Дійсно, для успішного вирішення справи і визнання заповіту недійсним мають істотне значення неточності в текстах обох примірників заповіту.
Також зверніть увагу аналізу почерків та підписів в книзі реєстрації нотаріальних дій.
У одній з наших справ була подібна ситуація з сумнівами щодо підпису і почерку в заповіті.
Нижче - приклади з клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.
З огляду на те, що у справі Позивачі вимагають визнання заповіту недійсним, як складеного з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, приймаючи до уваги розбіжності між почерками та виправлення в рукописних текстах, встановлені за результатами дослідження наданих Третьою особою та нотаріусом 07.12.2017 р. копій сторінок з книги реєстрації нотаріальних дій, 1-го та 2-го примірника оспорюваного заповіту, приймаючи до уваги те, що від ідентифікації виконавців рукописних текстів у вказаних документах залежить встановлення законності чи незаконності посвідчення заповіту
прошу суд для забезпечення достатності доказів на підставі ст.ст. 103-104 ЦПК України призначити почеркознавчу судову експертизу, на вирішення якої поставити питання:
1) Чи виконано підписи від імені Г. у 1-му, 2-му примірнику заповіту та в реєстрі нотаріальних дій Г. чи іншою особою?
2) Чи виконано Г. рукописний запис на восьми рядках зверху підпису Г. у 1-му примірнику заповіту?
3) Чи виконані однією особою рукописні записи на восьми рядках зверху підпису Г. у 1-му та 2-му примірнику заповіту?
4) Чи виконані в один і той же час, а саме з 9 год. 10 хв. до 9 год. 20 хв. 09 серпня 2017 року, підписи Г. в 1-му та 2-му примірниках заповіту та в реєстрі нотаріальних дій навпроти запису про реєстрацію заповіту?
5) Чи перебував у незвичайному стані Г. при виконанні рукописного запису та підпису в 2-му примірнику заповіту?
6) Чи виконано дві кінцеві букви, а саме «ко», у прізвищі «Г.» в рукописному тексті 2-го примірника заповіту Г. чи іншою особою?
7) Чи є допискою дві кінцеві букви, а саме «ко», у прізвищі в рукописному тексті 2-го примірника заповіту?
Чи є виправлення в словах _________________ в рукописному тексті 2-го примірника заповіту?
9) Чи виконані однією особою рукописні записи на восьми рядках зверху підпису Г. у 1-му примірнику заповіту та записи про реєстрацію нотаріальних дій з номерами з ___ по ____ в реєстрі нотаріальних дій?
10) Особою якої статі виконано рукописний запис у 1-му примірнику заповіту та записи про реєстрацію нотаріальних дій в реєстрі нотаріальних дій?
11) Яким був початковий текст виправленого числа та місяця про сплату 0,85 грн. в реєстрі нотаріальних дій?
12) Чи надруковані 1-й та 2-й примірники заповіту на одному й тому ж друкувальному пристрої та на однаковому папері?
Призначення експертизи та постановки вказаних питань у зв’язку з визнанням заповіту недійсним прошу з наступних підстав.
1) За ч.2 ст. 1234 ЦКУ право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.
За п.п. 15, 16, 23, 7 розділу «Особливості посвідчення заповітів» Постанови КМУ від 15.06.1994 р. №419 «Про порядок посвідчення заповітів і доручень, прирівнюваних до нотаріально посвідчених» (далі-Порядок 419) встановлено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок смерті; заповіт складається і підписується заповідачем власноручно; посадова особа може на прохання заповідача записати заповіт з його слів власноручно або надрукувати за допомогою технічних засобів. У такому разі заповіт вголос зачитується заповідачем, який робить запис перед своїм підписом; заповіт складається і посвідчується у двох примірниках; посадова особа не може підписувати заповіти за заповідача.
Але з дослідження неозброєним оком рукописних записів в 1-му примірнику Заповіту та книзі реєстру очевидно, що ці записи виконані різними почерками.
Так само, як і запис в 2-му примірнику Заповіту.
Тому, не дивлячись на показання _________ під присягою в суді, що при посвідченні заповіту будь-які інші особи присутніми не були, із кардинальної розбіжності почерків в реєстрі та 1-му примірнику Заповіту вбачається, що запис в 1-му примірнику виконано сторонньою особою.
В той же час, відомостей про сторонню особу, її підпис, причини присутності та роль під час складання Заповіту не має.
За п. 17 Порядку 419 текст заповіту складається так, щоб розпорядження заповідача не викликало непорозумінь чи сумнівів під час оформлення спадщини.
Оскільки рукописний запис, що заповідач «…прочитав вголос заповіт і підписує його власноручно згідно внутрішній волі» в 1-му примірнику Заповіту виконано сторонньою особою, це виключає юридичну вірогідність Заповіту і викликає категоричний сумнів щодо складання, усвідомлення, волі й волевиявлення заповідача, вільних від тиску.
Отже, у порушення ст. 1234 ЦКУ та Порядку 419 Заповіт не було власноручно і вільно складено та підписано заповідачем у двох примірниках.
Але для доведення факту складання рукописного запису в 1-му примірнику Заповіту сторонньою особою необхідні спеціальні знання і експертиза почерку. Визнання заповіту недійсним без проведення такої експертизи неможливе.
2) Позивачі сумніваються, що записи та підписи за батька в 1-му, 2-му примірниках Заповіту та в реєстрі нотаріальних дій виконано саме ним і в один і той же час (з 9 год. 10 хв. до 9 год. 20 хв.), що вони не містять дописок чи виправлень, що під час їх виконання на батька не чинився тиск і що він знаходився при цьому в звичайному стані.
Але для ідентифікації виконавця рукописного запису, його статі, вікової групи та стану, а також для встановлення дописок чи виправлень необхідні спеціальні знання і експертиза почерку.
Так, при порівнянні підписів заповідача в заповітах та реєстрі, вбачаються істотні відмінності, неточності, невідповідності.
Зазначені підписи, зроблені, начебто, за 10 хвилин, істотно відрізняються розміром букв, крупністю літер, уявною лінією відносно надрукованої, початком і завершенням, розчерком, зонами букв (верхом, серединою, низом), способом написання букв «У» з петлею зверху та «Г» з різними прогинами і завершеннями, стилем, структурою, неузгодженістю у штрихах.
Петельки зверху чаші «У» немає в підпису в 2-му примірнику заповіту, але є в інших трьох підписах. Літера «У» знаходиться над умовною лінією набагато вище.
В букві «Г» прогини і завершеннями кардинально різні.
Крім цього, акуратність початкових букв «Гу» в прізвищі «_____» в 2-му примірнику заповіту кардинально відрізняється від цих же букв та усіх інших записів та підписів у тексті обох примірників заповіту та реєстру.
З цього вбачається, що вказані дві букви прізвища дописані сторонньою особою, і є сумнів щодо виконання підписів саме Г. і саме без тиску.
3) Позивачі вважають, що підпис заповідача в книзі реєстрації нотаріальних дій сільради, є підробним.
Позивачі вважають, що підпис за Г. в реєстрі нотаріальних дій навпроти запису про реєстрацію заповіту за №13 не виконувався їх батьком і є підробним, бо не відповідає підпису батька.
Також, при дослідженні сторінок реєстру нотаріальних дій сільради вбачається, що записи про реєстрацію нотаріальних дій з номерами з 13 по 17 за період 1 місяць з 09.08.2016 р. по 09.09.2016 р. у стовпчиках з 1 по 6 заповнювалися не по горизонталі та не по календарному порядку прийому громадян, а написані за один раз по вертикалі: колонка одна, колонка друга, третя і т.д., оскільки всі вони виконані монотонним почерком і одним письмовим приладом, не дивлячись на датування протягом 1 місяця. З цієї ж причини дата квитанції про держмито за посвідчення оспорюваного заповіту була поставлена автоматично «02.09.2016» - як в попередніх вертикальних колонках, а потім виправлена на «09.08.2016».
Крім цього, Позивачі сумніваються у відповідності оригіналу поданих Третьою особою копій сторінок з реєстру нотаріальних дій за період з 09.08.2016 р. по 09.09.2016 р.
Але для ідентифікації виконавця підпису та встановлення дописок чи виправлень необхідні спеціальні знання і експертиза почерку. Визнання заповіту недійсним без проведення такої експертизи є неможливим.
4) У Заповіті та книзі реєстрації нотаріальних дій С. зазначила, що при його посвідченні сплачено 0,85 грн. держмита за квитанцією поштового відділення.
Але цей запис суперечить дійсності, оскільки, як зазначено в Заповіті, він посвідчувався з 9 год. 10 хв. до 9 год. 20 хв., тоді як поштове відділення розташоване в с. _____ по вул. Шевченка, на відстані близько 300 метрів від сільради, тому 87-річний заповідач в розваленому стані об’єктивно не міг сходити туди, заповнити складні платіжні реквізити, сплатити держмито й вернутися назад з квитанцією за 10 хвилин.
В книзі реєстрації нотаріальних дій С. виправила запис про дату й місяць квитанції про держмито. В реєстрі виправлено день і місяць квитанції.
Із вказаного вбачається, що посвідчення заповіту здійснювалося із зацікавленістю С. пошвидше його зареєструвати, з великим поспіхом з її сторони, з неможливістю його посвідчити за 10 хвилин, без сплати держмита, з виправленнями дати платіжної квитанції в реєстрі, з вчиненням тиску на заповідача, щоб змусити його підписати заповіт, зміст якого він об’єктивно не міг прочитати та зрозуміти за кілька хвилин, з складанням сторонньою особою замість заповідача запису в 1-му примірнику заповіту та з можливою підробкою його підпису.
Але для ідентифікації виконавців рукописних текстів та підписів, їх віку та статі, доведення підробки підписів, дописок чи виправлень в текстах документів, встановлення початково записаних і згодом виправлених даних необхідні спеціальні знання і експертиза почерку. Визнання заповіту недійсним без проведення такої експертизи неможливе.
Адвокат зі спадщини / Представництво у спадкових спорах / Прийняття спадщини через суд / Юридичні послуги