Відповідач є, як правило, фізичною особою – підприємцем з основними видами діяльності – роздрібна торгівля меблями (КВЕД 52.44.1) та виробництво інших меблів (КВЕД 36.14.0).  Витягом з ЄДР підтверджується цей статус та місцезнаходження виготовлювача меблів.

Договір в паперовій формі укладається ФОП чи юридичною особою-підрядником, предметом договору є виготовлення меблів за індивідуальним проєктом з подальшою їх доставкою та монтажем у квартирі позивача. Іноді договори укладаються шляхом обміну листами по електронній пошті. На їх підтвердження відповідачем видається  товарний чек чи платіжна квитанція на прийняття готівки. За ст. 639 ЦКУ договір може бути укладений в будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. За п. 7 ст. 1 Закону «Про захист прав споживачів» договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном, розрахунковим документом, або іншими документами.

Загальна вартість робіт розділяється на частини, які включають передоплату та залишок, що  сплачується замовником перед доставкою та монтажем виробів.

За договором встановлюється строк виконання робіт при умові оплати замовником передоплати та залишку. Робота вважається виконаною після виготовлення та монтажу виробів і підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.

За ст. 21 Закону «Про захист прав споживачів» - крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені, вважається, що для цілей застосування законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Натомість станом на обумовлену дату роботи з виготовлення меблів не здійснені, меблі не доставлені та не змонтовані, акти за не надані і не підписані. Це свідчить про невиконання відповідачем взятих зобов’язань.

Через це замовник має надіслати на зазначені в договорі та в Єдиному державному реєстрі адреси місцезнаходження відповідача повідомлення про відмову від договору, якщо роботи не будуть виконані.

Якщо договором не визначені умови та підстави його розірвання в односторонньому порядку, то це питання регулюється законом.

За ст. 651 ЦКУ зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За ч. 1 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Якщо меблі не виготовлені з вини відповідача, то споживач у зв’язку з розірванням договору має право на стягнення сплаченого авансу та пені.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 570 ЦКУ, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів є завдатком, вона вважається авансом; завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові божником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання.

Аванс - це певна грошова сума або інші цінності, які боржник передає кредитору у рахунок майбутніх платежів. Аванс, як і завдаток, є доказом, який посвідчує факт наявності зобов`язання, а також зараховується в рахунок майбутніх платежів, але не може бути визнаним одним із способів забезпечення виконання зобов`язання. Сторона, яка видала аванс, має справо вимагати його повернення у всіх випадках невиконання договору.

Для того, щоб сплачена сума визнавалася завдатком, необхідно прямо вказувати про це в договорі. В протилежному випадку отримана кредитором сума вважається авансом.

Доказом отримання авансу підрядником меблів є підписаний ним товарний чек та банківська виписка.

При відмові від договору за ст. 10 Закону «Про захист прав споживачів» в замовника є право вимагати повернення сплаченого авансу.

За ч. 1 ст. 1212 ЦКУ особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦКУ).

За ст. 549 ЦКУ неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із договором у випадку порушення строків виготовлення меблів на замовлення як правило встановлюється пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання робіт, або в іншому розмірі.

Таким чином, через невиконання роботи після закінчення граничного терміну є підстави для нарахування пені.

Позаяк за договором зобов’язаною стороною є виготовлювач меблів, то треті особи можуть бути залучені виконавцем лише за погодженням замовника, підписавши додаткову угоду.

Якщо в порушення цих умов підрядник надає замовнику шахрайську вказівку надіслати кошти на карткові рахунки підставних осіб, не обумовлених договором, то у замовника не має з ними договірних відносин.

Якщо після повідомлення відповідачеві підставні особи не повертають замовникові кошти, їх можна стягнути із останніх при зверненні до суду.

Стаття 1212 ЦК України вказує на те, що правова природа інституту безпідставного отримання чи збереження майна (предмет регулювання) - це відносини, які виникають у зв’язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Реституція як спосіб захисту цивільного права (ч. 1 ст. 216 ЦКУ) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним або який визнано недійсним.

Таким чином, застосування у кожному конкретному випадку положень статей 1212 або 216 ЦК України залежить від обставин, за яких грошові кошти передавалися відповідачу. Наявність між сторонами договору, який є нікчемним або який визнано недійсним, виключає можливість стягнення переданих на його виконання коштів на підставі ст. 1212 ЦК України. У тому разі, якщо договір між сторонами не був укладений, тобто правова підстава передачі коштів у момент їх передачі відсутня, до правовідносин застосовується ст. 1212 ЦК України (КЦС ВС від 20.03.2019 р. №607/5422/16-ц; від 26.09.2019 р. №520/4210/18).

Оскільки у підставних осіб не було законних підстав для виготовлення меблів і окремих договорів з ними не укладалось, то перераховані їм кошти утримуються ними  безпідставно і по-шахрайськи, а тому стягуються з них по суду при обмані з виготовленням меблів.