Заходи забезпечення позову.

Вжиття та скасування заходів забезпечення позову в господарських та адміністративних справах.

Заходи забезпечення позову.

ВЖИТТЯ ТА СКАСУВАННЯ АРЕШТУ МАЙНА, ІНШИХ ВИДІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Інститут забезпечення адміністративного позову є механізмом, який покликаний гарантувати, у суворій відповідності до закону та за наявності безумовних фактичних підстав, виконання майбутнього рішення суду або/та ефективний захист позивача, який неможливий без негайного втручання суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (див. постанови КГСВСвід 10.12.2019 у справі № 910/18739/16, від 21.10.2021 у справі № 910/20007/20).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи з тим, щоб забезпечити позивачу реальний та ефективний захист або поновлення порушених його прав (інтересів), якщо рішення буде прийняте на його користь, в тому числі задля забезпечення можливості захисту порушених прав в межах одного судового провадження без нових звернень до суду.

Тобто метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Кюблер проти Німеччини").

Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи.

Суд забезпечує позов постановляючи ухвалу, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

ВИДИ, ПІДСТАВИ ТА ПОРЯДОК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ.

Види, підстави та порядок забезпечення позову в адміністративних справах регулюється гл. 10 КАСУ.

;За ст. 151 КАСУ позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

4) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Підстави для забезпечення позову:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

З приводу наявності очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, то Верховним Судом у постановах від 16 травня 2019 року у справі №826/14303/ 18, від 12 лютого 2020 року у справі №640/17408/19 та від 27 лютого 2020 року у справі №640/16242/19 зазначено, що такі ознаки повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом.

Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. У іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивачів до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію по справі.

Суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити заходи забезпечення позову.

При забезпечені позову суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову, при цьому, вони мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.

Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб’єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (ч. 4 ст. 150 КАСУ).

Випадки, коли забезпечення позову не дозволяється визначені ч. 3 ст. 151 КАСУ.

АДЕКВАТНІСТЬ ТА СПІВМІРНІСТЬ ЗАХОДІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ З ПОЗОВНИМИ ВИМОГАМИ.

В постанові КАС ВС від 20.05.2021 № 640/29749/20 зазначено, що заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах ВС від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17, від 25 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18, від 30 вересня 2019 року у справі №420/5553/18 та від 29 січня 2020 року у справі №640/9167/19.

При цьому, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Зазначені висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 14.05.2020 у справі №826/16269/17.

Цікаві, дещо дивні, правові позиції викладені у постанові КГС в справі №905/448/22 від 03.03.2023 р., де позивач просив накласти арешт і на грошові кошти, і на майно відповідача. "23. Верховний Суд звертає увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін". У іншій справі ВС виснував, що в разі подання позову про стягнення коштів відповідач, якщо немає відповідних обмежень, може у будь-який момент розпорядитися коштами та відчужити майно, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача (ВС 11.12.2023 №904/1934/23).

ЗМІСТ І ФОРМА ЗАЯВИ ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ.

Зміст і форма заяви про забезпечення позову визначена ст. 152 КАСУ.

Обов'язково у письмовій заяві потрібно зазначити:

повне найменування сторін та інших учасників справи;

предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності за ст.ст. 150-151 КАСУ;

до заяви додаються документи про сплату судового збору.

У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

Якщо заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 152 КАСУ, суд повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.

Заява про забезпечення позову подається:

1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

2) одночасно з пред’явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ ЗАЯВИ ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ.

Загалом після отримання заяви суд розглядає її не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 року N 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року N 2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Суд може викликати заявника для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

Лише у виняткових випадках, якщо недостатньо пояснень заявника чи доказів для розгляду заяви, суд може додатково викликати заінтересованих сторін.

Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

В ухвалі суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Ухвалу про відмову чи забезпечення позову може бути оскаржено.

ВИКОНАННЯ УХВАЛИ ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ.  

Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом і підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Особи вині в невиконанні ухвали про забезпечення позову, можуть нести відповідальність, встановлену законом.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи, тоді як оскарження ухвали про скасування забезпечення позову або про заміну одного заходу забезпечення позову іншим зупиняє виконання цієї ухвали.

Суд за клопотанням учасника справи своєю ухвалою може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим. Таку ухвалу невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику та для негайного виконання державним та іншим органам.

Щодо набрання чинності ухвалою про забезпечення позову читайте за цим покликанням.

Постанова апеляційного суду про забезпечення позову, ухвалена за наслідком перегляду ухвали суду першої інстанції, є виконавчим документом - №757/33742/19.

ПОРЯДОК СКАСУВАННЯ ЗАХОДІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ.

Суд своєю ухвалою може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи

Ухвала про скасування заходів забезпечення позову або про відмову у скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.

Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Ухвали про скасування заходів забезпечення позову виконуються негайно, для цього примірник ухвали невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову (ст. 157 КАСУ).

Безумовні підстави для скасування заходів забезпечення, визначені ч. 8 ст. 157 КАСУ:         

1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами ч. 2 ст. 153 цього Кодексу;

2) повернення позовної заяви;

3) відмови у відкритті провадження у справі.

2. Іншими підставами для скасування заходів забезпечення за ініціативою суду або клопотанням учасників справи чи інших заінтересованих осіб є:

підстави задля яких забезпечувався позов не існували чи перестали існувати;

суд при постановлені ухвали порушив порядок розгляду заяви про забезпечення позову;

якщо обраний судом захід забезпечення позову не є співмірними із заявленими позивачем вимогами;

суд не врахував співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб;

суд забезпечив позов у заборонених випадках, які прямо визначені законом (ч. 3 ст. 151 КАСУ).

Приватні особи (ф.о. та ю.о. приватного права), до яких застосовувалися заходи забезпечення позову, якщо їх права або охоронювані законом інтереси були порушені, мають право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи вживалися (ст. 158 КАСУ).

Це положення не застосовується до суб'єктів владних повноважень.

Відшкодування збитків здійснюється у порядку цивільного судочинства.

Представництво сторін у судових провадженнях
НАДІШЛІТЬ ВАШ ЗАПИТ

СУДОВА ПРАКТИКА.

І. Щодо підстав для вжиття заходів забезпечення позову у вигляді зупинення дії рішення загальних зборів учасників акціонерного товариства та заборони державним реєстраторам проводити реєстраційні дії на підставі оскарженого рішення (Постанова КГС ВС від 12 вересня 2022 року у справі №911/172/22).

Відповідно до практики Верховного Суду заходи забезпечення позову у вигляді зупинення дії рішення спірних позачергових загальних зборів та заборони державним реєстраторам проводити реєстраційні дії на підставі оскарженого рішення відповідають процесуальним нормам, що регулюють корпоративні правовідносини, зокрема вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, доведеності обставин щодо ймовірності ускладнення ефективного захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника в разі невжиття таких заходів (постанови від 30.06.2022 у справі №911/3616/21 (911/184/22), від 23.06.2021 у справі №920/26/21, від 25.11.2019 у справі №922/1992/19).

Заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 30.05.2022 у справі №906/781/21).

У справі №911/172/22 арбітражний керуючий звернувся до господарського суду з позовом до акціонерного товариства про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів.

Одночасно з позовом була подана заява про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просилося зупинити дію оскаржуваного у справі рішення позачергових загальних зборів та заборонити державним реєстраторам здійснювати реєстраційні дії, передбачені Законом "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" щодо акціонерного товариства.

Заява задоволена та залишена в силі судом апеляційної й касаційної інстанції виходячи з такого.

Суди задовольняючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову, виходили з того, що позовні вимоги у цій справі спрямовані на захист корпоративних прав позивача, як акціонера.

При цьому суди врахували, що в даному випадку, можуть мати місце в період розгляду спору про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів обставини виконання такого рішення - реєстрація новостворених органів управління Товариства та, в свою чергу, вчинення такими органами управлінських функцій, зокрема щодо розпорядження майном відповідача, а відтак, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення прав позивача (як акціонера підприємства) на ефективний судовий захист в межах одного судового провадження.

Заява про вжиття заходів забезпечення позову була задоволена, оскільки позивач у цій справі має намір захистити порушені на його думку його корпоративні права як акціонера внаслідок прийняття оспорюваних рішень, у разі виконання яких він може бути позбавлений права на ефективний судовий захист, адже здійснення державним реєстратором на підставі цих рішень до закінчення розгляду справи нових реєстраційних дій стосовно товариства (припинення повноважень та призначення нових осіб до органів управління ПАТ, вчинення такими органами управлінських функцій, зокрема щодо розпорядження майном відповідача тощо), зумовить неможливість захисту або поновлення позивачем своїх прав в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів.

При цьому обрані позивачем заходи забезпечення позову у вигляді зупинення дії рішення спірних позачергових загальних зборів учасників акціонерного товариства та заборони державним реєстраторам проводити реєстраційні дії на підставі оскарженого рішення, з урахуванням визначеного предмету позову (визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів акціонерного товариства), як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, відповідають вимогам розумності, адекватності, збалансованості інтересів та вимогам щодо наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги та є такими, що спроможні забезпечити ефективний захист або поновлення порушених прав (інтересів) позивача в разі задоволення позову.

Подібних висновків дійшов ВС у постанові від 30.06.2022 у справі № 911/3616/21 (911/184/22).

ІІ. Щодо правових наслідків ухвалення рішення судом про забезпечення позову без одночасного вирішення судом питання про зустрічне забезпечення (Постанова КГС ВС від 12 вересня 2022 р. № 911/172/22).

У цій справі колегія суддів розкрила питання що є виконанням пункту 6 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України в частині надання пропозицій щодо зустрічного забезпечення згідно з аналогічним висновком ВС від 06.12.2021 у справі № 910/4564/21.

Стаття 139 ГПК містить обов`язкові вимоги до змісту заяви про забезпечення позову. Зокрема, пункт 6 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що така заява має містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Метою зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. На відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача. Крім того, фактично цей інститут права зберігає існуючий status quo між сторонами до ухвалення рішення суду по суті спору (постанови ВС від 17.12.2020 у справі №646/6171/18, від 17.02.2021 у справі №760/19023/18, від 27.07.2021 у справі №22-з/824/477/2021, 22-з/824/535/2021).

Частиною 1 статті 141 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду, а не обов`язок вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Зважаючи на частину 4 статті 141 ГПКУ, ухвалення рішення про забезпечення позову без одночасного вирішення судом питання про зустрічне забезпечення не позбавляє заявника права звернутися до суду із клопотанням про зустрічне забезпечення, що може бути подано після застосування судом заходів забезпечення позову. Зазначене відповідає принципу змагальності сторін, закріпленому ст.13 ГПК (аналогічна правова позиція викладена в постановах ВС від 18.06.2019 у справі №904/661/19 , від 10.10.2019 у справ №916/1572/19).

Тому розгляд судом заяви про забезпечення позову, яка не містить конкретних пропозицій щодо зустрічного забезпечення не є порушенням наведених вимог законодавства та не свідчить про допущення судом апеляційної інстанції істотних процесуальних порушень, достатніх для скасування постанови, якою було вжито відповідні заходи забезпечення позову, оскільки з метою захисту своїх прав відповідач не позбавлений можливості звернутися з клопотанням про зустрічне забезпечення.

Наведена позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.07.2018 у справі №916/2851/17, від 26.11.2018 у справі №904/2925/18 від 17.12.2018 у справі №914/970/18, від 18.06.2019 у справі №904/661/19, від 24.06.2019 у справі №916/2933/18, від 10.10.2019 у справі №916/1572/19.

ІІІ. Щодо неможливості суду заборонити сторонам вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення ділових (договірних) відносин (правова позиція КГСВС, постанова від 14 грудня 2022 р. № 904/1513/22).

У справі товариство звернулося до суду з позовом про визнання недійсними односторонніх правочинів, договору доручення на виконання страхових агентських послуг та договору доручення на виконання страхових агентських послуг проти банку.

Товариство також подало до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову, яку обґрунтовувало тим, що банком ще до подання позову вчинялись дії, спрямовані на неналежне виконання договорів доручення.

Суд першої інстанції заяву задовольнив повністю.

Заборонив банку, його працівникам, а також будь - яким іншим особам, які діють в інтересах або за його дорученням вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення ділових (договірних) відносин з позивачем з продажу страхових продуктів які існують на підставі оскаржуваних у справі договрів, в тому числі, але не виключно:

- ухилятися, перешкоджати (ускладнювати будь-яким чином), відмовляти клієнтам банку та іншим особам в укладанні нових договорів страхування, пролонгації, переукладення на нових умовах та внесення змін щодо існуючих договорів страхування договорів страхування від імені Позивача;

- надавати страхувальникам менш сприятливі, ніж для інших клієнтів банку умови виконання договорів страхування та/або перешкоджати здійсненню страхових платежів, у тому числі, але не виключно, шляхом блокування списання страхових платежів в овердрафт з рахунків страхувальників та обмеження страхувальників у користуванні банківською послугою АТ КБ "Приватбанк" "Регулярний платіж", а також надавати клієнтам АТ КБ "Приватбанк" та іншим особам менш сприятливі умови для укладання договорів страхування із позивачем ніж надаються у випадках укладання договорів страхування з іншими страхувальниками;

- надавати пропозиції (у тому числі шляхом проведення телефонних переговорів, направлення будь-яких повідомлень) або іншим чином спонукати страхувальників до припинення здійснення страхових платежів на користь позивача та/або до припинення договірних відносин за договорами страхування із позивача іншим чином, а також до укладання договорів страхування з іншими страховиками.

 Апеляція ухвалу скасувала. У касаційній скарзі позивач просив скасувати постанову та залишити ухвалу без змін.  

Касаційний суд залишив постанову апеляційного суду без змін, оскільки згідно з ч. 11 ст. 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (такий правовий висновок викладено у постановах ВС від 17.12.2018 у справі №914/970/18, від 10.11.2020 у справі №910/1200/20).

Розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з ухваленням відповідного рішення, у свою чергу забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду.

Отже, вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд насамперед повинен з`ясувати зміст позовних вимог, а також правові підстави позову, оскільки суд, який не вирішує спір по суті, у будь-якому випадку не може застосувати такий захід забезпечення позову, який за змістом є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог (див. постанову ВС №906/824/17 (ухвала від 07.08.2018) та №902/483/18 (постанова від 21.01.2019)).

Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що питання забезпечення позову шляхом заборони здійснювати відповідачам будь-які дії, спрямовані на припинення ділових (договірних) відносин з Позивачем з продажу страхових продуктів, які існують на підставі договорів доручення № 1 та №2, є тотожними позовним вимогам про визнання недійсними листів про відмову від договорів доручення, оскільки припинення ділових відносин відбулося шляхом направлення відповідних листів, про недійсність яких зазначено у предметі позову. А тому вжиття таких заходів не відповідають вимогам статей 136, 137 ГПК України та не є адекватними та співмірними із заявленими позовними вимогами.

З врахуванням викладеного, виходячи з предмета та підстав позову, вимог та обґрунтування заяви про забезпечення позову, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що вимоги позивача про забезпечення позову фактично дублюють позовні вимоги, оскільки мають ознаки часткового вирішення спору по суті та фактично зводиться до застосування наслідків недійсності оспорюваних правочинів.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

А відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що суд не може заборонити сторонам вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення ділових (договірних) відносин з позивачем, адже право, зокрема, на припинення/розірвання відносин/договорів гарантоване Конституцією та законами України.

Застосування такого заходу забезпечення позову, як заборона відповідачам вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення ділових (договірних) відносин з продажу страхових продуктів, призводить до втручання в господарську діяльність відповідачів і за умови недоведеності наявності порушення прав заявника у зв`язку з розірванням спірних договорів свідчить про його неспівмірність та порушуватиме збалансованість інтересів сторін справи.

ІV. Щодо неможливості забезпечити позов шляхом заборони вчинення реєстраційних дій, які вже були вчинені (правова позиція КГСВС згідно з постановою від 13 січня 2023 року №918/531/22).

КГС ВС залишив без змін постанову апеляції, якою скасовані заходи забезпечення позову, виходячи з такого.

Заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом про державну реєстрацію (постанови Верховного Суду від 12.03.2020 у справі №916/3479/19, від 24.06.2020 у справі №902/1051/19, від 07.09.2020 у справі №904/1766/20).

При цьому забороні підлягає вчинення не будь-яких дій, зокрема, внесення до ЄДР не будь-яких відомостей стосовно товариства а лише тих, що можуть призвести до можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, можуть ускладнити виконання рішення суду (у разі його ухвалення на користь позивачів) та викликати труднощі при його виконанні. Такі заходи мають прямо стосуватись предмету позову.

Разом з тим, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ, а також скасування відповідного запису у ЄДР і є предметом позовних вимог у межах цієї справи. Тобто, відповідні відомості вже внесені до ЄДР і скаржник вимагає скасувати відповідний запис. Як встановив суд апеляційної інстанції, відомості про зміну керівника ТОВ на підставі оскаржуваного рішення внесені до ЄДР (запис від 21.07.2022 №100058910700150002095).

Отже, неможливо забезпечити позов шляхом заборони вчинення реєстраційних дій, які вже були вчинені, про що правильно вказав суд апеляційної інстанції.

КГС ВС у цій справ розкрив питання щодо забезпечення позову про визнання недійсним рішення загальних зборів з приводу переобрання керівника та скасування відповідного реєстраційного запису шляхом заборони здійснення широкого кола реєстраційних дій стосовно товариства.

Оскарження учасником товариства конкретного рішення загальних зборів, яким змінено керівника, не означає, що загальні збори товариства не можуть ухвалювати інших рішень протягом всього періоду розгляду судом такого спору. Якщо ухвалені загальними зборами рішення потребують реєстрації у ЄДР змін відомостей про юридичну особу, то суд не може забороняти вчиняти відповідні реєстраційні дії. Протилежний підхід означатиме блокування господарської діяльності товариства та надмірне втручання в його справи.

Крім того, зі змісту ч.3 ст. 99 ЦК випливає, що учасники мають право переобрати виконавчий орган у будь-який момент. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Тобто, навіть якщо припустити, що при скликанні та проведенні загальних зборів були допущені порушення, про які стверджує скаржник, то це не означає, що загальні збори товариства позбавлені права скликати та провести ще одні збори для переобрання керівника (чи підтвердження його повноважень).

Крім того, навіть якщо скаржник вважає, що директора було обрано з порушеннями закону, то ті реєстраційні дії, заборони вчинення яких вимагає скаржник, вчиняються не на підставі рішень директора (якого скаржник вважає незаконно обраним), а на підставі рішень загальних зборів учасників, обмежувати які в ухваленні рішень у суду немає підстав.

Отже, заборона проведення реєстраційних дій щодо ТОВ порушує права учасників товариства брати участь в управлінні товариством, здійснювати відчуження часток у статутному капіталі, передбачені ст.116 ЦК та ст.5 Закону "Про ТОВ та ТДВ".

Таким чином, суд апеляційної інстанцій дійшов правильного висновку про те, що позов про визнання недійсним рішення загальних зборів щодо переобрання керівника та скасування відповідного реєстраційного запису не може бути забезпечений шляхом заборони здійснювати широке коло реєстраційних дій стосовно ТОВ (реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР, про зміну складу та часток засновників / учасників товариства, зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства, про зміну органів управління товариства, про зміну місцезнаходження товариства, про зміну розміру статутного капіталу товариства, проводити передачу реєстраційної справи товариства).

V. Арешт на майно, як захід забезпечення позову, застосовується лише у справах, де заявлено майнову вимогу. Арешт має стосуватися майна, належного до предмета спору (ВС КГС №907/268/22 від 04.04.23).

Про зупинення вчинення виконавчих дій (реалізації майна боржника) читайте в цій статті на сайті бюро.

Детально щодо послуг адвоката у виконавчому провадженні - на цій сторінці.

Писаренко Олександр Олексійович, адвокат з судового супроводу бізнесових і податкових спорів, магістр бізнес адміністрування.

Тел. +38 (044) 270 60 46
Тел. +38 (050) 719 10 16
E-mail: info@fides.com.ua
Лист:  Viber  Telegram  WhatsApp

630
Ваша оцінка сторінки:
Середнє: 3.7 (3 голоси)