Компенсація гонорару адвоката в Україні

В ЮРИДИЧНОМУ БЮРО ПИСАРЕНКА ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ПРАВО НА КОМПЕНСАЦІЮ СПЛАЧЕНОГО КЛІЄНТОМ ГОНОРАРУ ЗА РАХУНОК ОПОНЕНТА.

Гонорар за ведення судового процесу в адміністративному, господарському чи загальному суді, сплачений чи такий, що підлягає сплаті клієнтом, заявляється до компенсації опонентом.

Клієнту за рахунок опонента присуджується адвокатський гонорар, в т.ч. певний відсоток від присудженої йому судом грошової суми, повністю чи частково пропорційно розміру задоволених позовних вимог/заперечень.

Сума компенсації присуджується у кінцевому рішенні по справі.

Якщо опонентом є податкова інспекція чи інший контролюючий орган, гонорар компенсується за рахунок бюджетних асигнувань.

Незалежно від форми судочинства, вартість послуг адвоката включає як оплату за представництво в суді, так за іншу професійну правничу допомогу, пов’язану зі справою, – підготовку до її розгляду, застосування законодавства та судової практики, збір доказів тощо.

Для компенсації гонорару адвоката за рахунок опонента має бути подано деталізований опис наданих адвокатом послуг та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Вартість послуг адвоката визначається умовами договору з клієнтом та має бути підтверджена належними доказами щодо обсягу юридичних послуг (детальний опис послуг, рахунки, платіжні документи, акт про надані послуги і ін.).

Докази подаються до закінчення судових дебатів або, при перешкодах, не пізніше 5 днів після проголошення рішення суду, якщо про це зроблено відповідну заяву.

Якщо докази не могли бути подані до закінчення дебатів з поважних причин, суд за вказаною заявою виносить додаткове рішення про компенсацію гонорару адвоката в засіданні не пізніше 15/20 днів з дня рішення по суті позовних вимог.

Якщо заявлений розмір відшкодування витрат на послуги адвоката є неспівмірним зі складністю справи, витраченим часом та обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову або значенням справи, суд за клопотанням опонента може зменшити розмір компенсації гонорару.

Для забезпечення компенсації гонорару адвоката в Україні на початку судового розгляду має бути подано орієнтовний розрахунок.

На застосування компенсації гонорару адвоката та витрат на експерта в господарській справі Верховний Суд у постанові від 18.12.2018 р. №910/4881/18 зазначає наступне.

За ст. 123 ГПК судові витрати включають судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать:

  • на професійну правничу допомогу;
  • на залучення спеціалістів та проведення експертиз;
  • на вчинення інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За результатами розгляду справи витрати на гонорар адвоката підлягають розподілу між сторонами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката при представництві в суді та іншу правничу допомогу у справі, в т.ч. підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, вартість послуг помічника адвоката, визначається за умовами договору з клієнтом та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті клієнтом; 2) розмір суми, що підлягає сплаті на відшкодування витрат на послуги адвоката при наданні правничої допомоги, встановлюється згідно з договором про надання правничої допомоги на підставі доказів про здійснення таких витрат.

Для визначення розміру компенсації гонорару адвоката учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та понесених ним витрат для правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату гонорару адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на їх надання; 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вказаних вимог суд може за клопотанням опонента зменшити розмір компенсації гонорару адвоката.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на особу, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату гонорару адвоката.

Для зменшення суми відшкодування винною стороною судових витрат на гонорар адвоката потрібно вчинити дії:

1. Подання до закінчення судових дебатів до суду клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу з підстав їх неспівмірності із складністю адвокатських послуг, їх обсягом та часом, витраченим ним на їх виконання.

У разі ненадходження до суду такого клопотання суд не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

2. Доведення недотримання адвокатом вимог процесуального закону при заявлені вимоги щодо компенсації адвокатського гонорару.

Підставою для задоволення такого клопотання є пряме порушення процесуальних вимог, за якими для компенсації гонорару адвокат повинен подати:

● попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;

● детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснення ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги;

● докази про доцільність та неминучість витрат на гонорар адвоката та їх співмірність зі складністю адвокатських послуг, їх обсягом та часом. 

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого судового збору.

ВС від 21.07.2020 р. №915/1654/19; від 18.12.2018 р. №910/4881/18; від 09.07.2019 р. №923/726/18; від 12.11.2019 р.№904/4494/18.

Прибуття на судове засідання та його очікування є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. Паралельно вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час. З огляду на це, такі стадії, як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. Тому оплата вказаного часу підлягає стягненню в складі судових витрат. (КГС/ВС №910/7586/19 від 25.05.2021)

Якщо у справі вимагалося і здійснено звернення до експерта, то розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста встановлюється на підставі угод, рахунків та інших доказів.

Судові витрати щодо розгляду справи покладаються: 1) при задоволенні позову - на відповідача; 2) при відмові в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо.

Розмір та умови сплати гонорару (в т.ч. "гонорар успіху") погоджуються між адвокатом та клієнтом у договорі і є для них обов’язковими. У контексті розподілу гонорару в судових витратах суд оцінює реальність, необхідність, розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та її значенням для клієнта (ВПВС №904/4507/18). Європейський суд з прав людини у § 55 рішення від 19.10.2000 р. у справі «Іатрідіс проти Греції» тлумачить «гонорар успіху» як договірний обов'язок клієнта виплатити адвокату як винагороду певний відсоток від присудженої йому судом грошової суми, якщо рішення буде на користь клієнта. Якщо така угода є юридично дійсною, то визначені суми підлягають сплаті клієнтом.

ВС 06.03.2019 р. №922/1163/18; ВС 03.05.2018 р. №372/1010/16-ц.

У Постанові від 28.12.2020 р. №640/18402/19 ВС КАС з посиланням на ст. 30 Закону прийшов до висновку, що коли за договором адвокатський гонорар визначено в фіксованому розмірі, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу, а матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення витрат в суді першої інстанції, а саме адвокатом складені та підписані процесуальні документи, та сплати гонорару за послуги в конкретній справі, то в цій справі витрати на правову допомогу є реальними і підтвердженими;

Щодо відсутності детального опису робіт ВС звернув увагу на зміст цієї норми, яка запроваджена «для визначення розміру витрат», в той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним;

ВС також враховує ч. 7 ст. 134 КАС, за якими обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, водночас доводів податкового органу щодо неспівмірності витрат на правову допомогу відзив на позовну заяву не утримує.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні відповідно до європейських стандартів. Зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

За п. 95 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. За п. 154 рішення Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі ст. 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

ГОНОРАР УСПІХУ. СПЛАТА / СТЯГНЕННЯ.

За п. 4 ст. 1, ч. 3, ч. 5 ст. 27 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі за текстом – Закон) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Відтак, домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов'язання.

Сторони договору можуть погодити умови, за якими клієнт зобов’язується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом (гонорар успіху). Така угода буде підтверджувати, що у клієнта дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові.

Розглядаючи судову практику щодо відшкодування адвокатського гонорару успіху за рахунок опонента ВП ВС вже вказувала, що при визначенні суми суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови ВП ВС від 19 лютого 2020 р. №755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява N 19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 р. у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява N 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги на умовах "гонорару успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

ВП ВС зауважує, що за наявності угод про "гонорар успіху" ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 р. у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява N 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду про "гонорар успіху" у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов'язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

З урахуванням наведеного вище, не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, які передбачають сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті розподілу судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У постанові від 12.05.2020 №904/4507/18 ВП ВС дійшов висновку, що "гонорар успіху" є складовою гонорару адвоката і належить до судових витрат. Але при розподілі такого гонорару суд повинен оцінювати його, зокрема, за критерієм розумності витрат, їх співмірності з ціною позову, складністю справи та її значенням для сторони справи.

Відповіді на запити: Компенсація гонорару адвоката. Стягнення витрат на оплату адвоката з відповідача. Відшкодування витрат на послуги адвоката. Стягнення з опонента гонорару успіху.

 

ЮРИДИЧНЕ БЮРО ПИСАРЕНКА

тел. (044) 270 6046

моб. (050) 719 10 16

е-мейл: info@fides.com.ua