Неуплата долгов в процедуре ликвидации предприятия и банкротства предприятия. Погашение долгов при банкротстве. Защита кредиторов. Киев, 2012. Газета «Юридическая практика» № 46 (777).
Писаренко Александр Алексеевич, адвокат, МБА.

Неуплата долгов в процедуре ликвидации предприятия и банкротства предприятия. Погашение долгов при банкротстве. Защита кредиторов. Киев, 2012. Газета «Юридическая практика» № 46 (777).
НЕУПЛАТА ДОЛГОВ В ПРОЦЕДУРЕ ЛИКВИДАЦИИ ПРЕДПРИЯТИЯ.
Практикуя в данной сфере, прихожу к выводу, что чтобы закончить исполнительное производство и уклониться от наложения взыскания органами ГИС на имущество должника собственники последних часто принимают решение о ликвидации предприятия. По ст.ст. 49, 67 Закона „Об исполнительном производстве” исполнительное производство подлежит окончанию с передачей исполнительного документа ликвидационной комиссии в случае ликвидации юрлица-должника.
Если ценное имущество неплатежеспособного должника находится под арестом в пользу кредиторов, желание вывести активы на связанное лицо присутствует, а платить долги – отсутствует, менеджмент решается на процедуру банкротства. Но конкуренция между кредитором и должником бывает настолько сильна, что необходима апелляция, чтобы открыть дело о банкротстве по заявлению того или иного.
В интересах владельцев – „сокращенная” процедура банкротства по ст. 51 Закона „О возобновлении платежеспособности должника или признании его банкротом”, позволяющая в кратчайший срок объявить должника банкротом, открыть ликвидационную процедуру и назначить ликвидатором прежнего директора или дружественного коррумпированного арбитражного управляющего.
Это, в свою очередь, служит гарантией благосклонного отношения к искусственно созданным (фиктивным) кредиторам, признания их завышенных имущественных требований в процедуре банкротства и дает возможность продажи активов по цене и на условиях в соответствии с решением комитета кредиторов, в которых большинство голосов принадлежит искусственным „друзьям”.
Но подача заявления о банкротстве по ст. 51 Закона возможна не ранее 2-х месяцев с момента публикации объявления в прессе о ликвидации юридического лица должника при внесении сведений о прекращении этого лица в государственный реестр предприятий и организаций, по результатам рассмотрения требований кредиторов и после утверждения промежуточного ликвидационного баланса.
Кредиторы, в чью пользу с должников ранее взысканы суммы по судебным решениям, не исполненным государственной исполнительной службой, понимая это, готовят тем временем свое заявление о банкротстве должника, чтобы оградиться от указанных неприятностей и при участии добросовестного ”арбитражника” объективно продать активы и достичь погашения имущественных требований.
Но подача кредитором заявления о банкротстве по ст.ст. 6, 7 Закона возможна не ранее 3-х месяцев после окончания установленного срока погашения должником его требований, что на практике исчисляется судами от даты постановления об открытии исполнительного производства ГИС по исполнительному документу в пользу кредитора.
Таким образом, действия противоположных сторон сдерживаются сроками и необходимыми формальностями.
В результате иногда случается, что в суд поступают заявления и кредитора и должника с разрывом в несколько дней.
Если должник больше „дружит” с судом, то дело о банкротстве возбудят именно по его заявлению, даже если оно подано на несколько дней позже кредитора. По ст. 11 Закона судья выносит определение об открытии производства не позже 5 дней со дня подачи заявления. Дело откроют по заявлению должника в тот же день, а кредитору откажут в принятии заявления в 5-дневный срок, сославшись на уже открытое дело о банкротстве.
Это нарушает интересы кредитора.
АПЕЛЛЯЦИОННАЯ ЖАЛОБА НА ОПРЕДЕЛЕНИЕ ОБ ОТКАЗЕ КРЕДИТОРУ В ПРИНЯТИИ ЗАЯВЛЕНИЯ ОБ ОТКРЫТИИ ДЕЛА О БАНКРОТСТВЕ
Апелляционная жалоба на определение об отказе в принятии заявления о банкротстве (образец).
30 жовтня 2012 р.
Харківський апеляційний господарський суд
через Господарський суд Полтавської області
Апелянт: ТОВ „Холдінг”
адреса представника:
м. Київ вул. Михайлівська, буд. 22А
Боржник: ТОВ “Ванс”
м. Полтава,
вул. Михайлівська, буд. 22А
АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА
на ухвалу Господарського суду Полтавської області
№1/503/12 від 09.06.2012 р. про відмову у прийнятті заяви
про порушення справи про банкрутство
Ухвалою Господарського суду Полтавської області №1/3/12 від 09.06.2012 р. (далі-Ухвала) відмовлено Апелянту у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство Боржника на підставі того, що стосовно Боржника начебто вже було порушено справу про банкрутство.
Ухвала суперечить матеріальному закону і порушує інтереси Апелянта, а тому він вимагає її скасування.
Апеляційні вимоги ґрунтуються на такому.
По-перше.
За ст. 8 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі — Закон) встановлено, що:
1) суддя господарського суду приймає заяву про порушення справи про банкрутство, подану з дотриманням вимог цього Закону та Господарського процесуального кодексу України;
2) суддя господарського суду відмовляє у прийнятті заяви, якщо стосовно боржника вже порушено справу про банкрутство;
3) у разі відмови виноситься ухвала, яка направляється заявнику не пізніше п’яти днів з дня надходження заяви.
Із змісту цієї статті випливає, що суд може відмовити у прийнятті заяви кредитора виключно у випадку, якщо на день її подання вже було порушено справу про банкрутство боржника.
Господарський суд Полтавської області (далі-Суд) порушив цей імперативний припис.
Так, Апелянт як кредитор подав заяву про банкрутство Боржника 05.06.2012 р. за вх. №728, що підтверджується штемпелем Суду (копія заяви додається).
Станом на 05.06.2012 р. Судом не тільки не було порушено справу про банкрутство Боржника за його власною заявою, а і взагалі така заява в Суд не надходила.
Підставою відмови у прийнятті заяви Апелянта Суд зазначив ухвалу Господарського суду Полтавської області №1/504/12 від 06.06.2012 р., якою порушено справу за заявою самого Боржника за ст. 51.
Але, ця ухвала датована після дня подання Апелянтом заяви до Суду, і прийнята за заявою Боржника, поданою після дня подання Апелянтом своєї заяви.
За вхідним штемпелем Суду на заяві Боржника вбачається, що вона подана 06.06.2012 р., на день пізніше і за більш пізнім вхідним номером, чим заява Апелянта.
Крім того, Ухвала Господарського суду Полтавської області №1/504/12 від 06.06.2012 р. має порядковий номер 504, а оскаржувана Ухвала – номер 503, що достовірно свідчить про першочерговість надходження і прийняття Судом заяви Апелянта, а не Боржника.
По-друге.
За ч.3 ст. 9 Закону встановлено: „Якщо про порушення справи про банкрутство подається кілька заяв і одна заява повертається без розгляду, суддя розглядає інші заяви”.
За ч.16 ст. 11 Закону встановлено: „Після залишення заяви первісного заявника без розгляду господарський суд вирішує питання про порушення провадження у справі про банкрутство за заявою іншого кредитора відповідно до календарної черговості її надходження до господарського суду”.
Із змісту вказаних норм в комплексі випливає, що суд може розглядати інші заяви відповідно до календарної черговості виключно у випадку залишення заяви первісного заявника без розгляду.
Суд порушив цей імперативний припис.
Не залишаючи без розгляду заяву Апелянта як первісного по календарній даті, він розглянув заяву Боржника, подану пізніше, а потім безпідставно відмовив у прийнятті заяви Апелянта.
Крім цього, за ч. 12 ст. 7 Закону встановлено: „Якщо на момент подання заяви про порушення справи про банкрутство в суд вже надійшли одна або кілька заяв про порушення справи про банкрутство одного боржника, суд розглядає всі заяви, включаючи заяву кредитора або боржника, подану останньою”.
Суд порушив цей імперативний припис.

Не розглянувши заяву Апелянта як первісного по календарній даті, він розглянув тільки заяву Боржника, подану пізніше, а потім безпідставно відмовив у прийнятті заяви Апелянта.
На підставі викладеного та відповідно до ст. 104, 106 ГПК України прошу Харківський апеляційний господарський суд:
скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області №1/503/12 від 09.06.2012 р.
Дополнительную информацию из практики банкротства читайте в «Публикациях», здесь, также здесь и на «Форуме Юридического бюро Писаренко».
Писаренко Александр Алексеевич, адвокат по судебным процессам в налоговых и бизнес спорах, магистр бизнес администрирования.
Тел. +38 (044) 270 60 46
Тел. +38 (050) 719 10 16
E-mail: info@fides.com.ua
Viber Telegram WhatsApp
Новости бюро
