Питання: Чи поширеною є практика арешту корпоративних прав (акцій) у якості речових доказів у кримінальних провадженнях?

Так, практика є поширеною і сталою.

За ст. 170 КПК корпоративні права (акції) у на визначену частку статутного (складеного) капіталу акціонерного товариства є об’єктом на які може накладатися арешт.

Оскільки у більшості випадків акції АТ, які стають об’єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення і відповідають критеріям речових доказів визначених ст. 98 КПК, то для їх збереження і неможливості відчужити на користь інших осіб накладається арешт.

Питання: Чи може управитель акцій виконувати функції акціонерів, відповідно до закону “Про акціонерні товариства”, зокрема, проводити збори акціонерів та ухвалювати на них рішення без погодження з власниками акцій, що передбачено п. 7 статті 21 Закону “Про АРМА”?

За загальним правилом управитель не має такого права, однак на період дії воєнного стану у зв’язку з ракетними обстрілами критичних об’єктів інфраструктури електричного, паливного комплексу, положення абз. 1 ч. 7 ст. 21 Закону не застосовуються, оскільки випадки управління такими активами є винятковими за ст. 21¹ Закону.

Так, за абз. 2 ст. 21¹ Закону:

Винятковими вважаються випадки передачі в управління активів, визначених абзацом першим частини першої цієї статті, за наявності хоча б однієї з таких обставин:

1) існує ризик збою та/або переривання функціонування таких активів, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій або збоїв у тепло-, енерго-, електро-, водопостачанні або водовідведенні або постачанні природного газу;

2) існує ризик переривання функціонування підприємств, установ та організацій оборонно-промислового комплексу та/або авіабудівельної галузі, у власності яких перебувають такі активи.

Після усунення обставин, визначених пунктами 1 або 2 цієї частини (далі - обставини негативного характеру), відповідні активи підлягають передачі в управління у порядку, встановленому частиною другою статті 21 цього Закону, з обов’язковим забезпеченням безперервності управління активами.

Враховуючи, що управитель призначався КМУ у порядку ст. 21¹ Закону «Про АРМА» і того, що зазначені ризики продовжують існувати (виняткові випадки управління арештованими активами), то управителю не обов’язково погоджувати всі свої дії із власниками акцій.

Водночас, при виконанні повноважень акціонера арештованих активів, управитель повинен діяти у межах,  порядку та спосіб, передбачений Законом «Про акціонерні товариства».

Питання: У конкретному випадку, чи можна вважати шкодою потенційне знецінення акцій внаслідок дій управителя? Чи може потенційно це стати підставою для звернення власників акцій у арбітраж?

Так, має бути забезпечено їх збереження, оскільки це є завданням накладення арешту за ст. 170 КПК.

Крім цього за ч. 3 ст. 21 Закону «Про АРМА» управління активами, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється на умовах ефективності, а також збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості. Управитель має право на плату (винагороду), а також на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв’язку з управлінням активами, що відраховуються безпосередньо з доходів від використання прийнятих в управління активів. Управитель не має права відчужувати активи, прийняті ним в управління.

При цьому, за ч. 7 ст. 21¹ Закону «Про АРМА» управитель активами повинен забезпечити збереження їх вартості, а також вжити заходів, спрямованих на запобігання виникнення обставин негативного характеру.

Питання: У конкретному випадку, чи можна вважати шкодою потенційне знецінення акцій внаслідок дій управителя? Чи може потенційно це стати підставою для звернення власників акцій у арбітраж?

Потенційне знецінення акцій внаслідок дій управителя не є шкодою. Для того, щоб констатувати збитки, спричинені управителем, потрібно, щоб вони невід’ємно і безпосередньо стосувалися дій, прийнятих рішень або бездіяльності самого управителя і були доведені у законний спосіб внаслідок аудиту, ревізії, експертного висновку за результатами економічної експертизи, тощо.  

За абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону «Про АРМУ» у разі встановлення фактів неналежного управління активами або спроб відчуження активів управителем Національне агентство повідомляє про це відповідним правоохоронним органам для перевірки і реагування згідно із законом та невідкладно здійснює заходи щодо зміни управителя відповідних активів.

У разі наявності складу кримінального правопорушення таку особу може бути притягнуто до кримінальної відповідальності.

У інших випадках управитель може нести відповідальність за ст. 90 Закону «Про акціонерні товариства» на загальних підставах.

Також, зацікавлені особи, у тому числі інші акціонери чи органи управління АТ, можуть оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність управителя у спосіб, визначений внутрішніми документами АТ та ГПК України.

Коментарі адвоката Писаренка О.О. для порталу "Бізнес Цензор". Стаття "Віджим" облгазів: чому монополія "Нафтогазу" може стати середовищем для корупції". Автор: Василь Мельник.

23 лютого 2023 р.