Щоб вибороти своє, прийшлося захищати клієнта проти державного боржника та державної виконавчої служби "з-за принципу".

Первинним рішенням суд зобов'язав боржника виплатити суму за рахунок бюджетних асигнувань.

Через відсутність асигнувань сума сплачена не була і ДВС закінчила виконавче провадження.

Суд першої інстанції погодився з постановою ДВС про закриття виконавчого провадження (!), мою скаргу відхилив, зробивши первинне рішення марним.

Який сенс від вердикту, якщо ДВС його примусово не виконає?

Подав апеляцію. Адміністративний суд скасував ухвалу першої інстанції та постанову ДВС.

За рішенням Європейського суду з прав людини «Кечко проти України» реалізація права на отримання бюджетних коштів, що базується на спеціальних нормативно-правових актах, не може залежати від бюджетних асигнувань.

Апеляційний суд зобов'язав державну виконавчу службу здійснити виконавчі дії.

Січень 2017.