Включення до нової редакції статуту ТОВ деталізованих антирейдерських положень про порядок проведення загальних зборів та голосування на них попереджає незаконні дії.

Ефективним способом врегулювання відносин з рівноправними по голосам або міноритарними учасниками є укладення корпоративного договору про уставновлення обов'язків, умов реалізації учасниками корпоративних прав, розгляд конфліктних ситуацій (порядок голосування, обмеження і умови відчуження частки в СК / виходу з компанії, відповідальність та ін.). У нову редакцію статуту включається ряд положень про співвідношення умов корпоративного договору та статуту.

Закон про ТОВ з 17.06.2018 р. не зобов’язує учасників приводити статут у відповідність з його нормами.

Проте з огляду на нововведення, свободу учасників у врегулюванні власного управління і для протидії рейдерству викладення статуту ТОВ в новій редакції є розумно необхідним.

НОВАЦІЄЮ ЗАКОНУ ПРО ТОВ Є ДВОЕТАПНА ПРОЦЕДУРА ЗБІЛЬШЕННЯ СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ ЗА РАХУНОК ЗАЛУЧЕННЯ ДОДАТКОВИХ ВКЛАДІВ.

При розумному використанні процедура є дієвим інструментом для зміни власників і пропорцій їхніх часток в статутному капіталі.

Є доцільним включення у новий статут ТОВ деталізованих правил збільшення статутного капіталу.

ТОВ може ініціювати збільшення статутного капіталу після внесення всіма учасниками вкладів у попередній статутний капітал в повному обсязі.

Збільшення статутного капіталу ТОВ за рахунок додаткових вкладів виконується в два етапи.

Юридична лінгвістика ст. 18 Закону про ТОВ дозволяє вчинення махінацій при додаткових вкладах для виключення учасників, зміни складу власників і пропорцій їх часток.

На першому етапі загальні збори приймають рішення про:

– загальну суму збільшення статутного капіталу ТОВ;
– коефіцієнт відношення суми збільшення до розміру частки кожного учасника у статутному капіталі;
– запланований розмір збільшеного статутного капіталу;
– внесення конкретними учасниками додаткових вкладів у негрошовій формі, опис майна в такий вклад та його грошову оцінку;
– строк для внесення додаткових вкладів, але не більше ніж 1 рік.

Новацією ст. 18 Закону про ТОВ є право вищого органу залучити у збільшення статутного капіталу додаткові суми учасників понад внесені ними додаткові вклади та/або додаткові вклади третіх осіб, які не є учасниками.

При цьому, переважне право робити додаткові вклади мають учасники пропорційно до їх частки у СК у межах запланованої суми збільшення статутного капіталу.

Треті особи та учасники можуть зробити додаткові* додаткові вклади, якщо це передбачено рішенням загальних зборів на першому етапі і якщо інші учасники реалізували чи відмовилися від реалізації свого переважного права.

Такі додаткові* додаткові вклади можуть вносити треті особи та учасники в межах різниці між запланованою сумою збільшення статутного капіталу та сумою фактично внесених учасниками додаткових вкладів станом на кінцеву дату їх внесення, встановлену на першому етапі.

Строк на внесення третіми особами та учасниками додаткових* додаткових вкладів установлюється загальними зборами на першому етапі, але не більше 6 місяців з кінцевої дати внесення додаткових вкладів учасниками в порядку переважного права.

Після спливу строку для внесення додаткових вкладів учасниками та/чи третіми особами, встановленого на першому етапі, загальні збори переходять до другого етапу. Розробка й реєстрація нової редакції статуту ТОВ. Новий статут ТОВ.

За ст. 15 Закону при невнесенні учасником вкладу протягом наданого додаткового строку загальні збори можуть, зокрема, прийняти рішення про виключення учасника з товариства.

*виділено автором

На другому етапі вищий орган приймає рішення про:

– затвердження результатів внесення додаткових вкладів учасниками та/або третіми особами;
– прийняття третіх осіб до складу учасників;
– затвердження зміни розмірів часток учасників та/чи їх номінальної вартості з урахуванням фактично внесених додаткових вкладів;
– виключення учасника з товариства; 
– зміну складу учасників;
– затвердження збільшеного розміру статутного капіталу.

Рішення на другому етапі приймається протягом одного місяця з дати спливу строку для внесення додаткових вкладів. При цьому, на відміну від встановлення виконавчим органом додаткового строку учаснику, який прострочив внесок у первісний статутний капітал при створенні ТОВ, строки на внесення додаткових внесків у збільшення статутного капіталу встановлюються загальними зборами на першому етапі. Сплив таких строків тягне обов’язок загальних зборів протягом одного місяця прийняти рішення по другому етапу (ч. 9 ст.18).

На другому етапі затверджується конкретний розмір збільшеного статутного капіталу, склад учасників та структура власності на ТОВ. Рішення подається на державну реєстрацію змін до відомостей в ЄДР.

З дня реєстрації статутний капітал є збільшеним.

Відтак, частиною учасників з голосами, достатніми для зміни статутного капіталу, з використанням новацій закону може ухвалюватися свідомо надмірне збільшення СК й залучення додаткових внесків третіх осіб чи власних внесків понад вклади інших учасників.

При невнесенні міноритаріями додаткових вкладів пропорційно до істотного збільшення статутного капіталу розмір їх часток в % суттєво зменшується чи їх може бути виключено з ТОВ. Учасники чи треті особи, які внесли додаткові вклади, навпаки укріплюють голоси і отримують контроль над підприємством.

Можливість чи протидія рейдерству залежить від спеціальних правил збільшення статутного капіталу у новому статуті ТОВ.

Новацією закону є можливість укладення товариством з окремим учасником та/або третьою особою договору про внесення додаткового вкладу.

За договором учасник та/або третя особа зобов’язуються внести додатковий вклад, а товариство – збільшити розмір їх частки чи прийняти до товариства з відповідною часткою у статутному капіталі.

Норми сприяють зміні пакета голосів та складу учасників товариства.

Доцільно переглянути статут ТОВ і деталізувати положення про зміну статутного капіталу.

ЗАКОНОМ ПРО ТОВ З 17.06.2018 Р. ВСТАНОВЛЕНО НОВІ ПРАВИЛА ВИХОДУ УЧАСНИКА З ТОВАРИСТВА ТА ЗДІЙСНЕННЯ З НИМ РОЗРАХУНКІВ.

Вихід учасника з часткою менше 50 % СК здійснюється за самостійним рішенням і автономними від товариства та інших учасників діями.

Для виходу учасник подає безпосередньо державному реєстратору:

– заяву про реєстрацію змін до відомостей про ТОВ в ЄДР;
– заяву про вихід з ТОВ з засвідченим нотаріально власним підписом.

Сума до виплати учаснику при виході з ТОВ розраховується на день, що передував дню подання останнім заяви про вихід держреєстратору.

Законом на ТОВ покладено обов’язок повідомити колишньому учаснику вартість його частки, її обґрунтований розрахунок та копії документів для такого розрахунку – протягом 30 днів.

Законом про ТОВ введено новий об’єкт оцінки, з якого розраховується сума до виплати учаснику при виході з ТОВ, і узаконено ринкову вартість такого об’єкта.

Товариство зобов’язане протягом 1-го року з дня виходу учасника, якщо інше не встановлено одностайно погодженим статутом в редакції на такий день, виплатити вартість його частки.

Така вартість розраховується виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників ТОВ пропорційно до розміру оплаченої частки в статутному капіталі учасника, який вийшов.

Відтак, сума виплати учаснику становить відповідну пропорцію оплаченої ним частки до вартості сукупності всіх часток учасників у статутному капіталі.

За умовчанням визначається ринкова вартість сукупності всіх часток учасників товариства.

За попереднім законом до 17.06.2018 р. при виході учасника підлягала до виплати вартість частини майна ТОВ, пропорційна його частці в статутному капіталі.

Тому, діяло правило про розрахунок у пропорції до вартості майна товариства. 

Хоча на сьогодні встановлено ринкову вартість при розрахунках, але зміна об’єкта оцінки спонукає до врегулювання у новому статуті ТОВ виходу учасника.

Так, об’єктом оцінки для визначення виплати наразі є вартість сукупності всіх часток учасників у статутному капіталі, а не вартість майна товариства.

Такий об’єкт оцінки далеко не тотожний за можливостями обґрунтованого встановлення його ринкової вартості, аніж майно ТОВ, як було раніше.

За затвердженим постановою КМУ 10.09.2003 р. N1440 національним стандартом N1 “Загальні засади оцінки майна і майнових прав” об’єкти оцінки класифікують, зокрема, на об’єкти в матеріальній формі (нерухоме та рухоме майно) та у нематеріальній формі (ті, що забезпечують економічну вигоду, зокрема, частки, паї).

При визначенні ринкової вартості оцінювач застосовує, як правило, кілька методичних підходів за наявності достовірних інформаційних джерел для її проведення.

Основними з підходів є порівняльний і дохідний. 

При порівняльному підході елементами порівняння є характеристики подібного майна за місцем його розташування, фізичними та функціональними ознаками, умовами продажу тощо, на підставі інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів в оцінювача.

Застосування порівняльного підходу для оцінки часток в статутному капіталі ТОВ є практично неможливим, позаяк частки в СК є індивідуально визначеними об’єктами оцінки в нематеріальній формі, елементи порівняння для них відсутні.

За нацстандартом при дохідному підході оцінка залежить від наявності інформації щодо очікуваних (прогнозованих) доходів від використання об’єкта оцінки, стабільності їх отримання, при врахуванні впливу ринкових умов при найбільш ефективному використанні об’єкта.
Правила оцінки за національним стандартом узагальнені і нечіткі.

Тому ринкова вартість часток у статутному капіталі як об’єкта оцінки, визначена за дохідним підходом, може несприятливо відрізнятися від ринкової вартості власного капіталу ТОВ за його майновим станом на дату виходу учасника.

З огляду на нововведення, доцільно включення до нової редакції статуту ТОВ спеціальних положень про оцінку і розрахунки з учасниками при виході.

НОВАЦІЄЮ ЗАКОНУ ПРО ТОВ Є ІСТОТНЕ РОЗШИРЕННЯ ПЕРЕЛІКУ ДОКУМЕНТІВ, ДО ЯКИХ ТОВАРИСТВО МАЄ ЗАБЕЗПЕЧУВАТИ ДОСТУП КОЖНОМУ УЧАСНИКУ.

Широке коло документів забезпечує учасникам можливість самостійного контролю за фінансово-господарською діяльністю виконавчого органа.

У будь-який час, якщо інше не встановлено статутом, товариство має надати доступ учаснику, зокрема, до документів:

1) накази і розпорядження виконавчого органу; 
2) аудиторські висновки та результати надання інших аудиторських послуг;
3) річну фінансову звітність;
4) документи встановленої законом звітності, що подаються відповідним держорганам;
5) інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, виконавчого органу товариства;
6) документи, що підтверджують права товариства на майно; 
7) документи бухгалтерського обліку.

Протягом 10 днів з дня надходження письмової вимоги учасника виконавчий орган має надати йому копії зазначених документів.

Перелік додаткових документів, до яких має забезпечуватися доступ, і порядок надання доступу доцільно врегулювати новим статутом ТОВ.

Нововведенням закону є право учасника/учасників з 10 чи більше відсотків СК самостійно замовити проведення аудиту фінансової звітності товариства і обов’язок останнього забезпечити проведення такого аудиту.

Новація сприяє у здійсненні контролю за фінансово-господарською діяльністю виконавчого органа.

Для проведення аудиту учасник/ки залучають аудитора (аудиторську фірму), не пов’язаних майновими інтересами з товариством, його посадовими особами чи учасниками, самостійно укладаючи договір з установленням обсягу аудиторських послуг.

Виконавчий орган зобов’язаний забезпечити аудитору можливість проведення аудиту та надати завірені підписом уповноваженої особи копії всіх документів відповідно до визначеного у договорі обсягу аудиторських послуг протягом 10 днів з дня отримання запиту учасника/ків та екземпляра оригіналу договору на аудиторські послуги.

Для захисту інтересів учасників та товариства доцільно включити до нового статуту ТОВ спеціальні положення про порядок надання документів при проведенні аудиту та здійсненні контролю за діяльністю виконавчого органу зі сторони учасників.

При ненаданні учаснику документів на запит його права захищаються господарським судом покладенням на товариство обов'язку надати копії документів.

НА ДИСПОЗИТИВНЕ РІШЕННЯ ВИЩОГО ОРГАНА ПОКЛАДАЄТЬСЯ ВИЗНАЧЕННЯ ФОРМ КОНТРОЛЮ ТА НАГЛЯДУ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ.

Однією з таких форм передбачено контроль зі сторони наглядової ради, члени якої є посадовими особами товариства.

Відповідні положення включаються в нову редакцію статуту ТОВ.

Статут має визначати порядок діяльності, межі і порядок здійснення компетенції наглядовою радою, кількість її членів, порядок їх обрання та припинення повноважень, розмір їх винагороди.

З кожним членом наглядової ради укладається оплатний чи безоплатний цивільно-правовий договір або трудовий договір. Трудовий контракт є виключно платним.
Договір з членом наглядової ради від імені товариства підписує уповноважена загальними зборами особа.

З огляду на трудомісткість и затратність утримання наглядової ради буває недоцільним її створення у товариствах з невеликою кількістю учасників чи обсягами фінансово-господарської діяльності.

НЕ Є ОБОВ’ЯЗКОВИМИ ВКЛЮЧЕННЯ ДО СТАТУТУ ВІДОМОСТЕЙ ПРО РОЗМІР СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ, СКЛАД ТА РОЗМІР ЧАСТОК УЧАСНИКІВ.

Не дивлячись на те, що при прийнятті Закону про ТОВ залишилися в силі ст.ст. 57, 82 Господарського кодексу України, за якими до статуту повинні включатися відомості про склад учасників, розмір їх часток, склад та порядок внесення ними вкладів, новий Закон про ТОВ не вимагає включення цих відомостей до статуту.

Колізія вирішується на користь прогресу. Підпунктом 1 пункту 6 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону про ТОВ внесено зміни до ст. 79 ГКУ, за якою порядок створення та діяльності окремих видів господарських товариств регулюється законом.

Оскільки порядок створення і діяльності товариств з обмеженою відповідальністю, права та обов’язки їх учасників визначені спеціальним Законом про ТОВ, то підлягають застосуванню його норми про зміст установчого документа.

А саме, в статуті ТОВ зазначаються органи управління, їх компетенція, порядок прийняття рішень, порядок вступу та виходу з ТОВ.
Розмір статутного капіталу, склад та розмір часток учасників доступні в відкритому ЄДР.

З закону “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю” випливає, що з 17.06.2019 р. положення статутів ТОВ, які не відповідають нормам закону, втратять чинність. З огляду на свободу учасників у врегулюванні широкого кола корпоративних відносин, надану законом, та меншу пригідність його норм в “чистому виді” для багатьох конкретних товариств, вбачається розумним викладення статуту ТОВ в новій редакції для індивідуальних цілей кожного товариства. 

Відповіді на запити: Нова редакція статуту ТОВ 2020. Розробка й реєстрація статуту ТОВ за новим законом 2018. Збільшення статутного капіталу ТОВ. Внесення додаткових вкладів. Протокол рішення загальних зборів ТОВ.