Кримінальні справи про видання актів, що зменшують надходження бюджету.
Кримінальні справи про видання актів, що зменшують надходження бюджету.
КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНУ З ВИДАННЯ НПА, ЩО ЗМЕНШУЮТЬ НАДХОДЖЕННЯ ЧИ ЗБІЛЬШУЮТЬ ВИТРАТИ БЮДЖЕТУ, ЗА СТ. 211 КК.
Відповідальність за ст. 211 КК настає у випадку видання службовою особою нормативно-правового акту (постанови, рішення, положення, накази, інструкції) всупереч бюджетному законодавству (Бюджетному кодексу, Закону про державний бюджет, тощо), який:
- зменшує надходження бюджету у великих розмірах коштів (1000 і більше НМДГ - від 1 240 500 грн.) або в особливо великих розмірах (3000 і більше НМДГ - від 3 721 500 грн.);
- або збільшує витрати бюджету у великих чи особливо великих розмірах.
Особою, яка може нести кримінальну відповідальність за ст. 211 Кримінального кодексу, є службова особа, що здійснює функції представника влади чи місцевого самоврядування і уповноважена на видання нормативно-правових актів у сфері бюджетних відносин (далі - суб’єкт злочину).
Якщо особа не наділена повноваженнями видавати нормативно-правові акти (далі-НПА), то не може бути суб’єктом злочину.
Для прикладу суб’єктом злочину ст. 211 КК можуть бути:
- президент;
- міністри КМУ;
- керівники центральних органів виконавчої влади;
- голови місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
Депутат не є суб’єктом злочину, виходячи з того, що під час головування і перебування в раді є не службовою особою, а представником народу, територіальної громади і рішення приймається колегіально відповідною радою з іншими депутатами.
Вчиняючи злочин (підписуючи НПА), службова особа внутрішньо повинна усвідомлювати (знати, розуміти) протиправний характер своїх дій.
Цей злочин вчиняється з прямим умислом, тобто має бути доведено, що в момент видання НПА усупереч бюджетного законодавства службова особа усвідомлювала, що це зменшить надходження до бюджету чи збільшить бюджетні видатки.
Якщо особа цього не усвідомлювала, суб’єктивна сторона складу злочину відсутня і особа є невинуватою.
Злочин ст. 211 КК вважається вчиненим (закінченим) з моменту видання нормативно-правового акту, який всупереч закону зменшує надходження державного бюджету чи збільшує видатки.
Відтак, встановлення того, що нормативно-правовий акт створив негативні наслідки має відбуватись шляхом дослідження змісту самого акту, а не результату його застосування.
СУДОВА ПРАКТИКА. СПРАВА ЗА ОБВИНУВАЧЕННЯМ ЕКС-МІНІСТРА ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ.
Екс-міністр у грудні 2017 року видав наказ про зменшення усіх портових зборів (крім маякового) на 20%. Водночас один із цих зборів – адміністративний - є дохідною частиною державного бюджету.
У підсумку рішення експосадовця про зменшення портового (адміністративного) збору призвело до ненадходження до державного бюджету у 2018 році 30,4 млн грн.
Екс-міністру було пред’явлено обвинувачення у вчинені злочину за ч. 2 ст. 211 КК.
Справа слухалася колегією суддів ВАКС протягом 2017-2021 р.р.
За результатами розгляду справи екс-міністра визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 211 КК, та виправдано у зв’язку з відсутністю у його діях складу кримінального правопорушення.
Свою позицію суд обґрунтував наступним.
І. Зі змісту інкримінованого наказу неможливо встановити, чи зменшує він надходження бюджету у розмірі, необхідному для настання кримінальної відповідальності за ст. 211 КК України.
Так, наказом лише встановлено нижчі (порівняно з минулим періодом) ставки маякового збору та прийнято рішення про застосування знижувального коефіцієнту до інших портових зборів (в т.ч. і до адміністративного).
З його положень неможливо вирахувати розмір, на який зменшуються показники надходжень бюджету від адміністративного портового збору порівняно із запланованими у Законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Обсяг надходжень до державного бюджету від адміністративного портового збору залежить не тільки і не стільки від розміру його ставки, скільки від кількості суднозаходів, пасажиро- та вантажопотоку. В свою чергу, показники останніх залежать від низки соціальних, економічних та політичних факторів (наприклад, ефективність зовнішньо-економічної політики держави, інвестиційна привабливість, розвинутість портової галузі, безпека судноплавства, тощо).
Саме по собі зниження ставок портових зборів не є головною (необхідною) причиною зменшення надходжень бюджету від справляння адміністративного збору.
Тож, наказ екс-міністра за своїм змістом не є таким, що зменшує надходження до бюджету в особливо великому розмірі.
ІІ. ВАКС констатував відсутність порушень з боку міністра інфраструктури України вимог бюджетного законодавства при виданні наказу.
Наказ було прийнято 27 грудня 2017 року, тобто до початку бюджетного періоду, який починався 1 січня 2018 року, підстави і можливості вносити зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» були відсутні. Подальше ж невнесення таких змін після 1 січня 2018 року перебуває поза межами об’єктивної сторони інкримінованого обвинуваченому злочину, оскільки він вважається закінченим з моменту видання відповідного нормативно-правового акту.
Підсумовуючи, у діях обвинуваченого не встановлено обов’язкових ознак об’єктивної сторони інкримінованого йому злочину.
ІІІ. У екс-міністра під час видання наказу була відсутня суб’єктивна сторона злочину.
Цілеспрямована політика Уряду на оптимізацію ставок портових зборів, впроваджувати яку зобов’язаний був міністр інфраструктури України, відсутність застережень з боку заінтересованих органів щодо порушення бюджетного законодавства та наявність повноважень на прийняття відповідного рішення без внесення змін до Закону про Державний бюджет України не зумовлювало усвідомлення обвинуваченим суспільної небезпечності своїх дій.
Тому, судом не встановлено, що обвинувачений усвідомлював суспільно-небезпечний характер свого діяння та бажав вчинити таке суспільно небезпечне діяння, а тому колегія суддів констатує відсутність ознак суб’єктивної сторони складу інкримінованого злочину.
(Вирок ВАКС від 18.10.2021 №991/9129/20).
Щодо захисту в кримінальних справах щодо ухилення від сплати податків за ст. 212 ККУ читайте за цим посиланням.
Щодо справ про легалізацію доходів/майна, отриманих злочинним шляхом, за ст. 209 КК читайте тут.
Про захист в кримінальних справах про шахрайство за ст. 190 ККУ читайте за цим лінком.
Про послуги адвоката в кримінальних справах про розтрату чужого майна за ст. 191 КК - у цій статті.
Щодо захисту при звинуваченні в одержанні неправомірної вигоди за ст. 368 КК читайте в цьому матеріалі.
Писаренко Олександр Олексійович, адвокат з судового супроводу бізнесових і податкових спорів, магістр бізнес адміністрування.
Тел. +38 (044) 270 60 46
Тел. +38 (050) 719 10 16
E-mail: info@fides.com.ua
Лист: Viber Telegram WhatsApp
Новини бюро
ПІДПИСАТИСЯ НА РОЗСИЛКУ
Слідкуйте за новинами Юридичного бюро Писаренка, змінами в законодавстві і останніми тенденціями у вашій сфері. Ми надсилаємо тільки корисні листи.