Правові норми та висновки судів у спорах з ТЦК та СП.

27 листопада 2023

Правові норми та висновки судів у спорах з ТЦК та СП.

СУДОВА ПРАКТИКА В СПОРАХ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ.

судова практика в частині ненарахування та невиплати додаткової винагороди за час перебування на лікуванні - постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.04.24 №580/5061/23. У рамках цієї справи позивач просив: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, установленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.22 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», та зобов'язати нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду у розмірі 100 000,00 грн за вересень - грудень 2022 року, а також за січень - березень 2023 року пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я;
обов`язковою підставою для виплати військовослужбовцю додаткової винагороди за час відпустки для лікування після поранення є встановлення факту відпустки та отримання тяжкого поранення, що має бути підтверджено висновком ВЛК (Запорізький окружний адміністративний суд №280/3036/24 від 04.06.24);
рішення Житомирського окружного адмінсуду від 06.06.24 по справі №240/4582/24. Суд зауважив, що в довідці ВЛК лікарні від 06.10.22 та в довідці ВЛК військової частини від 08.11.22 зазначено, що довідка командира про травму не надана. Водночас така довідка була складена військовою частиною тільки 09.12.2022, відповідно до якої позивач отримав 02.10.22 поранення/травму, пов'язану із захистом Батьківщини. З огляду на наведене, позивач був позбавлений можливості надати вказану довідку під час огляду його військово-лікарськими комісіями. Суд підкреслив, що у позивача відсутній обов'язок кожного разу повторно доводити вказані обставини;
у законодавстві немає посилання на реєстр «Оберіг» та застосунок «Резерв+», тому постанови ТЦК про штрафи, які містять дані з цих систем, можуть скасовуватися судами (справи №489/4119/24, №938/387/24). ТЦК посилається на те, що у процесі уточнення військово-облікових даних за допомогою інформаційної системи «Оберіг» було встановлено, що позивач не перебуває на військовому обліку, а наявне старе його тимчасове посвідчення не відповідає наказу МОУ «Про тимчасове посвідчення військовозобов’язаного» від 21.11.2017 року №610. Посилаючись на норми постанов Кабміну, суд вказав, що положення підзаконного акту передбачають обов`язок призовників, військовозобов`язаних та резервістів після отримання ними відповідних документів (мобілізаційних розпоряджень, повісток, тощо) з`явитися до відповідного органу в строк зазначений у цих документах, для: взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період; оформлення військово-облікових документів; проходження медичного огляду; направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності; призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів. Відтак, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення вказаних положень підзаконного нормативного акту особа, уповноважена на складення постанови про адміністративне правопорушення, повинна довести, що особа отримавши відповідне розпорядження чи повістку, не з`явилась до компетентного органу у встановлений строк, для взяття її на військовий облік чи виконання інших, передбачених Правилами дій. Якщо оскаржувана постанова не містить будь-яких даних про те, що позивач отримував виклик до ТЦК, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів, та не з`явився до будь якого із вказаних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах, чим порушив вимоги п.п.2 п.1 Додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що затвердженого Постановою КМУ №1487 від 30.12.22, то є протизаконною. Тимчасове посвідчення про прийняття на тимчасовий облік запасу Збройних сил України, хоча й не відповідає вимогам чинного наказу Міністерства оборони України «Про тимчасове посвідчення військовозобов’язаного» від 21.11.2017 року №610, не є беззаперечним доказом того, що позивач не перебував на військовому обліку. Належних та допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували факт неперебування позивача на військовому обліку станом на дату складення оскаржуваної постанови, відповідачем суду не надано;
чоловік через суд зобов’язав ТЦК виправити дані у реєстрі «Оберіг» (справа №420/22753/24);
щодо призначення одноразової грошової допомоги постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2024 №440/14179/23. Позивачем було направлено до ТЦК та СП відповідно до ст. 16 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Постанови КМУ від 07.03.2022 р. №168 документи на призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю військовослужбовця. Суди першої та другої інстанції дійшли висновку про те, що відповідачем проігноровано власний обов'язок, покладений згідно з нормами пунктів 3.2 та 4.3 Порядку №45, щодо подання висновку щодо можливості призначення одноразової грошової допомоги до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України для подальшого розгляду Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, чим допущено протиправні дії відносно позивача щодо повернення документів на доопрацювання та неподання до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України висновку щодо можливості призначення за заявою позивача одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 2 постанови КМУ від 28.02.2022 за №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»; а також про належний спосіб захисту позивача;
заборона на зміну місця проживання без дозволу керівника ТЦК та заборона на пересування Україною є різними за змістом обмеженнями (№727/4556/24);
службові (посадові) особи ТЦК не є уповноваженими, яким надано право на здійснення затримання особи та її подальше утримання (№488/1956/24 від 14.05.2024);
правильним способом захисту є зобов`язання відповідача надати позивачу відстрочку від призову під час мобілізації (№600/5410/23-а від 23.02.2024);
ЦК СП не повинен припускатися надмірного формалізму та досліджувати подані документи лише на відповідність конкретного абзацу статті про підстави відстрочки, навіть якщо людина не вказала їх в своїй заяві (№440/3203/24 від 03.06.2024);
до повноважень командування військової частини належить обов'язкове проведення службового розслідування за фактом професійного захворювання у військовослужбовців (№140/3196/24 від 05.06.2024);
суд зобов’язав ВЛК повторно провести медогляд військовослужбовця (Шостий апеляційний адміністративний суд №320/11377/22 від 10.05.2023);
правильним способом захисту буде зобов`язання відповідача надати позивачу відстрочку від призову під час мобілізації (Сьомий апеляційний адміністративний суд № 600/5410/23-а від 23.02.2024 р.);
ТЦК повинен долучити до протоколу докази, які підтверджують факт порушення обліку, і перевірити дані в інших реєстрах; Інструкція зі складання ТЦК протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затверджена наказом Міноборони, імперативно визначає, що до протоколу долучаються докази, які підтверджують факт вчинення адміністративного. Обов`язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол. При цьому згідно примітки до ст. 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Отже, якщо ТЦК стверджує, що особа порушує правила військового обліку, бо даних про неї немає у Реєстрі «Оберіг», а особа, зі свого боку, стверджує, що стоїть на обліку, то до такого протоколу ТЦК мають бути долучені як докази відомості, які підтверджують здійснення ТЦК перевірки даних в інших реєстрах і базах даних. При порушенні вказаних норм суд позов про скасування постанови ТЦК задовольняє (спр. №161/14157/24);
незвіряння відомостей - відсутність порушення; обов`язок звіряти не рідше одного разу на п`ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, був впроваджений з прийняттям «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а саме 05.01.2023, а до прийняття останньої у позивача, як військовозобов`язаного не існував» (від 12.04.2023 №607/3728/23).
під час встановлення юридичного факту смерті військовослужбовця у справах про оголошення його померлим або визнання його безвісно відсутнім Міністерство оборони України або відповідні військові частини підлягають залученню до участі у справі метою захисту інтересів держави, оскільки визнання в судовому порядку військовослужбовця безвісно відсутнім або оголошення його померлим є підставою для виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини та припинення виплати членам його сім'ї грошового забезпечення (КЦС ВС 10.07.24 №686/11198/22);
проходження військовозобов`язаним ВЛК не є необхідним та доцільним у разі наявності права на відстрочку (Волинський ОАС від 08.08.24 №140/5506/24);
підтвердження факту здійснення постійного догляду перед ТЦК та СП, зокрема, оформлення відстрочки по пункту 9 (зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю) - постанова КМУ від 16.08.2024 №930;
суд зобов’язав військову частину прийняти рішення пpo звільнення позивача, як військовослужбовця, за призовом під час мобілізації під час воєнного стану (Львівський ОАС №380/9050/24 від 12.08.2024);
перевищення меж службових повноважень працівником ТЦК за обмеження свободи пересування чоловіка (Верховинський районний суд Івано-Франківської області №938/828/24 від 14.08.2024);
суд зобов'язав звільнити з військової служби заброньованого працівника, який мав право на відстрочку, але був мобілізований (рішення від 19.07.2024 №300/4328/24);
щодо адміністративних правопорушень, за вчинення яких військовослужбовця може бути позбавлено щомісячної додаткової винагороди, яка виплачується на період воєнного стану (КАС ВС від 20.03.24 №560/7178/22);
про визначення розміру одноразової грошової допомоги військовослужбовцям у зв`язку з встановленням вищої групи інвалідності (КАС ВС від 08.05.24 №240/17749/20);
щодо права дитини, зачатої за життя загиблої (померлої) особи та народженої після її смерті, на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю військовослужбовця (КАС ВС від 10.05.24 №440/6725/23);
про неправомірність відмови у виплаті одноразової грошової допомоги матері загиблого (померлого) військовослужбовця під час дії воєнного стану (КАС ВС від 17.07.24 №600/548/23-а);
щодо складових грошового забезпечення, що враховуються при обчисленні окремих видів одноразових виплат для військовослужбовців (КАС ВС від 20.08.24 №420/693/23);
право на відстрочку від призову під час мобілізації, на підставі абз. 2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» КАС ВС від 19.09.2023 №160/14641/22;
тлумачення ч. 5 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", реалізація права на відстрочку від призову на військову службу КАС ВС від 11.04.2024 №520/7954/22, №569/20792/23;
щодо позасудового порядку встановлення факту здійснення особою постійного догляду для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період КЦС ВС від 09.09.2024 №569/20792/23;
факт самостійного виховання дитини батьком не може бути встановлений за правилами окремого провадження ВПВС №201/5972/22;
розповсюдження на вітчима положень абз. 6 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” КАС ВС від 03.10.2024 №160/17962/23;
суд забезпечив позов та заборонив ТЦК переміщати особу до військової частини з метою проходження служби №200/4124/24 від 21.06.2024;
про поширення Постанови №168, яка дає підстави для виплати додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень, на військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ та організацій (КАС ВС від 29.08.24 №640/13029/22);
29.06.2024 набрала чинності урядова постанова від 25 червня 2024 року №747 «Про внесення змін щодо окремих питань оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів до деяких постанов Кабінету Міністрів України»;
12.11.2024 набрала чинності урядова постанова №1291 «Про реалізацію експериментального проекту щодо вдосконалення механізму переміщення військовослужбовців між військовими частинами Збройних Сил за їх ініціативою».