Спасибо за качественные статьи на сайте Юридического бюро Писаренко. Помогают разобраться в некоторых вопросах.

Но в моем случае присутствует законодательная прореха. Помогите защититься от недобросовестных наследников.

Так сложилось, что в свое время было создано ООО двумя Участниками с равными долями в уставном капитале (т. е. 50х50). Один из Участников ООО умер. Как бы понятно, что оставшийся Участник, должен провести Собрание Общества и принять решение либо принять в Общество наследников, либо отказать им (естественно рассчитавшись с ними по их имущественным правам) и внести соответствующие изменения в Устав Общества, уменьшив уставной капитал. При этом Собрание будет проходить с одним Участником (50%), так как второй Участник ООО умер. В этом и кроется подвох, недоработка законодателей.

Прежде чем производить какие либо действия, Участник проконсультировался с Регистратором и получил категорический отказ в варианте не принятия Наследников в Общество. Аргументы не были озвучены, но я догадываюсь, на какие статьи закона будет ссылаться Регистратор, когда будет писать отказ. Возмущает логика Регистратора (верней ее отсутствие) – ведь при первом варианте Решения Собрания, даже при отсутствии 3\4 голосов – изменения в Устав были бы приняты.

Окончательное решение Участником не принято, но есть все основания полагать, что цель Наследников при вступлении в Общество – его разрушение после того, как наследодатель - участник ООО умер . Как Участнику защитить свои корпоративные права?

Вероятней всего придется подавать Иск на Регистратора и просить суд признать правомочным Собрание.

В нашей практике была ситуация, когда участник ООО умер. Разделение долей 40% х 60% (у умершего).
Спор решили через оспаривание в административном суде оставления государственным регистратором без рассмотрения документов на регистрацию новой редакции устава.

Обоснование правовой позиции в защиту живых участников найдете в статье на нашем сайте ЗДЕСЬ.

Выписки из законодательства и судебной практики применительно к обстоятельствам, когда участник ООО умер, приведены ниже.

Цивільний кодекс України

Ст. 147 част. 5. Частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства.

Закон „Про господарські товариства”

Стаття 55. Правонаступники (спадкоємці) учасника товариства з обмеженою відповідальністю
При реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв'язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства.
При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного (складеного) капіталу товариства підлягає зменшенню.

Стаття 60. Порядок прийняття рішень загальними зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю
Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА від 24 жовтня 2008 року N13
Про практику розгляду судами корпоративних спорів

10. Судам при вирішенні корпоративних спорів необхідно звернути увагу на неможливість застосування таких способів захисту прав та законних інтересів осіб, не передбачених чинним законодавством, зокрема статтею 16 ЦК та статтею 20 ГК, та не випливають із положень законодавства.
У зв'язку з цим не підлягають задоволенню позови про визнання рішень загальних зборів правомочними, як такі, що не відповідають можливим способам захисту прав та інтересів. Рішення загальних зборів та інших органів управління господарського товариства, що за своєю правовою природою є актами, дійсні, якщо у судовому порядку не буде встановлено інше.

18. При розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є:
- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства);
При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

19. Суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.
Право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства мають лише ті його акціонери (учасники), які були акціонерами (учасниками) на дату прийняття рішення, що оскаржується.
Вимоги акціонера (учасника) товариства про визнання недійсним рішення органу управління товариства не підлягають задоволенню, якщо на момент його прийняття позивач ще не набув права власності на акції чи частку в статутному капіталі товариства, оскільки його корпоративні права не могли бути порушеними.

30. Прийняття рішення про вступ спадкоємця (правонаступника) учасника до ТОВ (ТДВ) належить до компетенції загальних зборів учасників товариства.
При визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході (виключенні) з ТОВ (ТДВ), а також порядку і строків їх виплати господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства.
У випадку неврегульованості в установчих документах вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства.
У разі, якщо учасник не повністю вніс (не повністю оплатив) свій вклад до статутного капіталу товариства, йому виплачується дійсна вартість частки пропорційно внесеній (оплаченій) частині вкладу.
Якщо при вирішенні спору буде встановлено, що на момент виходу (виключення) учасника у товариства відсутні чисті активи, господарський суд відмовляє у відповідному позові у зв'язку з відсутністю в товариства майна, що підлягає виплаті.
Відповідно до частини п'ятої статті 147 ЦК аналогічно визначається вартість частини майна ТОВ (ТДВ), яка підлягає видачі або виплаті правонаступнику юридичної особи-учасника товариства або спадкоємцю фізичної особи-учасника у випадку відмови правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства або відмови у прийнятті до товариства. Її вартість визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника (стаття 55 Закону про господарські товариства).

Закон „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”

Стаття 29. Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи
1. Для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридична особа повинна подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи:
заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи;
примірник оригіналу або нотаріально засвідчену копію рішення про внесення змін до установчих документів;
оригінали установчих документів юридичної особи з відміткою про їх державну реєстрацію або документ, що підтверджує внесення плати за публікацію у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації повідомлення про втрату оригіналів установчих документів;
два примірники змін до установчих документів юридичної особи у вигляді окремих додатків або два примірники установчих документів у новій редакції;
документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації змін до установчих документів.
.............

4. У разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи на підставі факту смерті фізичної особи - засновника (учасника) та відмови інших засновників (учасників) у прийнятті спадкоємця (спадкоємців) померлого до складу засновників, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається нотаріально засвідчена копія свідоцтва про смерть фізичної особи або документа, що є підставою для його видачі відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію актів цивільного стану”.

Господарський кодекс України

Стаття 82. Установчі документи господарського товариства
2. Установчі документи господарського товариства повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, склад і компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, з яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів, інші відомості, передбачені статтею 57 цього Кодексу.

Стаття 83. Державна реєстрація господарського товариства
4. Зміни, які сталися в установчих документах господарського товариства і які вносяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства.

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
Лист від 01.08.2007 р. „Практика розгляду судами корпоративних спорів”

Зокрема, у судів виникають труднощі щодо визначення підвідомчості (підсудності) спорів за участю спадкоємців учасників господарського товариства, які ще не стали учасниками господарського товариства.
Так, Донецький апеляційний господарський суд постановою від 12 червня 2007 р. у справі за позовом ТОВ "Зодіак" до Л. С., Л. О. про визначення їх часток у статутному капіталі товариства, успадкованих після смерті учасника товариства, обґрунтовано припинив провадження у справі на підставі п. 1 ст. 80 ГПК (спір не підлягає вирішенню в господарських судах). Судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що цей спір не є корпоративним з огляду на те, що відносини між юридичною особою-позивачем та спадкоємцем померлого учасника не є корпоративними.
Проте є випадки помилкового розгляду господарськими судами справ за позовами спадкоємців учасників товариства-фізичних осіб.
Наприклад, Київський апеляційний господарський суд рішенням від 23 квітня 2007 р. змінив рішення Господарського суду м. Києва від 28 лютого 2007 р. у справі за позовом М. до ТОВ "Статус", ТОВ "Торгівельні мережі 2000" щодо визнання частково недійсним протоколу загальних зборів, визнання учасником товариства та стягнення моральної шкоди. Судова колегія вказаного суду прийняла рішення про відмову у задоволенні позову у зв'язку з тим, що загальні збори відмовили позивачу (спадкоємцю) у прийнятті до складу учасників товариства. З таким висновком погодився також Вищий господарський суд України у постанові від 19 липня 2007 р.
При вирішенні спорів, пов'язаних зі вступом спадкоємців (правонаступників) учасників до ТОВ (ТДВ), судам необхідно керуватися нормами ч. 5 ст. 147 ЦК, а також ст. 55 Закону N 1576-XII, зокрема, прийняття рішення про вступ спадкоємця (правонаступника) учасника до ТОВ (ТДВ) належить до компетенції загальних зборів учасників товариства, а не суду.

ПРЕЗИДІЯ ВИЩОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ УКРАЇНИ
РЕКОМЕНДАЦІЇ
від 28.12.2007 р. N 04-5/14
Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин

3.2.4. Частина п'ята статті 147 ЦК України передбачає право учасників товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю передбачити у статуті товариства необхідність отримання спадкоємцем або правонаступником учасника згоди інших учасників товариства на його вступ до товариства. При цьому судам необхідно враховувати, що така згода може бути виражена як одноголосно прийнятим рішенням загальних зборів учасників про прийняття спадкоємця або правонаступника до складу учасників товариства, так і в інший спосіб, який підтверджує волевиявлення кожного з учасників товариства. Якщо статутом перехід частки у статутному капіталі до спадкоємців або правонаступників не обмежений необхідністю одержання згоди інших учасників товариства, частка учасника товариства переходить до його спадкоємців або правонаступників на підставі документів, що посвідчують право на спадщину або правонаступництво.
Частина перша статті 55 Закону України "Про господарські товариства" передбачає переважне право правонаступників та спадкоємців на вступ до господарського товариства. Отже, відмовивши спадкоємцю або правонаступнику учасника товариства у прийнятті до товариства, учасники товариства повинні розподілити частку учасника, що вибув, між собою або зменшити статутний капітал у порядку, передбаченому статтею 52 Закону України "Про господарські товариства".
3.2.6. Якщо спадкоємець (правонаступник) відмовився від участі у товаристві з обмеженою або з додатковою відповідальності або йому було відмовлено у прийнятті до товариства, до відносин, пов'язаних з виплатою спадкоємцю або правонаступнику вартості частки майна товариства за аналогією може бути застосована стаття 54 Закону України "Про господарські товариства".

Валентина, сообщите, пожалуйста, о развитии и решении вашей юридической ситуации в будущем. Поставленный вами вопрос - частый и коллизионный, по-этому, вызовет интерес у посетителей форума и юристов а также, скорее всего, побудит и позволит обменяться опытом в ситуации, когда участник ООО умер.

Благодарю за компетентную консультацию.
Участник навел данные аргументы Регистратору. Выслушав, тот обещал подумать над сложившейся ситуацией. В любом случае (например, не взятия на себя ответственности по регистрации изменений в Устав) Регистратор высказал предположение, что если учесть приведенные аргументы - не должно возникнуть проблем в Административном суде.
Казалось, вывод очевиден. Необходимо провести Собрание Общества единственному Участнику, так как второй участник ООО умер. Принять Решение о непринятии наследников умершего Участника в Общество. Принять решение о расчете Общества с наследниками согласно доли умершего Участника. Внести изменения в Устав и подавать необходимые документы Регистратору. В случае отказа обращаться в Административный суд.
Но возникла новая (и вероятно непреодолимая) проблема. В списке необходимых документов, законодательством предусмотрена нотариально заверенная копия Свидетельства о смерти. Ее наследники не дают, чтоьбы подтвердить что участник ООО умер. Получить Свидетельство о смерти (или копию) не родственнику не возможно.
Получается еще один «законодательный» тупик. Похоже, этот вопрос требует рассмотрения в иной рубрике Вашего форума. Но я все же прошу Вас прокомментировать возникшую патовую ситуацию в связи со смертью участника ООО.

Извините, за невежливость. Обязательно напишу на Форуме о результатах.
Еще один вопрос.
Наследники умершего Участника требуют проведения Собрания и настаивают на принятии их в Общество. Но при этом не предоставляют нотариально заверенную копию свидетельства о смерти и нотариально заверенного документа о наследстве. Даже копию паспорта сделать не дают. Только показывают оригиналы этих документов, не выпуская их из рук. Вероятно, этого и достаточно, что бы провести Собрание. Но чем и кому Участник докажет существование необходимых документов, на основании которых принималось бы Решение.
При таких обстоятельствах, Решение Собрания Общества (единственным Участником 50%) не дает никакой возможности в дальнейшем его использовать при регистрации изменений в Уставе Общества. Учитывая это обстоятельство, Участник Собрание не проводит. Адвокат наследников угрожает иском в суд. Не ясно только предмет Иска. Подскажите, пожалуйста, нет ли Нарушений прав наследников со стороны Участника?

Комментируя описанные вами обстоятельства, отвечу:

1. У вас нет патовой ситуации.
2. О том, что один из участников ООО умер, вам известно только из разговоров. Юридических доказательств у вас нет.
3. Ни один из наследников не подавал заявления о принятии в состав участников. Круг наследников вам не известен.
4. Следовательно, предметом решения общим собранием участников не могут быть вопросы принятия или отказа в принятии наследников, перераспределения доли умершего, выплаты наследникам компенсации в связи с отказом в принятии их в состав участников ООО, внесения изменений в устав по факту того, что один из участников ООО умер.
5. Требование "наследников" о проведении собрания участников ООО удовлетворению не подлежит, так как юридически не заявлялось и доказательств правоотношений наследства ими не предъявлялось.
6. Нарушений прав наследников со стороны живого участника не допускается.
7. С учетом указанного, подача адвокатом наследников иска в суд с "неясным предметом" является для вас положительным фактором, так как даст возможность в процессе судебного рассмотрения получить копии ряда доказательств и установить ряд обстоятельств, имеющих значение для урегулирования корпоративного спора в отношении изменения состава участников ООО, если один из них умер.

Если у ООО осталось имущество и вы заинтересованы за него бороться, то для вас очень высокий положительный прогноз, если не будет допущено юридических ошибок в отношениях с наследниками.