Оплата криптовалютою за надані послуги.

Юридичне та податкове регулювання оплати криптовалютою за послуги.

Оплата криптовалютою за надані послуги.

ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВЕ ТА ПОДАТКОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ.

В статті – про можливості і наслідки обміну віртуальних активів на послуги, надані ФОП-платником єдиного податку 3-ї групи.

Цивільним кодексом України (ЦКУ) визначено:

об'єктами цивільних прав є, зокрема, нематеріальні блага;

об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої, якщо вони не вилучені з цивільного обороту або не обмежені в обороті;

види об'єктів, вилучених з цивільного обороту, мають бути прямо встановлені у законі;

види об'єктів, які можуть належати лише певним особам або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (обмежено оборотоздатні), встановлюються законом (ст.ст. 177, 178 ЦКУ).

Нематеріальні блага у виді криптоактивів на сьогодні Законом не віднесені до об’єктів, вилучених з цивільного обороту, чи обмежено оборотоздатних.

За ст.ст. 8, 627, 628 ЦКУ сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента, визначенні умов угоди на їх розсуд з урахуванням наявних вимог ЦКУ, інших актів цивільного законодавства.

Тому з цивільно-правової точки зору на сьогодні ФОП і замовник можуть укласти договір про виконання ІТ чи інших послуг взамін надання віртуальних активів або укласти додаткове погодження до вже існуючого між ними договору, яким запровадити надання замовником віртуальних активів за послуги ФОП.

НАДАННЯ ВІРТУАЛЬНИХ АКТИВІВ Є ОБМІНОМ, А НЕ ОПЛАТОЮ ЗА НАДАНІ ПОСЛУГИ

При укладенні вказаної угоди надання віртуальних активів не вважатиметься оплатою за послуги. Договір кваліфікуватиметься як угода обміну немонетарними активами (послуг на віртуальний актив).

За ст.ст. 1, 2 Закону «Про валюту і валютні операції» резиденти можуть укладати угоди з нерезидентами та виконувати зобов’язання, пов’язані з цими угодами, у національній валюті чи в іноземній валюті, якими в свою чергу є гривні чи грошові одиниці іноземних держав у вигляді банкнот, казначейських білетів, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави або групи іноземних держав, кошти на рахунках у банках та інших фінансових установах, виражені у гривні чи грошових одиницях іноземних держав, електронні гроші, номіновані у гривні чи грошових одиницях іноземних держав та (або) банківських металах;

валютними цінностями є національна валюта (гривня), іноземна валюта та банківські метали.

Позаяк віртуальний актив не є грошовою одиницею та валютною цінністю, то його передання ФОП-у не вважатиметься грошовою оплатою, а є обміном нематеріального блага на послугу.

ПОДАТКОВІ НАСЛІДКИ ЗАСТОСУВАННЯ ОПЛАТИ КРИПТОВАЛЮТОЮ ЗА ПОСЛУГИ ФОП

З економічної точки зору вказаний обмін є еквівалентом грошової оплати і відповідає інтересам замовника послуг.

Однак правила спрощеної системи оподаткування знижують позитивний ефект від отримання криптовалюти за послуги у ФОП-виконавця.

За ст. 291.6. Податкового кодексу України (далі-ПКУ) платники єдиного податку першої - третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

За ст. 14.1.10. ПКУ бартерною є господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору.

За ст. 293.4. ПКУ ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої - третьої групи (фізичні особи - підприємці) у розмірі 15% до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цій главі (на період воєнного стану ставка ЄП в цьому випадку становить 2% згідно особливостей, встановлених Законом «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»).

За ст. 298.2.3. платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у разі застосування іншого способу розрахунків, ніж зазначеного у пункті 291.6., - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків.

За ст. 299.10., 299.11. реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників ЄП за рішенням контролюючого органу на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення пункту 298.2.3.

За ст. 299.12. ПКУ погашення податкового боргу після анулювання реєстрації платника єдиного податку здійснюється у порядку, встановленому главою 9 розділу II ПКУ;

За ст. 102.1. ПКУ контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Тому ФОП-платник ЄП, який в оплату за надані ІТ-послуги отримає криптовалюту, а не безготівкові фіатні гроші, зобов’язаний буде сплатити з їх вартості єдиний податок 2% чи 15% (залежно від того, в період чи після припинення воєнного стану це станеться) і перейти на загальну систему оподаткування (ПДФО та військовий збір від чистого оподатковуваного доходу).

За п. 177.1. ПКУ доходи фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування оподатковуються податком на доходи 18% (за п. 167.1 Кодексу) та військовим збором 1,5% (за п.п. 1.3 п. 16-1 підр. 10 розділу XX Кодексу).

Якщо платник ЄП не перейде на загальну систему оподаткування самостійно, то при проведенні податкової перевірки в період 1095 днів його реєстрація платником ЄП буде анульована заднім числом після кварталу, в якому прийнято оплату криптовалютою, а всі доходи за наступні після цього періоди підлягатимуть обкладенню ПДФО та ВЗ.

17 лютого 2022 р. прийнято Закон України «Про віртуальні активи». Його норми вступлять в силу одночасно зі змінами до Податкового кодексу щодо встановлення правил оподаткування операцій з віртуальними активами.

Після вступу Закону в силу його правила не дозволятимуть використання криптоактивів для обміну на послуги - за ст. 4 Закону віртуальні активи не є засобом платежу на території України та не можуть бути предметом обміну на майно (товари), роботи (послуги).

ПРИЙНЯТНІСТЬ ЗАПРОВАДЖЕННЯ КРИПТОВАЛЮТИ ДЛЯ ОПЛАТИ ЗА ПОСЛУГИ

Прийнятною моделлю із запровадження криптовалюти для фактичної оплати за послуги, при якій є стриманий оптимістичний прогноз щодо оподаткування, є наступна.

ФОП отримує всю або частину оплати за ІТ-послуги у криптоактивах на підставі письмового договору з замовником чи третьою особою, за яким не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких криптоактивів з його сторони чи їх повернення; іншу частину оплати може отримувати фіатними грошами від замовника на банківський рахунок.

Оподаткування в такому випадку регулюється ст.ст. 292.1, 292.3, 14.1.244 ПКУ, за якими доходом ФОП-платника єдиного податку є дохід в виді безоплатно отриманих товарів (матеріальні та нематеріальні активи).

При подальшому продажу криптоактивів на 2Р2 площадці отримана гривня підлягатиме включенню у доходи ФОП та обкладанню ЄП 2% чи 5%. Таке оподаткування встановлене ст. 292.1 ПКУ, за якою доходом платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом звітного періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

Наведена модель є прийнятною при кількаразовому використанні на невеликі суми, наприклад 3-5 разів на рік при отриманні криптоактивів від різних осіб.

При постійному тривалому застосуванні є імовірність припущення зі сторони контролюючого органу при перевірці, що криптоактиви є оплатою за послуги ФОП, а не безоплатно наданими.

Для безоплатно отриманих товарів і негрошової оплати за надані послуги Податковий кодекс України встановлює різні наслідки.

Якщо в першому випадку вартість безоплатно отриманого блага включається в доход ФОП-а, оподатковується ЄП за звичайною ставкою і не перешкоджає подальшому перебуванню фізичної особи на спрощеній системі оподаткування, то в другому випадку доход від бартерної операції оподатковується ЄП 2% (після припинення воєнного стану – 15%) і зобов’язує платника ЄП перейти на сплату податків на загальній системі оподаткування.

Юридичні послуги щодо операцій з віртуальними активами
НАДІШЛІТЬ ЗАПИТ ОНЛАЙН

Отже, застосування передачі криптовалюти ФОП-у згідно описаної вище моделі є прийнятним в залежності від ступеня податкового ризику, який приймає в своїй діяльності конкретна особа.

При найобережнішому підході і найнижчому ризику ця модель не прийнятна через деяку імовірність анулювання реєстрації платника ЄП податковим органом та нарахування ПДФО та ВЗ на наступні доходи після першого безоплатного отримання криптоактивів.

При розумно ризикованому підході ця модель прийнятна через пряме зазначення в ПКУ легальності такого виду доходу ФОП, як безоплатно отримані криптоактиви, низьку імовірність податкової перевірки ФОП-а та можливість судового оскарження рішення податкового органа, якщо таке й буде видане.

Щодо оподаткування доходу від операцій з криптовалютами - в статті за цим посиланням.

Писаренко Олександр Олексійович, адвокат з судового супроводу бізнесових і податкових спорів, магістр бізнес адміністрування.

Тел. +38 (044) 270 60 46
Тел. +38 (050) 719 10 16
E-mail: info@fides.com.ua
Лист:  Viber  Telegram  WhatsApp

3803
Ваша оцінка сторінки:
Середнє: 5 (1 голос)