Спростування недостовірної інформації в інтернеті, яка порочить честь, гідність та ділову репутацію.

Спростування недостовірної інформації в інтернеті. Захист честі, гідності, ділової репутації.

Спростування недостовірної інформації в інтернеті, яка порочить честь, гідність та ділову репутацію.

СПРОСТУВАННЯ НЕДОСТОВІРНОЇ ІНФОРМАЦІЇ, ОПУБЛІКОВАНОЇ В ІНТЕРНЕТІ.

Публікацію оновлено 09.01.2024.

Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є честь, гідність фізичної особи та ділова репутація юридичної особи.

Права на повагу та недоторканість вказаних благ часто порушуються розміщенням негативних даних на сайтах в інтернет, що пояснюється низькими витратами на публікацію і безперешкодною видачею браузерами протягом необмеженого строку зберігання даних за пошуковими запитами, пов’язаними з особою «жертви».

Незалежно від джерела чи форми поширення недостовірної інформації в інтернеті особа, чиї честь, гідність або ділова репутація зазнають негативного впливу, може вимагати припинення порушення її прав (ст.ст. 201, 94 ЦКУ).

Законом визначено, що будь-які відомості та/або дані, збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді, є інформацією.

Особа, чиї права порушено поширенням про неї недостовірної інформації, має право на відповідь і на спростування цієї інформації (ст.ст. 94, 201, 277 ЦКУ).

«Жертва», чиї права порушено у засобах масової інформації, має право на відповідь і спростування у тому ж засобі масової інформації. Спростування недостовірної інформації в інтернеті здійснюється особою, яка її поширила, у такий же спосіб, у який вона була поширена.

У випадку опублікування недостовірних даних в друкованому засобі масової інформації вимоги про їх спростування направляються автору і редакції чи засновнику ДЗМІ, який здійснив його підготовку та випуск у світ, відомості про яких відкрито доступні в самому ДЗМІ та державних реєстрах.

Особою, відповідальною за розміщення недостовірної інформації в інтернеті на сайті, є реєстрант та автор даних.

Реєстрантом є особа, яка зареєструвала домен на власне ім’я, і користується та розпоряджається ним. Реєстрантом може бути юридична або фізична особа. Реєстрант як власник домену є відповідальним за використання сайту, поширення на ньому інформації в інтернет, уповноваження інших осіб на публікацію матеріалів.

Отже, особа, про яку розміщено недостовірну інформацію в Інтернеті, має право вимагати припинення порушення своїх прав від власника веб-сайту та автора цих даних, якщо його зазначено.

Останні зобов’язані на вимогу та вибір «жертви»:

1) Видалити недостовірну інформацію з сайту;

2) Опублікувати на цьому ж сайті спростування недостовірної інформації в інтернеті у такий же спосіб, у який вона була поширена;

3) Опублікувати на цьому ж сайті відповідь «жертви» на недостовірну інформацію.

Спростуванням даних є зазначення власником сайту чи уповноваженою ним особою, яка їх фактично поширила, про недостовірність даних.

Відповіддю «жертви» на недостовірні дані є висвітлення нею власної точки зору щодо поширеної інформації та обставин порушення її прав без визнання даних недостовірними.

Вимоги про спростування недостовірної інформації в інтернеті направляються власнику сайту та їх автору.

Визначення власника веб-сайту здійснюється на підставі довідки «Центру компетенції адресного простору мережі Інтернет», яка є належним та допустимим доказом; свідоцтвом про акредитацію ОП "Український мережевий інформаційний центр" підтвердив компетентність «Центру компетенції адресного простору мережі Інтернет» у проведенні фіксації і дослідження змісту веб-сторінок, а також видачі довідок щодо встановлення власників веб-сайтів (ВС від 01.12.2021 №742/287/17).

Належним відповідачем у справі про поширення оспорюваної інформації в Інтернеті є автор інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити у позовній заяві; скріншоти у мережі Facebook самі по собі не свідчать про те, що Facebook-акаунт був створений саме відповідачем, а також факт, що саме відповідач під цим Facebook-акаунтом поширив оспорену інформацію; саме цей факт має довести позивач, у т.ч. шляхом звернення до Центру компетенції (ВС від 01.12.2021 №310/6999/19).

Відомості про власника сайту (реєстранта домену) надаються реєстратором - суб’єктом господарювання, який надає послуги, необхідні для технічного забезпечення функціонування доменного імені, на адвокатський запит.

Відомості про реєстратора доступні на спеціальних онлайн-сервісах.

Реєстрант доменного імені вважається власником веб-сайту, належним та допустимим доказом цього є надана позивачем довідка «Центру компетенції адресного простору мережі Інтернет»; Відповідач вказуючи, що він є реєстрантом доменного імені, а не власником веб-сайту, не зазначив хто ж є власником відповідного веб-сайту, доступ до якого здійснюється через адресу мережі Інтернет, яка складається із зареєстрованого ним доменного імені, чи передавав він повністю або частково іншим особам право користування доменним іменем (ВС від 25.11.2020 №753/7666/19-ц).

Власником веб-сайту є реєстрант доменного імені згідно довідки Центру компетенції, він є належним відповідачем, якщо не надав доказів того, що на час спірної публікації передав це доменне ім`я у власність або користування іншій особі, зокрема, на підставі відповідного договору, а також доказів того, що користування цим доменним ім`ям здійснювалося без належної правової підстави іншою особою (ВС від 09.04.2020 №742/3715/17, від 26.02.2020 №742/3812/18).

Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, достеменно невідома, то фізична чи юридична особа може звертатися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності інформації в порядку окремого провадження, з урахуванням принципу розумності на підставі абз. 3 ч. 4 ст. 277, ч. 1 ст. 91, ч. 1 ст. 94 ЦКУ (ВС №504/4099/16-ц від 11.12.2023).

Обов’язковою умовою для задоволення вимоги про спростування даних в інтернеті є їх недостовірність та негативний характер, які шкодять честі, гідності чи діловій репутації.

Підтверджені доказами відомості про обставини, які дійсно існували, навіть якщо вони негативні, спростуванню не підлягають.

Недостовірною вважається інформація в інтернеті, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, перекручено, частково, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них суперечать фактам (Постанова Пленуму ВСУ від 27.02.2009 р. N1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»).

Негативною є інформація в інтернеті, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм законодавства, вчинення будь-яких неприйнятних дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку «жертви» порушує її право на повагу до гідності, честі, ділової репутації (Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.02.2015 р.).

Недостовірною негативною інформацією, яка порушує право юридичної особи на недоторканість ділової репутації, є неправдиві заяви про протиправність, шкідливість, аморальність, тощо її підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності.

Цивільний кодекс встановлює, що спростування недостовірної інформації в інтернеті здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Тому, незалежно від умислу чи необережності розміщення негативних даних на сайті, в т.ч. при їх опублікуванні з іншого джерела та з посиланням на нього, останні підлягають спростуванню власником сайту.

При відмові власника сайту виконати вимоги особи, чия честь, гідність, ділова репутація порушені, спір про визнання їх недостовірними, спростування недостовірної інформації в інтернеті, чи заборону її поширення розглядається судом.

При судовому розгляді необхідним для задоволення позову про спростування недостовірної інформації в інтернеті є доведення позивачем обставин:

а) поширення інформації на сайті відповідача в конкретному домені в конкретний час;

б) поширені дані стосуються саме позивача – «жертви»;

в) поширення саме недостовірної інформації;

г) поширення даних, які або завдають шкоди відповідним немайновим правам позивача, або перешкоджають йому повно і своєчасно їх здійснювати.

У випадку призначення лінгвістичної експертизи судом приймається до уваги надана спеціальним уповноваженим суб`єктом – Центром компетенції за результатами проведеної фіксації та дослідження змісту веб-сторінки інформація на DVD, яка є додатком до експертного висновку, а не відомості з поданого позивачем цифрового носія DVD, отриманого приватним способом; у справі №757/29455/16-ц суди обґрунтовано віднеслися критично до висновку експертного дослідження Українського бюро лінгвістичних експертиз, оскільки предметом дослідження спеціаліста був відеосюжет, наданий позивачем на оптичному носії DVD-R, та його стенограма, які були отримані з мережі Інтернет (тобто, зроблені/отримані приватним способом) та не є належними доказами на підтвердження факту поширення вказаної інформації в ефірі телеканалу у незмінному вигляді (ухвала ВС від 29.04.2021 №910/4415/19).

СУДОВИЙ СУПРОВІД СПРАВ У НЕМАЙОВИХ СПОРАХ
НАДІШЛІТЬ ВАШ ЗАПИТ

Суб’єкт відносин у сфері інформації може також вимагати відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої порушенням його честі, гідності, ділової репутації (ст. 23 ЦКУ).

Зверненню з позовом про відшкодування шкоди до власника домена та автора недостовірної інформації в Інтернеті має передувати отримання достатніх і достовірних доказів факту й часу розміщення на його сайті неправдивих даних та їх змісту.

Такими доказами можуть бути експертний висновок/звіт із застосуванням онлайн-сервісу “WEB-FIX” про фіксацію і дослідження змісту веб-сторінки у мережі Інтернет, довідка з відомостями про власників веб-сайтів /реєстрантів доменних імен або інформацією про їх встановлення, видані ДП “Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет” Консорціуму “Український центр підтримки номерів і адрес”.

Звіт Центру компетенції за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінки у мережі Інтернет є належним доказом і не є висновком експерта в розумінні ст.ст. 102, 106 ЦПКУ; підставою для складання висновку/звіту Центру компетенції є свідоцтво про акредитацію, видане ОП "Український мережевий інформаційний центр"; за п. 15 Порядку надання послуг, затвердженого ОП УМІЦ, експертний висновок оформляється в паперовій формі на бланку Центру компетенції, підписується його директором та засвідчуються відбитком печатки Центру компетенції, прошивається з додатками, оформленими в паперовій формі, скріплюється печаткою Центру компетенції на звороті останньої сторінки та видається заявнику; Центром компетенції з 11.01.2021 перейменовано назву документа "Експертний висновок" на "Звіт" для уникнення сплутування з висновками судових експертів, без зміни змісту цього документа та порядку його видачі (ВС від 27.01.2021 №753/13197/18).

При відсутності вказаних доказів, у випадку видалення власником недостовірної інформації з сайту після подання позову, перспектива задоволення позову є примарною.

Щодо захисту фізичної особи від незаконного використання в інтернеті її ім’я та ділової репутації читайте за цим покликанням.

Відповіді на запити: Спростування недостовірної інформації в інтернеті. Позов про захист честі, гідності, ділової репутації. Відшкодування майнової і моральної шкоди.

Писаренко Олександр Олексійович, адвокат з судового супроводу бізнесових і податкових спорів, магістр бізнес адміністрування.

Тел. +38 (044) 270 60 46
Тел. +38 (050) 719 10 16
E-mail: info@fides.com.ua
Лист:  Viber  Telegram  WhatsApp

1218
Ваша оцінка сторінки:
Середнє: 5 (3 голоси)