Одним судом розглядається цивільна справа про визнання заповіту недійсним. Підстави позову: 1) виконання підпису замість заповідача іншою особою; 2) відсутність двох свідків при посвідченні заповіту спадкодавця, котрий не міг прочитати вголос текст заповіту перед його підписанням (по причині повної неграмотності).
Висновок щодо виконання підпису замість заповідача іншою особою зроблено експертом в межах кримінального провадження (котре наразі розглядається другим судом), виходячи з ухвали слідчого поліції щодо необхідності проведення почеркознавчої експертизи.
Представник відповідача по цивільній справі заявив у першому суді клопотання щодо надання запиту до другого суду про визначення місцезнаходження зразків підписів заповідача, щоб потім перший суд виніс ухвалу щодо проведення почеркознавчої експертизи в цивільній справі, дослідивши ті ж самі зразки підписів (померлого вже) заповідача.
Звичайно, це право представника відповідача клопотати щодо проведення почеркознавчої експертизи в цивільній справі. Але в даному випадку така експертиза лише затягне розгляд справи на тривалий час; цивільна справа вже й так розглядається надто довго (з липня 2020 року).
ПИТАННЯ 1. Як грамотно правильно потрібно поступити, щоб перший суд дослідив матеріали щодо другої підстави позову, якої, на мою думку, достатньо, щоб визнати заповіт нікчемним (а тому, мабуть, і недійсним)? Адже матеріали справи містять офіційну довідку обласного архіву щодо ненавчання заповідача в школі та показання свідків (з боку позивача) про повну неграмотність заповідача. Вважаю, що цієї підстави вже достатньо. Для чого ще задовольняти клопотання щодо проведення почеркознавчої експертизи в цивільній справі? Щоб ще і ще розтягувати цей розгляд?! Це, якби суд зробив висновок щодо недостатності першої підстави позову для визнання заповіту недійсним, то тоді був би сенс, необхідність проведення почеркознавчої експертизи в цивільній справі. Чи як?
ПИТАННЯ 2. А як може «віддати» другий суд (котрий розглядає обвинувальний акт про службове підроблення заповіту) зразки підписів заповідача першому суду (який розглядає цивільну справу про визнання того ж заповіту недійсним); вони ж в матеріалах кримінальної справи мають бути при розгляді кримінальної справи? І чи не може зникнути щось із тих зразків підписів заповідача, якщо дійсно перший суд отримає від другого суду ті оригінали документів з підписами?

Добрий день!
Щодо питання 1. Перший суд не може досліджувати матеріали у підготовчому провадженні, це здійснюється тільки при розгляді справи по суті; не може досліджувати докази вибірково (лише щодо однієї підстави позову), а навпаки зобов'язаний давати оцінку кожному доказу окремо і всім у сукупності, щоб встановити об'єктивно і повно обставини, важливі для постановлення рішення. Тобто, спочатку надаються сторонами чи збираються судом докази у підготовчому провадженні, а потім при розгляді по суті вирішується питання щодо їх достатності чи недостатності для задоволення позову по всім підставам. Навпаки не передбачено ЦПК.
ПИТАННЯ 2. Докази з кримінальної справи не видаються нікому, крім повернення предмета злочину власнику.
Тобто нічого не вдієш, крім як заперечувати проти призначення повторної експертизи на клопотання відповідача як марного, з питань якого вже є висновок судового експерта.

Наразі у кримінальному провадженні триває судовий розгляд відносно обвинуваченої особи, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України (службове підроблення; конкретно – підпису заповідача у заповіті). Постанова про призначення судової почеркознавчої експертизи виносилася раніше представником слідчого відділення поліції по матеріалам досудового розслідування, внесеного до ЄРДР.
В цей же період у провадженні іншого суду перебуває цивільна справа про визнання заповіту недійсним, Однією з підстав позову є висновок експерта за результатами дослідження, проведеного в кримінальному провадженні (завірена належним чином копія цього висновку долучена до матеріалів цивільної справи). Відповідач заявив клопотання щодо проведення почеркознавчої експертизи за ухвалою суду, що розглядає цивільну справу. Відповідач зазначає, що саме така експертиза буде належною, достатньою і «останньою крапкою» при винесенні рішення судом. І стверджує, що це – не повторна і не додаткова експертиза, а саме – первинна.
Думка адвокатів, до яких мені прийшлося звернутися, розділилася: одні стверджують, що дійсно це первинна експертиза (бо в суді, що розглядає цивільний позов, вона взагалі не призначалася); інші – навпаки (мовляв, об’єкт вже досліджувався вперше; хоча і в рамках кримінального провадження).
ПИТАННЯ: 1. Первинною чи повторною буде вважатися експертиза по лінії цивільної справи, на якій наполягає відповідач? 2. Чи повинен суд, що розглядає цивільний позов, дослідити спочатку висновок експерта за результатами дослідження, проведеного в кримінальному провадженні (завірена належним чином копія якого долучена до матеріалів цивільної справи), а лише потім – задовольняти клопотання відповідача щодо проведення почеркознавчої експертизи за ухвалою суду, що розглядає цивільну справу? ЧІТКУ ВІДПОВІДЬ, ПОСИЛАЮЧИСЬ НА ЦПК УКРАЇНИ ЧИ НА СУДОВУ ПРАКТИКУ, НІХТО З АДВОКАТІВ НЕ ЗМІГ.
Вважаю, що це під силу лише висококласним фахівцям – «ЮБП», відповіді яких завжди по суті, конкретні, виразні, «в десятку»!

Якщо в цивільній справі за клопотанням відповідача суд призначить почеркознавчу експертизу, вона буде первинною у цій справі.
Якщо висновок експерта за наслідками первинної експертизи при розгляді справи по суті буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи (зокрема, висновку почеркознавчого експерта у кримінальному провадженні) або викликатиме сумніви в його правильності, то суд може призначити в цивільній справі повторну експертизу, яку доручає іншому експертові (ч. 2 ст. 113 ЦПКУ).
Доцільним вбачається у вашій цивільній справі заперечувати проти призначення судом первинної експертизи через наявність висновку судового експерта з тих же самих запитань, наданого в кримінальній справі, поданого вами (ст. 103 ЦПКУ).

Додатково з ваших питань читайте тут.

Щодо допустимості як доказу висновку експерта, який проводив судово-почеркознавчу експертизу у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 366 КК України див. правові позиції ККС ВС згідно з постановами від 07.09.2023 №686/24376/20, від 01.02.2024 №287/105/18.