При реалізації ухвал про забезпечення позову в судовому процесі опоненти чи корумповані особи нерідко посилаються як на підставу їх невиконання на те, що на дату подання відповідній особі вони не опубліковані в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому не набрали законної сили.

Вказане не має спільного з установленим законом порядком.

Так, законодавець визначив окрему главу 9 «Судові рішення» ЦПК України, яка регулює порядок прийняття та набрання чинності таких рішень незалежно від їх форми.

Так, згідно ст. 258 ЦПК України:

1. Судовими рішеннями є:

1) ухвали;

2) рішення;

3) постанови;

4) судові накази.

2. Процедурні питання, пов’язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, заяви про забезпечення позову, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Згідно ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

За ч. ч. 7, 9 ст. 268 ЦПК України рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи. Ухвали суду проголошуються негайно після їх постановлення за правилами проголошення рішень суду.

Відтак, наявна у справі ухвала про забезпечення позову, підписана суддею, є такою, що набрала законної сили з моменту підписання, і з цього ж моменту стала обов’язковою до виконання всіма фізичними та юридичними особами незалежно від форми власності на всій території України.

За ст. 157 УПК ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом, має відповідати вимогам до виконавчого документа, та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження; примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Відтак, якщо копія ухвали суду про забезпечення позову була засвідчена підписами судді, помічника судді та скріплена печаткою суду, після чого була направлена для ознайомлення та виконання відповідній особі, наприклад, на адресу ДП «СЕТАМ» для зупинення електронних торгів з продажу арештованого майна, то з моменту її отримання адресатом вона набрала законної сили та є обов’язковою до виконання вказаною особою.

Зупинення продажу арештованого майна є спеціальним способом забезпечення позову, який застосовується лише у справах про визнання права власності (ОП ВС КЦС №757/22558/20 від 05.12.2022 р.)

Невиконання рішення суду, в т.ч. ухвали про забезпечення позову арештом майна чи зупиненням продажу арештованого майна на аукціоні, є кримінальним правопорушенням, передбаченим ст. 382 КК України. Невиконання судового рішення - це бездіяльність, що полягає в незастосуванні заходів, необхідних для його виконання, за умови, якщо суб`єкт був зобов`язаний і мав реальну можливість його виконати (ВС ККС №210/4031/17 від 28.06.2023).

Відповідно ч. 8 ст. 259 ЦПК України усі судові рішення викладаються письмово у паперовій та електронній формах.

За ч. 2 ст. 2 Закону «Про доступ до судових рішень» (далі-Закон) судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі в Єдиному державному реєстрі судових рішень не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Згідно ч. 3 ст. 3 Закону суд загальної юрисдикції вносить до реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.

Сам принцип оприлюднення не має нічого спільного із набранням рішенням суду чинності. Головне у цьому питанні є момент проголошення у судовому засіданні або підписання суддею чи колегією суддів прийнятого рішення у нарадчій кімнаті.

Про адекватність та співмірність застосування заходів забезпечення позову Верховний Суд вказує наступне.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має оцінити:

– доводи заявника стосовно необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості й адекватності його вимог щодо забезпечення позову;

– збалансованість інтересів сторін, інших учасників судового процесу;

– наявність зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, установити, що витрати, пов’язані з відновленням прав, будуть значними (постанова від 16.08.2022 р. №640/35685/21).