Нерідко при розміщенні вивісок власнику надаються приписи за порушення порядку розміщення зовнішньої реклами.

У приписах начальників управління реклами відповідних місцевих рад вимагається здійснити демонтаж рекламної конструкції протягом 5 днів, а в разі невиконання - конструкція буде демонтована комунальними силами.

Проте, за ч. 1 ст. 16 Закону «Про рекламу» передбачено отримання дозволу виконавчого органу відповідної ради лише на розміщення зовнішньої реклами, а не вивіски.

КАС ВС у справі №323/809/17 від 11.08.2021 р. розглядав питання, чи є рекламою вивіска, розміщена на фасаді будинку, з написом, що відповідав знаку для товарів і послуг, та зображенням мапи світу і загальновідомого архітектурного об’єкта.

За позицією ВС інформація може бути визнана рекламою тоді, коли вона вказує на конкретну, індивідуально визначену особу, або на конкретний, індивідуально визначений товар, із зазначенням найменування, якісних показників, країни походження, виробника тощо.

За ч. 6 ст.9 Закону «Про рекламу» визначено, що вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи орендованого приміщення, на зовнішній поверхні будинку не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.

Пунктом 2 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою КМУ від 23.12.2003 р. №2067 визначено, що:

спеціальні конструкції - тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні та неназемні (повітряні), зокрема, плоскі та об`ємні стенди, щити, панно, таблички, електронні табло, складні просторові конструкції, які використовуються для розміщення реклами;

вивіска чи табличка - елемент на будинку, будівлі або споруді з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать такій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщений на зовнішній поверхні будинку, будівлі або споруди не вище першого поверху або на поверсі, де розташовується приміщення особи (крім, випадків, коли суб`єкту господарювання належить на праві власності або користування вся будівля або споруда), біля входу у таке приміщення, який не є рекламою.

Нанесення зображення на вивісці, яке згідно до свідоцтва на знак для товарів і послуг відповідає товарному знаку, яким позивач володіє чи користується за ліцензійним договором, є легальним.

Оскільки вивіска у обставинах справи не містила закликів до придбання конкретного товару чи формування інтересу щодо конкретної особи, не була інформацією, призначеною сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтересу щодо юридичної особи чи конкретного товару (послуг), що поставляється / надається підприємством, то така вивіска не є рекламою у розумінні Закону «Про рекламу» а відтак не потребує спеціального дозволу на розміщення зовнішньої реклами.

Верховний Суд підтримав скасування припису про демонтаж розміщеної зовнішньої реклами, виданого управлінням реклами, про усунення порушень позивачем порядку розміщення зовнішньої реклами та погодився з відсутністю підстав для примусового демонтажу вивіски.