Рада адвокатів України у рішеннях зазначила:

1) №121 від 15.11.2019 року, №53 від 03.07.2021 року «Про затвердження роз’яснення щодо вимог до адвокатських запитів» - подання адвокатського запиту є професійним правом адвоката, у зв’язку із наданням правової допомоги на підставі договору про надання правової допомоги; адвокат вправі направити адвокатський запит не для задоволення особистих інтересів, а лише в межах виконання договору з клієнтом з метою надання останньому правової допомоги; подавати адвокатські запити з метою одержання консультацій і роз'яснень положень законодавства заборонено, однак жодної обов’язкової вимоги щодо зазначення доцільності, мети отримання необхідної інформації в чинному законодавстві не визначено (абз. 3 ч. 1 ст. 24 Закону);

таким чином, якщо адвокат вважає зазначення інформації щодо доцільності, мети отримання ним необхідної інформації та копій документів є доречним та необхідним саме у його випадку, додаткове зазначення такої інформації не є забороною; в свою чергу, мотив, мета та доцільність отримання інформації та копій документів, шляхом направлення адвокатського запиту може стосуватися питань, з яких клієнт звертався за допомогою до адвоката, що в розумінні статті 22 Закону є адвокатською таємницею; вимога надання будь-яких інших документів, окрім ордеру та копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю – забороняється та є адміністративним правопорушенням;

2) №133 від 16-17.11.2022 року «Щодо можливості подання адвокатом одного адвокатського запиту стосовно кількох клієнтів» - подання адвокатського запиту надає адвокату право отримувати на нього фактично будь-яку інформацію та документи, необхідні адвокату для надання правової допомоги клієнтові;

3) №18 від 07.03.2023 року «Щодо заходів реагування на факт порушення прав адвоката та гарантій адвокатської діяльності», яким Рада адвокатів України затвердила роз’яснення «Щодо гарантованості права на запит адвоката», - гарантованим способом формування правової позиції адвоката є можливість отримання для неї необхідних вихідних даних через інструмент адвокатського запиту, а гарантованими умовами її реалізації – свобода у наданні отриманих у такий спосіб доказів та забезпечення при цьому необхідної змагальності;

адвокатський запит у всіх випадках за своїм законодавчо визначеним призначенням, як гарантований інструмент адвокатської діяльності, використовується задля формування та/або реалізації правової позиції адвоката в інтересах клієнта; тобто, адвокатський запит завжди направлений (має бути направлений) на досягнення цілей адвокатської діяльності, яка у даному контексті полягає в забезпечені у правовий спосіб максимально вигідної правової позиції клієнта;

законодавець визначив суб’єктів виконання відповіді на запит адвоката – орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань; процесуальний статус таких суб’єктів, їх взаємовідносини з клієнтом, в інтересах якого направляється адвокатський запит, інші обставини відповідних правовідносин для виконання обов’язку надання відповіді на адвокатський запит значення не мають;

виконання конституційної функції професійного правозахисту адвокатом забезпечено необхідністю виконання ним обов’язку по наданню високопрофесійної правової (правничої) допомоги на засадах, в тому числі, пріоритетності інтересів клієнта; пріоритетність інтересів клієнта, крім іншого, визначає побудову правової позиції, виходячи з направленості на досягнення максимально можливих позитивних правових результатів; гарантованим способом формування такої правової позиції є можливість отримання для неї необхідних вихідних даних через інструмент адвокатського запиту, а гарантованими умовами її реалізації – свобода у наданні отриманих у такий спосіб доказів та забезпечення при цьому необхідної змагальності.

Відповідно до «Порядку оформлення головою ради адвокатів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя або уповноваженим радою членом ради адвокатів матеріалів про адміністративні правопорушення», затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 №27 (далі-Порядок), протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 212-3 КУпАП, у частині порушення права на інформацію відповідно до Закону складають голова Ради адвокатів Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя та/або уповноважений(і) відповідною радою член(и) ради адвокатів (далі – уповноважена особа).

Провадження у справі порушується за заявами адвоката, кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена, на території юрисдикції відповідної ради адвокатів регіону, за адресою робочого місця адвоката, кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати, або за місцем знаходження органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань, що допустили адміністративне правопорушення.

Заява складається у довільній формі, але повинна містити:

• копію запиту, на який адвокат не отримав відповідь, з доданими документами на підтвердження повноважень адвоката звертатися із таким запитом;
• відомості про факт вчинення посадовими особами неналежного розгляду адвокатського запиту;
• докази відправлення та отримання адресатом такого запиту;
• вимогу про складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 212-3 КУпАП стосовно посадової особи, яка не розглянула запит;
• інші відомості, які адвокат вважає важливими для розгляду справи у суді.

Згідно з Порядком при отриманні звернення адвоката, кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати, уповноважена особа розглядає та перевіряє надані матеріали, за наслідками перевірки приймає рішення про складання протоколу чи рішення про відмову в складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

Рішення про складання протоколу про адміністративне правопорушення приймається після проведення перевірки, за умови відповідності адвокатського запиту, заяви та доданих матеріалів Закону. Перевірка може складатися з направлення письмових чи усних звернень до заявника та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою отримання додаткових пояснень.

В ході розгляду звернення уповноважені особи перевіряють:

• відповідність адвокатського запиту вимогам ст. 24 Закону;
• повноваження адвоката на направлення такого запиту;
• чи відноситься запитувана інформація (документи) до конфіденційної, таємної та службової інформації, яку можна отримати тільки у спосіб, передбаченим спеціальними законами та через судове рішення;
• інші важливі юридичні факти (дати направлення та отримання запиту, строки, результати розгляду запиту, встановлюють зміст адмінправопорушення - дію чи бездіяльність.

Рішення про відмову у складанні протоколу про адміністративне правопорушення приймається у разі якщо:

- адвокатський запит, заява або додатки не відповідають вимогам, установленим Законом;

- не зазначено, у чому полягає порушене право запитувача інформації;

- не містяться вимоги щодо притягнення винної особи до адміністративної відповідальності;

- не визначено особу, яка порушила права запитувача інформації.

Протоколи про адміністративні правопорушення складаються стосовно керівника органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації незалежно від форми власності та підпорядкування, громадського об’єднання, їх посадових та службових осіб, а у разі його відсутності – стосовно особи, яка виконує його обов’язки, згідно з відповідним розпорядчим документом цього органу.

У разі вчинення особою кількох окремих адміністративних правопорушень протоколи складаються щодо кожного з вчинених правопорушень.

Уповноважена особа зобов’язана ознайомити особу, стосовно якої складається протокол, відповідно до ст. 63 Конституції України з її правами і обов’язками, передбаченими ст. 268 КупАП, про що робиться відмітка у протоколі.

Про обізнаність з вищезазначеним особа ставить у протоколі свій підпис, а у разі відмови поставити підпис про це робиться відповідний запис у протоколі, який засвідчується підписом уповноваженої особи.

Особі пропонується надати письмове пояснення та зауваження за суттю вчиненого правопорушення, яке вноситься до протоколу і засвідчується підписом зазначеної особи.

Пояснення та зауваження можуть додаватись до протоколу окремо, про що робиться запис у цьому протоколі.

Письмові пояснення щодо факту порушення прав адвокатів, членів кваліфікаційно-дисциплінарних комісій, їх палат, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, може подавати на письмові запити уповноваженої особи.

У разі відмови особи від надання пояснень та зауважень по суті вчиненого правопорушення, уповноважена особа вносить до нього відповідний запис, який засвідчується її підписом.

Протокол підписується уповноваженою особою та правопорушником, а при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи від підписання протоколу уповноважена особа робить про це відповідний запис, який засвідчує своїм підписом та підписами свідків і потерпілих, у випадку їх наявності.

Правопорушник має право додати до протоколу пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви відмови від його підпису.

Другий примірник протоколу з матеріалами під розписку вручається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від отримання протоколу або у разі відмови проставити свої підписи у протоколі, другий примірник такого протоколу направляється вказаній особі рекомендованою кореспонденцією не пізніше трьох днів з моменту його складення.

Оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення забезпечує уповноважена особа, яка склала протокол.

Не пізніше наступного дня після складання протоколу він реєструється у журналі обліку протоколів про адміністративні правопорушення. У журналі фіксуються відомості про результати розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Складений протокол та інші матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення за ст. 212-3 КУпАП, протягом трьох робочих днів формуються уповноваженою особою у матеріали про адміністративне правопорушення.

Матеріали про адміністративне правопорушення, що передаються до суду, повинні містити:

- протокол про адміністративне правопорушення;

- пояснення особи, відносно якої складено протокол, щодо обставин адміністративного порушення (якщо такі подані) і якщо вони подані окремо від протоколу;

- документи щодо обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення (за їх наявності);

- копію заяви (звернення) адвоката, кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена, з доданими матеріалами.

У відповідній раді адвокатів регіону залишаються копії всіх адміністративних матеріалів, що передані до суду, і до неї долучаються документи, листування, повідомлення про результати розгляду справи тощо.

Посадові особи правоохоронних органів та воєнізованих формувань, крім адміністративної відповідальності, можуть нести дисциплінарну на підставі законів, Дисциплінарних статутів і Порядку проведення службових розслідувань.

Для цього потрібно звернутися до керівника органу, який має право починати службове розслідування із заявою (повідомленням) про вчинення окремими працівниками органу дисциплінарного проступку.

У цьому випадку проступком є невиконання вимог ст. 24 Закону та ненадання відповіді у передбачені законом строки на адвокатський запит.

Далі проводиться службове розслідування, за результатами якого на виконавця запиту чи керівника підрозділу накладається дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання працівника, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

До працівників можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:

1) зауваження;

2) догана;

3) сувора догана;

4) попередження про неповну службову відповідність;

5) пониження у званні на один ступінь;

6) звільнення з посади;

7) звільнення із служби.

Якщо неможливо по строкам притягнути до адмінвідповідальності працівників за ст. 212-3 КУпАП, то можливо ініціювати проведення службового розслідування, за наслідком якого до працівників правоохоронних органів та воєнізованих формувань можуть застосовуватися дисциплінарні стягнення.

У справі №716/1865/19 на начальника служби у справах дітей Заставнівської РДА накладено штраф у розмірі 425 грн., оскільки він неправомірно відмовив в наданні інформації на адвокатський запит, отриманий 05.09.2019 року.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст.24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та скоїв правопорушення, передбачені ст. 212-3 ч.5 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення серії СЕ №05 складений секретарем Ради адвокатів Чернівецької області.

За наслідками розгляду справи суд визнав адресата винним і наклав на нього штраф. 

У справі № 127/13722/22 Вінницький міській суд Вінницької області вирішив закрити справу на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП внаслідок закінчення строку накладення адміністративного стягнення.

Як вбачається зі справи, протокол про адміністративне правопорушення серія КС № 00050 було складено 20.06.2022, адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, було вчинено 30.12.2021.

Таким чином, строк накладення адміністративного стягнення на момент розгляду справи судом закінчився (сплив 30.03.2022).

У справі №199/8282/19 суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська ухвалив про притягнення директора ТОВ «ДМЗ КОМІНМЕТ» ОСОБИ_1до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 212-3 КУпАП і наклав штраф 510 грн.

Протокол складала Раді адвокатів Дніпропетровської області.

Директор підприємства відмовив в надані затребуваних адвокатом документів у зв`язку з тим, що на час отримання запиту не існувало посади заступника начальника проектно-технічного відділу по технічному забезпеченню, а в інших документах присутні персональні дані інших працівників товариства.

Така відмова директора призвела до неможливості реалізувати гарантоване адвокату право на отримання інформації в порушення ст. 24 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст.ст. 55, 59 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, директор ТОВ «ДМЗ КОМІНМЕТ» ОСОБА_1, перебуваючи 19.04.2019 за місцем своєї роботи, порушив вимоги ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та неправомірно відмовив в наданні інформації та документів на підставі адвокатського запиту від 11.04.2019 №22.

Проте Дніпровський апеляційний суд скасував постанову від 22.11.2019 і ухвалив нову, якою визнав директора ТОВ винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, та на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП закрив провадження у справі щодо ОСОБА_1 у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.