1/ Як спростувати вигадку опонентів позивача (моїх опонентів) про те, що у заповідачки був забій правої руки вже після підписання заповіту, якщо соціальний робітник, листоноша, медична сестра, котрі обслуговували заповідачку, стверджують неправдиво, що була така травма? Сімейний лікар руку заповідачки не оглядав (бо забою ж руки насправді не було), в медичній карті амбулаторного хворого запис лікарем не робився. Свідків, які готові підтвердити відсутність травми руки, залякано; вони до суду не їдуть, бояться. Яким чином вплинути належно на внутрішнє переконання суду? Як «перебити» брехню про травму?
2/ Коли свідок надає суду завідомо неправдиві відомості, я (позивач) маю право заявляти про це вголос на місці в засіданні суду? Головуючий суддя каже, що я тоді втручаюся в дискрецію суду. Мені що – треба мовчки ковтати почуту неправду чи все-таки щораз я маю акцентовувати увагу суду на наданні свідком завідомо неправдивих відомостей?

Щоб спростувати невигідні вам докази (зокрема, показання свідків), варто знайти і подати докази протилежного змісту. Судовий процес в суді є змагальним. Зокрема, варто вимагати виклику в суд свідків, яких на вашу думку залякано, і отримати в суді від них пояснення про обставини залякування і особу, яка це зробила.

Коли свідок надає суду завідомо неправдиві відомості, сторона має право задавати свої запитання цьому свідкові, щоб спростувати їх, а також заявляти про це на місці в засіданні суду, а також при дослідженні інших доказів і в судових дебатах, посилаючися на протиріччя та невідповідність показань свідка іншим доказам.