Писаренко Олександр Олексійович, адвокат, магістр бізнес адміністрування.
Юридичне бюро Писаренка.

Законодавством встановлено істотно інший порядок примусового виконання судового рішення, яким стягнено з держави в особі державного органа завдану шкоду, у порівнянні зі звичайним порядком виконання рішень судів. За ч. 2 ст. 3 Закону “Про виконавче провадження» (далі-Закон) рішення про стягнення коштів з державних органів, державного бюджету або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

У статті описується особливий порядок виконання судового рішення про стягнення з держави шкоди, заподіяної бездіяльністю державної виконавчої служби.

За Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженим Указом Президента України від 13.04.2011 р. №460/2011 Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, який входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Отже, Державна казначейська служба України (далі-ДКСУ) є органом, зазначеним в ч. 2 ст. 3 Закону.

Постановою Кабінету міністрів України від 03.08.2011 р. №845 затверджено «Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників».
З 01.01.2013 р. діє Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Вказаними нормативними актами встановлено механізм виконання рішень суду про стягнення коштів з боржників, які є органами держави.
Врегульовано, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється ДКСУ в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень – за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Стягувач для виконання рішення суду про стягнення коштів з державного органу звертається до ДКСУ у строки, встановлені Законом, із заявою про виконання рішення суду. Із заявою подає документи та відомості згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України. У разі неподання таких документів та відомостей ДКСУ протягом п’яти днів повідомляє стягувача.

П. 6 Постанови КМУ №845 встановлено перелік документів, які подаються, зокрема:
заява із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти;
оригінал виконавчого документа;
судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності);
Виконавчий документ пред’являється до виконання протягом одного року з дня, що настає за днем набрання судовим рішенням законної сили, якщо інше не передбачено законом.
Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до ДКСУ заяви з усіма документами.
П.П. 35-39 Постанови КМУ №845 вказують, що Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації), зокрема, шкоди, заподіяної внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення їх повноважень. Списання коштів держбюджету здійснюється Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету.
Якщо для безспірного списання коштів держави необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом одного місяця з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України або виділення коштів з резервного фонду державного бюджету на зазначену мету. Списання коштів державного бюджету здійснюється з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України або рішенням про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету.

В Рішенні від 29.06.2004 р. (заява №18966/02) у справі “Войтенко проти України” Європейський суд з прав людини постановив, що у справі, де боржником є державний орган, належна заявникові сума відшкодування складалася з платежів, що підпадали під різні категорії бюджетної класифікації. Прострочення сплати одного з платежів у чотири роки було спричинене тим, що держава не передбачила відповідних видатків у державному бюджеті України. Суд вирішив, що не передбачивши таких асигнувань протягом трьох років підряд, держава-відповідач порушила зобов’язання за статтею 6 § 1 Конвенції.
Через невиконання рішення суду національні органи протягом значного часу також перешкоджали заявникові отримати у повному обсязі суму, на яку він мав право. Суд вирішив, що відсутність бюджетних коштів не може виправдати таке упущення, і визнав, що мало місце також порушення статті 1 Протоколу N 1 (п.п. 41-43, 55).

За рішенням Європейського суду з прав людини «Кечко проти України» реалізація права на отримання бюджетних коштів, що базується на спеціальних нормативно-правових актах, не може залежати від бюджетних асигнувань.

Додатково з практики подачі скарг на державного виконавця та відшкодування завданої ним шкоди читайте в “Наших публікаціях”, тут і на “Форумі Юридичного бюро Писаренка”.

Звертайтеся до Юридичного бюро Писаренка за допомогою у справах проти органів держави, якщо є істотний юридичний інтерес.

Писаренко Олександр Олексійович, адвокат, магістр бізнес адміністрування.

Тел. +38 (044) 270 60 46
E-mail: info@fides.com.ua

Сподобалася стаття? Прокоментуйте в соцмережі.