

Згідно з розділом 11 «Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України», затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 05.07.1995 р. №30:

11.1.1. Систему внутрішнього водопроводу призначено для подачі води до санітарно-технічних приладів та пожежних кранів. До неї належать: ввід у будівлю, засіб обліку, розподільча мережа, стояки, підводки до санітарно-технічних приладів, пожежних кранів, запірно-регулююча та водорозбірна арматура. Залежно від місцевих умов ця система може також включати насосні підвищувальні установки, запасні та регулюючі ємкості.

Межею внутрішньої системи водопроводу є зовнішня поверхня стіни будівлі.

11.1.3. Технічне обслуговування і ремонт систем внутрішнього водопроводу та каналізації як частини інженерного обладнання будинків здійснюються згідно з Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства України від 17 травня 2005 року № 76 (див. вище).

Отже у будинках, де обслуговування внутрішньобудинкових мереж здійснюється виконавцем, обов’язок обслуговувати першу запірну арматуру, яка під’єднує мережу водопостачання приміщення до внутрішньобудинкових мереж, несе власник житлового чи нежитлового приміщення. Якщо спричиняється шкода внаслідок неналежного обслуговування першої запірної арматури, то суб’єктом відповідальності за заливання є власник цього приміщення. 

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ОСББ ЗА ВНУТРІШНЬОБУДИНКОВІ МЕРЕЖІ ВОДОПОСТАЧАННЯ

Після прийняття 14.05.2015 р. Закону «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирних будинках», управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками, саме вони зобов'язані забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку.

 Відповідно до ст. 1 цього Закону до спільного майна багатоквартирного будинку відносяться: приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія. 

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» об’єднання співвласників багатоквартирного будинку  - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. (ст. 4 Закону «Про ОСББ»).

У відповідності до ст. 18 Закону «Про ОСББ» на об’єднанні лежить обов’язок забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна, що належить співвласникам; забезпечувати виконання вимог статуту об'єднання. 

За ст. 22 вказаного Закону для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, водопостачання та водовідведення об’єднання за рішенням загальних зборів має право:

задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення;

визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори;

виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Статут ОСББ як правило містить норми, що об’єднання може самостійно здійснювати свої зобов’язання по належному утриманню спільного майна або укласти договір про управління та експлуатацію, обслуговування і ремонт спільного майна з будь-якою фізичною або юридичною особою. 

Якщо окремого договору про обслуговування внутрішньобудинкових мереж водопостачання ОСББ з іншими суб’єктами не укладало, то обслуговування внутрішньобудинкових мереж централізованого водопостачання у будинку воно здійснює самостійно. 

Відтак, в будинках, де створено ОСББ, суб’єктом, який несе відповідальність за неналежне обслуговування внутрішньобудинкової мережі водопостачання і шкоду від залиття, яке сталося з такої мережі, є ОСББ.

Частина 2 статті 2 Закону «Про житлово-комунальні послуги» передбачає, що не є предметом регулювання цього Закону відносини, що виникають … між співвласниками та об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку при забезпеченні потреб співвласників шляхом самозабезпечення відповідно до статті 22 Закону "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку".

 У свою чергу п. 2 вказаного Порядку обслуговування також не поширює свою дію на випадки обслуговування внутрішньобудинкових мереж самими співвласниками шляхом самозабезпечення, оскільки чітко перераховує коло тих суб’єктів, на кого поширюється його дія: «Дія цього Порядку поширюється на управителів або інших осіб, уповноважених співвласниками багатоквартирного будинку на виконання робіт з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води, а також виконавців комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення у разі укладення з ними споживачами індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання відповідної комунальної послуги».

Отже у будинках, де створено ОСББ, обслуговування внутрішньобудинкових мереж здійснюється таким об’єднанням, а обов’язок обслуговувати першу запірну арматуру, яка під’єднує мережу водопостачання приміщення до внутрішньобудинкових мереж, несе власник  житлового чи нежитлового приміщення, бо така арматура не є спільним майном, бо обслуговує лише одне таке житлове або нежитлове приміщення.  

Розмежування відповідальності між ОСББ та власником приміщення за залиття здійснюється по принципу «запірна арматура – відповідальність власника, відгалуження від стояка, на якому установлено перший запірний кран – відповідальність ОСББ».

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ПРО МОРАЛЬНУ ШКОДУ

За ст. 22 ЦКУ моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У справі Позивачем має бути доведено факт душевних страждань, погіршення чи позбавлення його здібностей внаслідок заливання квартири.

Зазначені в позові «негативні емоції та переживання з приводу пошкодження квартири водою, порушення звичайного способу життя, хвилювання та думки як відновити квартиру, нервова напруга» є нормальними і властивими всім людям проявами психіки при зіткненні з неприємністю, але не душевними стражданнями за ст. 22 ЦКУ.

Для людини природно думати, як відновити пошкоджене майно, це звичайний процес мислення. Але наявність при цьому негативних емоцій, хвилювання та нервової напруги залежать від психологічних особливостей, темпераменту і знань конкретної людини і не свідчать про наявність душевних страждань.

Позивач має подати медичні документи на доведення небезпечних для здоров’я переживань, хвилювань чи страждань.

Крім цього, у створенні хвилювань та переживань як відновити квартиру не повинен бути винен сам позивач.

КОНСУЛЬТАЦІЯ ЧИ ПОСЛУГИ АДВОКАТА ЩОДО СТЯГНЕННЯ ШКОДИ
НАДІШЛІТЬ ЗАПИТ ОНЛАЙН

ВІДШКОДУВАННЯ СУДОВИХ ВИТРАТ

При постановленні судового рішення про стягнення реальних збитків від залиття квартири суд також стягує з винної сторони на користь потерпілого судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.  

До судових витрат належать судовий збір за подання позову, оплата за послуги експерта, призначеного судом, адвокатський гонорар, поштові витрати.

Для такого відшкодування мають бути подані відповідні процесуальні обґрунтовані заяви.

За ст. 134 ЦПКУ сторона має повідомити в позові чи відзиві на нього попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат у зв’язку з розглядом справи та їх структуру.

Остаточний (точний) розрахунок судових витрат, фактично понесених у зв’язку з розглядом справи, та документи на їх підтвердження мають надаватися на час постановлення судового рішення про стягнення шкоди від затоплення.

Відповіді на запити: Відшкодування збитків при залитті квартири; Доведення реальних збитків від затоплення приміщення; Порядок стягнення через суд шкоди майну від залиття квартири; Судова оціночно-будівельна експертиза визначення матеріального збитку при заливанні приміщення; Стягнення шкоди від залиття приміщення через суд; Адвокат з цивільних справ Київ.

Про відшкодування шкоди та відновлювального ремонту автомобіля внаслідок ДТП – читайте у цій статті.

Писаренко Олександр Олексійович, адвокат з судового супроводу бізнесових і податкових спорів, магістр бізнес адміністрування.

Тел. +38 (044) 270 60 46
Тел. +38 (050) 719 10 16
E-mail: info@fides.com.ua
Лист:  Viber  Telegram  WhatsApp

7173
Ваша оцінка сторінки:
Середнє: 5 (1 голос)