Використання висновків щодо застосування норм права, які регулюють спірні відносини в конкретному спорі, викладених в постановах Верховного Суду при розгляді подібних справ, дає підстави для прогнозування результату у конкретному спорі клієнта.

Згідно ч.ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За ч. 2 ст. 389 ЦПКУ підставами касаційного оскарження судових рішень є застосування апеляційним судом норми права без урахування висновку щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови ВС про відступлення від такого висновку, чи відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

За ч. 4 ст. 236 ГПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Правові позиції колишнього ВСУ, прийняті після 06.10.2010, також зберігають юридичну силу.

Починаючи з 15.12.2017 р., вказані правові позиції ВСУ продовжують бути обов’язковими для застосування новоствореним ВС, що випливає із п. 7 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України: «Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати (об’єднаної палати), передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія або палата (об’єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України».

Червень, 2020.