Договір про надання послуг. Одностороння відмова від угоди.

Розірвання договору в односторонньому порядку. Визнання недійсним односторонньої відмови від договору.

Договір про надання послуг. Одностороння відмова від угоди.

ПІДСТАВИ І ПОРЯДОК РОЗІРВАННЯ В ОДНОСТОРОННЬОМУ ПОРЯДКУ.

Договір про надання послуг- це домовленість двох сторін, за якою одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Предмет договору

Особливістю договорів про надання послуг є нематеріальний характер об'єкта договору, за яким продається не результат, а дії, які до нього призводять. Основним відрізняльним критерієм договору про надання послуг від договору про виконання робіт є те, що результат робіт, на відміну від послуг, має матеріальний результат (обʼєкт будівництва, предмет ремонту і т.д.), тоді як корисний ефект від послуги полягає в самому процесі її надання (фахове консультування, представництво особи, розробка проектів документів і т.д.).

Договір про надання послуг є двостороннім: обов'язок виконавця надати послугу кореспондується з обов'язком замовника її оплатити, якщо договір оплатний, або відшкодувати фактичні витрати, якщо договір безоплатний.

Договір про надання послуг є консенсуальним – вважається укладеним з моменту, коли сторони досягли згоди з усіх істотних умов.

Виконання договору

Послуги нерозривно пов'язані з особистістю виконавця. Останній зобов'язаний надати послугу особисто, тобто без залучення посередників. Водночас, у випадках прямо передбачених договором, виконавець має право покласти обов'язок виконання договору про надання послуг на третю особу. При цьому, покладаючи свій обов'язок з виконання договору на третю особу, первинний виконавець не вибуває з правовідносин і залишається відповідальним перед замовником за порушення договору в повному обсязі. Третє ж особа не несе ніяких зобов'язань безпосередньо перед Замовником, а тільки перед первинним виконавцем.

Плата

Якщо в договорі про надання послуг передбачена оплата, вона повинна бути здійснена в розмірі, строки та в порядку, встановленому договором.
Ціна в договорі має бути вказана в національній валюті – гривні.
Якщо в договорі відсутні умови про розмір винагороди, термін і порядок його виплати, винагорода виплачується після надання послуги в розмірі, в якому при подібних обставинах звичайно оплачуються такі послуги.

Якщо в договорі не зазначено термін оплати наданих послуг, кредитор (виконавець) має право вимагати оплати в будь-який час, а боржник (замовник) зобов'язаний її здійснити протягом 7 днів з дня пред'явлення вимоги.

У разі неможливості виконати договір про надання послуг не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити йому розумну плату (плату, визначену виходячи зі звичайної ціни на аналогічні послуги на момент укладення договору). Якщо неможливість виконання договору виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцю всю суму в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором про безоплатне надання послуг замовник зобов'язаний відшкодувати виконавцеві всі фактичні витрати, необхідні для виконання договору (грошові витрати або використання власних матеріалів і предметів Виконавця з повним або частковим їх споживанням, які використовуються Виконавцем для надання послуги). Доводити відповідність понесених витрат, необхідних для виконання договору повинен сам виконавець. Відшкодування витрат можливе у формі грошової компенсації, або шляхом повернення речей такого ж роду і якості або відновлення їх властивостей. Якщо виконання договору стало неможливим унаслідок дії непереборної сили, виконавець також має право на відшкодування своїх фактичних витрат.

Відповідальність

Збитки (як прямі, так і упущена вигода), завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, за наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не передбачено договором.

Для виконавців, які порушили договір про надання послуг за плату при здійсненні підприємницької діяльності, законодавством передбачена підвищена відповідальність: вони відповідають за це порушення і без вини, крім випадків, коли невиконання договору стало наслідком дії непереборної сили, якщо інше не передбачено договором. В договорах про надання послуг за плату важливо передбачити межі відповідальності виконавця.

ОДНОСТОРОННІЙ ПРАВОЧИН ПРО РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ

Правочин є найбільш розповсюдженим юридичним фактом, за допомогою якого набуваються, змінюються або припиняються права та обов’язки учасників цивільних правовідносин (ст.ст. 11, 202 ЦК України).

Згідно із законом правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Залежно від кількості осіб, що виражають свою волю (сторін правочину), та спрямованості їх волі вони розподіляються на односторонні, двосторонні та багатосторонні.

Дво- чи багатостороннім правочином є договір (угода).

Односторонній правочин – це дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами (ч. 3 ст. 202 ЦКУ). До односторонніх правочинів, зокрема, належать видача довіреності, відмова від права власності, складання заповіту, публічна обіцянка винагороди, розірвання договору в односторонньому порядку.

Односторонній правочин може створювати обов’язки для особи, яка його вчинила, чи для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Розірвання договору про надання послуг в односторонньому порядку є також правочином, оскільки в результаті його вчинення між сторонами припиняються цивільні права та обов’язки передбачені договором про надання послуг.

РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ ПРО НАДАННЯ ПОСЛУГ В ОДНОСТОРОННЬОМУ ПОРЯДКУ

Стаття 907 ЦК України передбачає можливість розірвання договору про надання послуг, де сказано, що договір може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

За загальним правилом розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 651 ЦКУ).

Якщо договір про надання послуг укладений між суб’єктами господарської діяльності, їхні відносини регулюються з урахуванням спеціальних норм Господарського кодексу України.

За ст. 188 ГКУ зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Процедура розірвання господарського договору закріплена у цій статті ГКУ.

Відтак одностороння відмова від договору про надання послуг може мати місце виключно на підставах, прямо установлених законом чи домовленістю сторін.

ОДНОСТОРОННЯ ВІДМОВА ВІД ДОГОВОРУ З ІНІЦІАТИВИ ЗАМОВНИКА ЧИ ВИКОНАВЦЯ

Стаття 615 ЦКУ передбачає правила односторонньої відмови від зобов`язання:

1) У разі порушення зобов´язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом;

2) одностороння відмова від зобов´язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання;

3) внаслідок односторонньої відмови від зобов´язання частково або в повному обсязі відповідно змінюються умови зобов´язання або воно припиняється.

Норми цієї статті ЦКУ (крім п. 3) поширюються на випадки односторонньої відмови від договору, пов´язаної із порушенням його умов з боку іншої сторони, врегульовані ст. 907 ЦК.

Відмова від договору з ініціативи замовника можлива як до початку надання послуги, так і будь-який час її надання згідно домовленості сторін, викладеної в умовах договору.

Так, ст. 907 ЦК встановлює умови розірвання договору про надання послуг шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених законом або за домовленістю сторін. Тобто допускається розірвання договору в односторонньому порядку за умов та підстав, визначених в самому договорі про надання послуг.

Регулювання порядку розірвання договорів про надання послуг в різних сферах діяльності визначене спеціальними нормами деяких законів. Наприклад, житло-комунальні послуги надаються згідно закону «Про житлово-комунальні послуги»; транспортні послуги надаються відповідно до законів "Про транспорт", "Про дорожній рух", міжнародних договорів та інших НПА у сфері автомобільних перевезень; паливно-енергетичні послуги надаються відповідно до законів «Про ринок електричної енергії», «Ліцензування видів господарської діяльності» і т.д.

Окрім вище наведеного зустрічаються випадки укладення сторонами договору про надання послуг, який включає в себе елементи підряду (виконання робіт). Такий договір вважається змішаним.

Саме для таких випадків законодавець прописав у нормі ст. 907 ЦК України - «відмови від договору, в порядку та на підставах, встановленим цим Кодексом», оскільки відносини які виникають при змішаному договорі з елементами підряду, крім глави 63 ЦК додатково регулюються главою 61 ЦК, яка визначає виконання будівельних робіт (підряд), а також порядок та підстави відмови від договору в односторонньому порядку (ВС від 08.10.2019 №910/11397/18).

Можливість односторонньої відмови від договору про надання послуг є його особливою рисою, яка випливає з сутності відносин, опосередкованих цим правочином, даючи можливість замовнику його розірвати за потреби.

При односторонній відмові від договору про надання послуг замовник повинен відшкодувати виконавцеві його фактичні витрати, понесені в цілях виконання договору до початку відмови.

Право односторонньої відмови від договору про надання послуг належить і виконавцю.

При відмові виконавця від виконання договору про надання послуг останній зобовʼязаний в повному обсязі відшкодувати замовнику завдані збитки,за винятком «публічних договорів», в яких виконавець як суб´єкт підприємницької діяльності не вправі відмовити жодному замовнику від укладення з ним договору і зобов´язаний належним чином виконати взяте на себе зобов`язання (ст. 633 ЦКУ).

Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

З урахуванням природи відносин, щодо яких укладається договір, доцільно при взаємній згоді сторін при його укладенні передбачити порядок розірвання договору і його наслідки (зокрема, повернення сплаченого авансу повністю чи частково, порядок визначення вартості частково наданих послуг).

При відмові від договору в односторонньому порядку допускається невиконання обов'язків за ним (ВС КЦС №727/898/19 від 08.09.2021).

ВИЗНАННЯ НЕДІЙСНИМ ОДНОСТОРОННЬОГО ПРАВОЧИНУ ПРО РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ

Одностороння відмова від договору є правочином.

Тому на нього  поширюються загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину, визначеними ст. 203 ЦК України.

Односторонній правочин про розірвання договору може визнаватися недійсним на підставі рішення суду за наявності підстав передбачених ст. 215 ЦКУ.

Так, за ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, установлених ч. ч. 1–3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України.

До підстав, які можна використати у випадку відмови від договору в односторонньому порядку, належать виключно одна - ч. 1 ст. 203 ЦК України - зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави й суспільства, його моральним засадам.

Згідно п. 2 Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочину недійсним» судам необхідно враховувати, що згідно із ст.ст. 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим законам України та міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

Разом з цим у п. 8 указаної Постанови зазначається, що відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

Тобто, підставою визнання недійсним одностороннього правочину про розірвання договору про надання послуг є конкретна дія сторони, яка виражається у формі відмови від договору, порушуючи при цьому сам порядок розірвання такого договору, визначений ним або відповідним Законом чи положеннями Кодексу, який регулює ці правовідносини.

Якщо була порушена процедура розірвання договору чи були використані умови, підстави для вчинення таких дій, які не передбачені самим договором чи законом, або вони не відносяться до тих обставин, які були на момент розірвання договору, – це є підставою для суду визнати недійсним правочин про односторонню відмову від договору про надання послуг в силу норм ст. ст. 203, 215 ЦК України.

ПОРЯДОК ВИЗНАННЯ НЕДІЙСНИМ ОДНОСТОРОННЬОГО РОЗІРВАННЯ УГОДИ ПРО НАДАННЯ ПОСЛУГ

За абз. 2 п. 4 Постанови від 06.11.2009 №9 оспорюваний правочин (про відмову чи розірвання договору в односторонньому порядку) може бути визнаний недійсним виключно на підставі рішення суду за ч. 3 ст. 215 ЦКУ (оспорюваний правочин), а за п. 2 Постанови відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

За п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" №11 від 29.05.2013 р., вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Доведення невиконання умов по договору та неякісне надання послуг, покладається на опонента.

У постанові від 25.06.2019 №910/1289/19 Північний апеляційний суду м. Києва у справі за позовом ТОВ "М." до 1. Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 2. Комунального підприємства "Київський метрополітен" про визнання недійсним односторонніх правочинів відмови від договору, зобов'язання виконувати договір та зобов'язання вчинити певні дії, суд прийшов до висновку:

  1. Правочин (одностороння відмова від договору) не відповідає наведеним положенням договору та приписам ст. ст. 6, 11-13, 203, 611, 627, 628, 651 ЦК, що в силу ст. 215 Цивільного кодексу є підставою для визнання його недійсним.
  2. Досліджуючи питання законності вчинення одностороннього правочину про розірвання договору, насамперед слід встановити чи передбачено у конкретному випадку право односторонньої відмови від договору в позасудовому порядку, чи дотримано визначеної форми та порядку її вчинення, та чи має місце порушення контрагентом зобов'язання, яке тягне за собою правові наслідки у такому вигляді.

Розібравшись у питанні підсудності, потрібно подати позов про визнання недійсним правочину щодо односторонньої відмови від договору про надання послуг при юридичному супроводі адвоката з господарських справ.

Позов обґрунтовується посиланнями на пункти договору та норми чинного на момент укладання правочину законодавства, порушені іншою стороною при односторонньому розірванні договору, що в силу норм ст. ст. 203, 215 ЦК України тягне визнання такого правочину недійсним.

ПОСЛУГИ З ВИЗНАННЯ НЕДІЙСНИМ ОДНОСТОРОННЬОГО РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ
НАДІШЛІТЬ ЗАПИТ

Момент недійсності правочину.

Оспорюваний або будь-який інший правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Наслідки недійсності правочину.

Якщо судом встановлено недійсність правочину про розірвання договору про надання послуг, то в силу положень ст. 216 ЦКУ та за відсутності будь-яких доказів щодо припинення цього договору іншим чином такий правочин є дійсним, а відтак, і породжує визначені ним права і обов'язки (Постанова від 25.06.2019 № 910/1289/19).

Відтак, при визнанні судом одностороннього правочину недійсним, поновлюються правовідносини, які були розірвані у зв’язку з його вчиненням. Сторони повертаються до правовідносин, передбачених договором про надання послуг. В результаті чого в сторін продовжують чинність права та обов’язки, визначені договором.

Правочин, який не вчинено (наприклад, нотаріально не посвідчено) не підлягає визнанню недійсним. Оскільки позивач оспорює сам факт укладення правочину (неукладений договір), то такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність договору у мотивувальній частині судового рішення. З огляду на висновок про неукладеність договору суд має зробити висновок, що оскільки інших правових підстав для переходу майна не надано, а судом не здобуто, то наслідки на підставі неукладеного правочину не можуть вважатися законними (КГС ВС від 12.08.2021 № 924/1041/17).

Відповіді на запити: Розірвання договору в односторонньому порядку. Одностороннє розірвання договора про надання послуг/виконання робіт. Визнання недійсним одностороннього правочину про відмову від договору. Одностороння відмова від угоди. Адвокат з господарських спорів. Судовий супровід господарських справ.

Писаренко Олександр Олексійович, адвокат з судового супроводу бізнесових і податкових спорів, магістр бізнес адміністрування.

Тел. +38 (044) 270 60 46
Тел. +38 (050) 719 10 16
E-mail: info@fides.com.ua
Лист:  Viber  Telegram  WhatsApp

7061
Ваша оцінка сторінки:
Середнє: 5 (2 голоси)