1) порушення періодичності перевірок залежно від ступеня податкового ризику в діяльності вашого підприємства;

2) відсутність «живого» підпису керівника чи заступника керівника органу ДПС в наказі на проведення перевірки, відсутність гербової печатки цього органу при складанні не на бланку ДПС;

3) відсутність направлення на перевірку у перевіряючих; 

4) у направленні на перевірку не вказані дата видачі, реквізити наказу про її проведення, реквізити суб’єкта, що перевіряється, мета, вид, підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та ПІБ перевіряючих;

5) непред’явлення службових посвідчень перевіряючими;

6) відмова ревізорів від підпису в журналі реєстрації перевірок.

Якщо вам направлено рекомендованим листом наказ ГУ ДПС про позапланову перевірку, то за практикою знаходиться багато підстав для його оскарження.

Податковий ревізор-інспектор може розпочати позапланову перевірку виключно при наявності законних передумов для її проведення, які зазначаються в наказі та направленні на перевірку.

Оформлення цих документів з порушенням ст. 81 Податкового кодексу України є підставою для недопущення перевіряючих до позапланової перевірки, а також для їх визнання протиправними судом у податковому спорі.

Підстави для проведення позапланової податкової перевірки (ст. 78 ПКУ):

– в результаті перевірок інших осіб або отримання податкової інформації з’ясовано обставини порушення платником податків податкового, валютного та іншого контрольованого податковим орагном законодавства, якщо платник не надав пояснень та їх документального підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органа, в якому зазначаються порушення вказаного законодавства чи недостовірність даних податкової декларації протягом 10 робочих днів від отримання запиту;

– не подання платником в установлений строк податкової декларації, розрахунку, звіту;

– подано заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте по ній податкове повідомлення-рішення, якщо платник посилається на обставини, не враховані ревізором при податковій перевірці;

– отримання рішення суду про призначення перевірки або постанови органу оперативно-розшукової діяльності, слідчого, прокурора, винесеної ними згідно закону;

– наявності відомостей про ухилення платником від оподаткування оплати праці чи доходів найманим особам, у тому числі внаслідок неукладення з ними трудових договорів;

– наявності відомостей про здійснення платником господарської діяльності без державної реєстрації;

– якщо подано уточнюючий розрахунок до декларації за період, який перевірявся; 

– якщо не подано уточнюючого розрахунку протягом 20 днів після довідки електронної перевірки, якою виявлено порушення податкового законодавства;

– якщо подано при застосуванні податкового компромісу уточнюючий розрахунок за періоди, по яким податкова перевірка не проводилася;

– при наявності достатніх підстав для висновку, що розрахунок бюджетного відшкодування ПДВ зроблено всупереч податковому закону;

– якщо платник до закінчення перевірки надіслав з описом до податкового органа копії документів, які відмовився врахувати ревізор, або якщо протягом 5 днів після акта перевірки надав ГУДПС документи на підтвердження показників своїх податкових декларацій.

Наказ ГУ ДПС на проведення позапланової перевірки законний тільки у випадках, якщо одночасно дотримуються всі умови відповідного підпункту ст. 78 ПКУ.

Наприклад, за п.п. 78.1.1. такими умовами є:

1) прийняття наказу у зв’язку з перевіркою контрагентів платника податків або якщо на підставі отриманої податкової інформації виявлено факти можливих порушень платником податків податкового, валютного та іншого законодавства;

2) платник податків не надав пояснень та їх документальних підтверджень на письмовий запит органу ДПС протягом 15 робочих днів з дня його отримання.

Вищезазначені умови нерідко порушуються ГУ ДПС, особливо якщо платник займає тверду формалізовану позицію у відносинах і діє послідовно, користуючись законними правами.

1) не надіслання платнику податків запиту про надання пояснень та документів перед проведенням перевірки;

2) складення запиту ДПС з порушенням пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України;

3) направлення платнику податків листа ДПС про надання документів чи вчинення дій, який суперечить змісту пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, тобто не є запитом в розумінні цього підпункту;

4) вимога податкової інспекції надати документи, які не відносяться до фінансово-господарської діяльності підприємства, не пов’язані з сплатою податків, не належать до повноважень ДПС;

5) в наказі податкової інспекції не зазначено, які саме обставини, визначені ст.ст. 77, 78 Податкового кодексу України, стали підставою для проведення позапланової перевірки;

6) своєчасне надання платником податків пояснень та деяких документів на запит ДПС;

7) проведення позапланової перевірки з питань, які були охоплені попередньою податковою перевіркою.

Розповсюдженою підставою для наказу про призначення позапланової перевірки є «виявлення недостовірності даних у податкових деклараціях платника податків, коли останній не надав пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу» з посиланням на п.п. 78.1.4 ПКУ.
Зазвичай ГУ ДПС направляє платнику запит про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) по операціях з контрагентом, посилаючися без зазначення конкретних обставин на виявлення «фактів, що свідчать про порушення платником» п.  198.1 , ст.  188 ПК, внаслідок чого неправомірно визначено податковий кредит по господарських операціях з контрагентом.

Після аналізу запиту платник повідомляє про відмову в наданні інформації та документів з підстав не відповідності запиту п.п. 78.1.1, 78.1.4 , п. 73.3 ПКУ, оскільки в ньому не вказано конкретних обставин порушення податкового або іншого законодавства зі сторони платника.

Начальником ГУ ДПС після відмови видається наказ «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» з посиланням на п.п. 20.1.4, 75.1.2, 78.1.4 ПКУ.

Посадова особа ГУ ДПС на підставі цього наказу та направлення на перевірку здійснює вихід за місцезнаходженням платника, проте останній відмовляє в допуску до перевірки.

Наказ про проведення документальної позапланової перевірки в таких обставинах є незаконним з підстав, описаних за посиланням.

Оскарження наказу на проведення податкової перевірки доцільно реалізувати до її початку при одночасному недопущенні перевіряючих до її проведення.

Проте, при прийнятті рішення про допуск посадових осіб до перевірки, платник податків, оскаржуючи в подальшому її наслідки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень.  При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства (Постанова ВС КАС 21.02.2020 р. №826/17123/18 на відступ від попередніх висновків про застосування норм права у подібних правовідносинах).

При недопущенні посадових осіб ГУДПС до податкової перевірки і оскарженні наказу на її проведення треба бути готовим оперативно захищати свої права в іншому судовому процесі – за поданням ДПС до суду про накладення адміністративного арешту на кошти чи про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна.

Одночасне ведення податковим адвокатом указаних судових процесів забезпечує:

1) належний судовий розгляд оскарження наказу щодо податкової перевірки;

2) неможливість накладення арешту на майно та кошти платника податків.

Додатково з практики оскарження дій податкових органів читайте  тут,  тут  і на юридичному форумі.