Повернення вилученого при обшуку майна та грошових коштів.
Повернення вилученого при обшуку майна та грошових коштів.
ЯК ПОВЕРНУТИ ВИЛУЧЕНІ ПРИ ОБШУКУ МАЙНО ТА ГРОШОВІ КОШТИ?
Вилученню при обшуку підлягають виключно майно чи грошові кошти, отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення, чи які є засобом або знаряддям його здійснення, або мають доказове значення про обставини його вчинення.
Вилучене при обшуку у провадженнях про економічні та податкові злочини може бути майно у вигляді речей чи грошових коштів, якщо вони:
1) призначалися для фінансування злочину або винагороди за його вчинення;
2) є предметом злочину чи незаконного обігу;
3) одержані внаслідок вчинення злочину або є доходами від них;
4) використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину або зберегли на собі його сліди.
Обшук і вилучення майна при ньому не може проводитися слідчим поліції самовільно.
ВИЛУЧЕННЯ ГОТІВКИ ЧИ МАЙНА ПОЗА САНКЦІОНОВАНИМ СЛІДЧИМ СУДДЕЮ ПЕРЕЛІКОМ - ПІДСТАВА ДЛЯ НЕГАЙНОГО ПОВЕРНЕННЯ
Слідча дія проводиться виключно за санкцією слідчого судді місцевого суду на території юрисдикції якого знаходиться орган поліції.
Для проведення обшуку слідчий за погодженням з прокурором звертається до судді з клопотанням, зазначаючи підстави для обшуку, конкретне житло чи володіння чи їх частину, де планується обшук, індивідуальні або родові ознаки майна і грошових коштів, які планується вилучити, їхній зв’язок із вчиненим злочином.
Якщо слідчий суддя визнає клопотання обгрунтованим, то дає санкцію на обшук ухвалою.
Ухвала містить відомості про:
– конкретну адресу, яка піддається обшуку;
– власника приміщення та особи, у фактичному володінні якої воно знаходиться;
– конкретні речі та грошові кошти, для виявлення й вилучення яких проводиться обшук.
Копія ухвали перед початком обшуку вручається володільцю приміщення.
Слідчий зобов’язаний допустити адвоката для участі при обшуку і не має права заборонити учасникам обшуку користуватися його правовою допомогою.
Обшук повинен проводитися у відповідності до ухвали слідчого судді.
Тому, при обшуку слідчий може оглядати і вилучати виключно майно та грошові кошти, які мають значення для кримінального провадження і прямо зазначені в судовій ухвалі.
ОБСТАВИНИ Й ПІДСТАВИ ПОВЕРНЕННЯ ВИЛУЧЕНОГО ПОЛІЦІЄЮ ПРИ ОБШУКУ
Вилучене при обшуку майно та грошові кошти, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі на проведення обшуку, вважаються тимчасово вилученим майном.
Протокол обшуку з описом усього вилученого майна та грошових коштів вручається особі, у якої проведено обшук.
Отже, вилученню при обшуку підлягає лише майно та грошові кошти, які:
– прямо зазначені в ухвалі слідчого судді про дозвіл на обшук;
– є знаряддям, засобом чи предметом злочину чи придбані в результаті його вчинення;
– знайдені слідчим за адресою, вказаною в санкції суду.
Оскільки у провадженнях про економічні та податкові злочини доведенню підлягають злочинний умисел та злочинний спосіб заволодіння майном при їх вчиненні, то вилучені при обшуку можуть бути лише предмети чи гроші, які відповідають вказаним ознакам в безпосередньому зв’язку з указаними злочинами.
Вилучені при обшуку майно, речі, комп’ютери, готівкова валюта і т.п., які не відповідають вказаним умовам, є тимчасово вилученим майном.
Таке майно має бути негайно повернене володільцю, якщо судом за клопотанням слідчого на нього не буде накладено арешт протягом 5 днів з дня обшуку.
Повернення вилученого при обшуку майна чи грошових коштів володільцю може здійснюватися самим слідчим чи за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення безпідставним. Оскільки прокурор зі слідчим є представниками сторони обвинувачення й погоджено проводять обшук, таке повернення є мало імовірним.
Відтак, єдиним дієвим засобом для повернення вилученого при обшуку майна чи валюти є ухвала слідчого судді, яка виноситься за результатами розгляду відповідної скарги володільця.
За законом тимчасово вилучене майно має бути негайно повернене, якщо слідчий не звернувся до судді з клопотанням про його арешт протягом 48 годин після вилучення майна, або якщо суддя протягом 72 годин із дня отримання клопотання не ухвалив про арешт майна та грошових коштів.
При наявності вказаних передумов для повернення вилученого майна й грошей володілець має звернутися до слідчого з відповідною заявою.
При відмові чи ігноруванні заяви володілець подає скаргу слідчому судді на бездіяльність слідчого щодо повернення тимчасово вилученого при обшуку майна та грошей.
Скарга розглядається в судовому засіданні з участю адвоката та слідчого.
Презумпція невинуватості – завжди першооснова. Якщо слідчий вважає, що має місце злочин і вилучає майно, повинні бути достатні докази. Інакше, вилучення майна у платника податків, як мінімум, є неетичним. В т.ч. по відношенню до держави.
При належній юридичній і фактичній обґрунтованості скарги і відсутності її спростування слідчим суд визнає неповернення вилученого при обшуку майна протиправним та зобов’язує слідчого його повернути.
Тому, головними завданнями для повернення тимчасово вилученого при обшуку майна та грошей є юридичне та документальне доведення:
– невідповідності вилученого майна переліку, зазначеному в ухвалі слідчого судді;
– легальності походження, придбання і володіння вилученим майном та валютою;
– відсутності звернення слідчого до суду з клопотанням про арешт тимчасово вилученого при обшуку майна й грошей та відсутності відповідної ухвали суду;
– невідповідності адреси, за якою вилучено майно, адресі, санкціонованій суддею.
ПОВЕРНЕННЯ МАЙНА, ДОЗВОЛЕНОГО НА ВИЛУЧЕННЯ УХВАЛОЮ ПРО ОБШУК
Представники правоохоронних органів іноді зловживали неповерненням майна, дозвіл на відшукання та вилучення якого прямо надано ухвалою слідчого судді, спираючися на ч. 7 ст. 236 КПК, згідно якого вилучені речі та документи, лише які не входять до переліку майна, дозволеного на відшукання в ухвалі на проведення обшуку, вважаються тимчасово вилученим майном. На їх погляд майно, яке вилучається під час обшуку, не набуває статусу тимчасово вилученого, що позбавляє власника можливості оскаржити бездіяльність щодо його повернення (не передбачено ст. 303 КПК), заперечити в судовому засіданні щодо його арешту чи оскаржити рішення суду про накладення арешту. А тому на кілька років власники не мають правових механізмів повернення їх майна під час досудового розслідування.
За ст. 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дії чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, зокрема, - бездіяльність з неповернення тимчасово вилученого майна згідно ст. 169 КПК. За ч.ч. 2, 3 цієї статті скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді за ст.ст. 314-316 КПК. Під час підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, передбачені п.п. 5, 6 ч. 1 вказаної статті.
Під час досудового розслідування і підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені тільки: 1) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим; 2) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки.
Відтак, підлягає оскарженню під час досудового розслідування бездіяльність з неповернення тимчасово вилученого майна згідно ст. 169 КПК, а у підготовчому судовому засіданні - бездіяльність з неповернення майна, вилученого при обшуку, прямо дозволеного на вилучення ухвалою слідчого судді.
За ст. 16 КПКУ обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення в порядку, передбаченому КПК. Ухвала про дозвіл на обшук не є таким судовим рішенням.
Тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження, користування майном можливе при арешті майна як заходу забезпечення кримінального провадження (ч. 1 ст. 170 КПК).
КПК передбачає лише один вид судового рішення щодо обмеження права власності особи під час досудового розслідування - ухвалу про арешт майна (ч. 5 ст. 173 КПКУ).
Відтак, судовий контроль під час розгляду клопотання про надання дозволу на обшук не поширюється одночасно й на вирішення питання про обмеження права власності особи, в якої проводиться обшук.
Предметом судового контролю при наданні дозволу на обшук є легітимність, необхідність і пропорційність втручання у право особи на приватність (в першу чергу, недоторканність житла чи іншого володіння особи), тоді як обмеження права власності здійснюється за окремою вмотивованою ухвалою в порядку КПК. Будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися на умовах, передбачених законом, має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
При оскарженні бездіяльності з неповернення майна, вилученого під час обшуку, прямо дозволеного слідчим суддею в ухвалі, слід враховувати правову невизначеність власника. Так, КПК містить лише три варіанти для власника поставити слідчому судді питання про обґрунтованість обмеження права власності: 1) заперечення щодо арешту вилученого майна при розгляді відповідного клопотання в судовому засіданні; 2) клопотання про скасування арешту майна з доведенням того, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано; 3) оскарження бездіяльності щодо повернення тимчасово вилученого майна.
Отже, з урахуванням того, що у власника вилучаються речі, на відшукання яких надано дозвіл в ухвалі слідчого судді, то останній має мати правовий механізм для захисту свого права власності в межах кримінального провадження.
Тому підлягає оскарженню на досудовому розслідуванні і у підготовчому судовому засіданні бездіяльність з неповернення майна, вилученого при обшуку, прямо дозволеного на вилучення ухвалою слідчого судді, на яке не накладено арешту (ухвала №991/5144/21).
Законом «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо окремих питань накладення арешту на майно з метою усунення корупційних ризиків при його застосуванні» за №769-VIII, який набув чинності 11.12.2015, унормовано набуття вилученим при обшуку майном статусу саме тимчасово вилученого.
За зміненою ч. 7 ст. 236 КПК при обшуку слідчий, прокурор має право оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження; а за зміненою ч. 9 ст. 236 КПК другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей (за наявності) вручається особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності - повнолітньому члену сім’ї або його представникові.
Відтак, за зміненими нормами КПК службові особи поліції, які проводять обшук, мають складати опис вилучених документів та тимчасово вилучених речей, з чого вбачається статус останніх саме як тимчасово вилучених.
Висновки ККС ВС: про правий статус майна, вилученого в ході обшуку (13.12.2021 р. №754/2818/20), щодо відсутності права потерпілого звертатися до слідчого судді з клопотанням про надання тимчасового доступу до речей і документів (16.09.2021 р. №757/12634/20-к), щодо випадків застосування стороною провадження такого способу збирання доказів як вилучення речей чи документів (17.02.2022 р. №243/7977/18), про юрисдикцію спорів з приводу заподіяння органами досудового розслідування шкоди через неповернення тимчасово вилученого майна (02.02.2022 р. №911/448/21), щодо припинення арешту майна у разі закриття слідчим, прокурором кримінального провадження (15.04.24 №554/2506/22), щодо можливості апеляційного оскарження ухвали слідчого судді про скасування арешту майна або відмову у його скасуванні, постановленої після закриття кримінального провадження (15.04.24 №554/2506/22[1]), щодо апеляційного оскарження ухвал слідчого судді про повне або часткове скасування арешту майна та про відмову в скасуванні арешту майна, постановлених в порядку ст. 174 КПК (29.05.24 №712/191/23).
Писаренко Олександр Олексійович, адвокат з судового супроводу бізнесових і податкових спорів, магістр бізнес адміністрування.
Тел. +38 (044) 270 60 46
Тел. +38 (050) 719 10 16
E-mail: info@fides.com.ua
Лист: Viber Telegram WhatsApp
Новини бюро
ПІДПИСАТИСЯ НА РОЗСИЛКУ
Слідкуйте за новинами Юридичного бюро Писаренка, змінами в законодавстві і останніми тенденціями у вашій сфері. Ми надсилаємо тільки корисні листи.
