Якщо перевірку за наказом ДПІ призначено з посиланням на конкретну підставу, визначену в конкретному підпункті статті 78 ПКУ, але із змісту наказу вбачається, що її призначено з іншого (навіть співзвучного) питання, то це свідчить про відсутність визначеної в законі підстави для проведення позапланової перевірки.

Посилання податкового органа лише на окремий підпункт статті 78 ПКУ не є достатнім для того, щоб чітко ідентифікувати передбачену законом підставу для призначення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Верховний Суд в постанові №0440/5193/18 від 27.03.2019 р. погодився, що при наявності описаних обставин наказ про проведення перевірки є протиправним та підлягає скасуванню.

Розповсюдженою підставою для наказу про призначення позапланової перевірки є «виявлення недостовірності даних у податкових деклараціях платника податків, коли останній не надав пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу» з посиланням на п.п. 78.1.4 ПКУ.

Зазвичай ГУ ДПС направляє платнику запит про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) по операціях з контрагентом, посилаючися без зазначення конкретних обставин на виявлення «фактів, що свідчать про порушення платником» п. 198.1 ст. 188 ПК, внаслідок чого неправомірно визначено податковий кредит по господарських операціях з контрагентом.

Після аналізу запиту платник повідомляє про відмову в наданні інформації та документів з підстав не відповідності запиту п.п. 78.1.1, 78.1.4, п. 73.3 ПКУ, оскільки в ньому не вказано конкретних обставин порушення податкового або іншого законодавства зі сторони платника.

Начальником ГУ ДПС після відмови видається наказ «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» з посиланням на п.п. 20.1.4, 75.1.2, 78.1.4 ПКУ.

Посадова особа ГУ ДПС на підставі цього наказу та направлення на перевірку здійснює вихід за місцезнаходженням платника, проте останній відмовляє в допуску до перевірки.

Наказ про проведення документальної позапланової перевірки в таких обставинах є незаконним.

Так, пунктом 78.1 ПКУ визначено вичерпний перелік підстав для здійснення документальної позапланової перевірки, зокрема, ненадання платником відомостей і документів на запит.

Проте отримання податкової інформації контролюючими органами регламентується нормами ст. 73 ПКУ та «Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом», затвердженого ПКМУ від 27.12.2010 р. №1245.

За п. 73.3 ПКУ контролюючий орган має право звернутися до платника та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті, та її документальне підтвердження протягом 15 робочих днів.

За пунктом 10 Порядку №1245 запит оформляється на бланку органу ДПС і підписується керівником (заступником керівника) податкового органу із зазначенням:

посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації;

підстави для надіслання запиту;

опису інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Застосування наведених норм в комплексі дає підстави для висновку, що запит контролюючого органу про надання інформації та підтверджуючих документів повинен містити вказівку на чітко визначені обставини, які згідно з пунктом 73.3 статті 73 ПК є умовою звернення з таким запитом. Без зазначення в запиті конкретних фактів, які стали підставою для його направлення, платник податків об`єктивно позбавлений можливості надати відповідні пояснення та їх документальне підтвердження.

Якщо запит контролюючого органу не містить зазначення будь-якої податкової інформації, яка свідчила б про порушення зі сторони платника вимог законодавства то при неподанні документів на такий запит відсутні підстави для прийняття наказу на проведення позапланової перевірки на підставі п.п. 78.1.4 ПКУ.

За абз. 16 п. 73.3 ПК платник звільняється від обов’язку надати відповідь на запит, який не містить указаної інформації чи складений з порушенням вимог щодо змісту чи форми, встановлених законом.

(У постановах ВС №806/4875/14, №808/553/18, 20.02.2018 826/12244/14, 09.04.2019 №804/5722/16,20.12.2019 №520/2207/19 викладено вказану правову позицію).

Водночас, при належно оформленому запиті ДПС, надісланому в т.ч. до небанківської фінансової установи, про отримання інформації про рух коштів на рахунках платника податків надана такою установою інформація відноситься до податкової та є підставою для врахування при формуванні висновків про дотримання чи порушення платником податків норм податкового законодавства….. При цьому положення статей 72, 73, 83 ПК України у взаємозв`язку з нормами статей 72-74 КАС України не дають підстав вважати, що отримана податковим органом така інформація від небанківської фінансової установи про рух коштів платника податків є недопустимим доказом, оскільки саме така установа уповноважена законом на надання відомостей такого характеру…. У разі заперечення таких обставин платник податків повинен надати докази, які свідчитимуть про: відсутність такого доходу взагалі; наявність підстав вважати його неоподатковуваним або його зменшення; застосування ставки податку, відмінної від базової тощо (ВС від 25.08.2022 р. №140/403/19).

За ст.ст. 78, 79 ПКУ платник податків може оспорити в суді рішення податкового органу про призначення перевірки.

Скасування наказу ДПС про проведення перевірки здійснюється судом за адміністративним позовом.

При зверненні до суду платник податків має право подати клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу ДПС до набрання законної сили судовим рішенням.

Забезпечення позову обґрунтовується відсутністю можливості платника податків реалізувати недопуск податківців до проведення позапланової перевірки (на відміну від наявності такої можливості при плановій перевірці), через що неможливо в таких обставинах реалізувати захист інтересів платника, зокрема на висловлення незгоди із правомірністю оскаржуваного наказу.

За своїм змістом порядок проведення позапланової невиїзної документальної перевірки об’єктивно не передбачає для платника можливості недопуску перевіряючих.

Відтак виникає необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу, бо іншого варіанту забезпечення дотримання прав та інтересів платника податків до прийняття судом рішення по суті спору законом не передбачено.

Якщо допустити, що на підставі оскаржуваного наказу буде проведена перевірка, та захист прав позивача стане неможливим. Через це, невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити поновлення порушених прав та інтересів позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.

За ст. 150 КАСУ забезпечення адміністративного позову допускається як до його пред'явлення, так і на будь-якій стадії судового розгляду, коли:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За змістом статей 78, 79 ПКУ платник податків має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки та оспорити його в суді.

Верховний Суд в постанові №0440/5193/18 зазначає, що проведення перевірки у період оскарження у судовому порядку рішення про її призначення та до вирішення питання про законність цього рішення є нівелюванням зазначеного права платника податку.

За таких обставин задоволення клопотання позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу до ухвалення рішення в адміністративній справі відповідає предмету позову, є співмірним з позовними вимогами та не перешкоджає податковому органу здійснювати його функції та повноваження.

Правова позиція ВС від 22.02.2022 р. щодо підтвердження чинності мораторію на податкові перевірки у 2021 році та після затвердження постанови КМУ №89, якою цей мораторій спробувано скасувати.

Додатково щодо оскарження та скасування наказів податкових органів - на сторінці за посиланням.

Відповіді на запити: Визнання протиправним та скасування наказу ДПС про позапланову перевірку. Забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу на перевірку. Податкова перевірка що робити. Податковий адвокат 2022.