До якої черги задоволення включаються кредиторські вимоги ДВС в процедурі банкрутства?
Ми - конкурсний кредитор, на нашу користь є рішення суду, а боржник його не сплатив. Було відкрито виконавче провадження. Боржник добровільно рішення не виконав. Державна виконавча служба постановила стягнути виконавчий збір. Боржник перебуває в стані банкрутства, визнаний банкрутом. В якій черзі задоволення знаходитимуться вимоги ДВС про стягнення виконавчого збору в процесі банкрутства? Ліквідатор поставив їх в першу чергу як борг до бюджету. Чи правильно це.

Теоретично - зрозуміла і неприємна ситуація. Ви боролися в судовому процесі, отримали рішення.
Але, крім того, що боржник нічого не сплатив, у банкрутстві можете мати іще одного кредитора.
Практично ж не все так погано.

По-перше, щоб бути учасником провадження у справі про банкрутство і претендувати на майно, ДВС повинна заявити кредиторські вимоги протягом тридцяти днів від дня опублікування оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство чи в місячний строк з дня офіційного оприлюднення ухвали про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом. Не думаю, що ДВС це відслідковує і подає вимоги вчасно до господарського суду.

По-друге. Якщо кредиторські вимоги ДВС про стягнення виконавчого збору заявлено, то ви, як кредитор, можете їх заперечити, і заперечення підлягають розгляду судом.
За п. 8.8. Рекомендацій ВГСУ від 04.06.2004 р. „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі - Закон) кредитори можуть заявляти заперечення проти визнання вимог інших кредиторів.
Статтею 31 Закону встановлена черговість задоволення вимог кредиторів в ліквідаційній процедурі та перелік вимог, що включаються до кожної черги.
До першої черги задоволення вимоги щодо виконавчого збору не віднесено.
Через це, вимоги державної виконавчої служби про стягнення виконавчого збору не можуть бути включені до першої черги.

По-третє. За ст. 1 Закону банкрутом є боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов”язання та зобов”язання по податкам, зборам (обов”язковим платежам) встановлена господарським судом;
кредитором є особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов”язань та зобов”язань по податкам, зборам (обов”язковим платежам) до боржника;
грошовим є зобов”язанням боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Стягнення виконавчого збору не випливає з цивільно-правових відносин, а є заходом державного впливу і санкції на боржника, який застосовується ДВС як суб”єктом публічно-правових відносин (ст. 28 Закону „Про виконавче провадження”).
Ні до загальнодержавних, ні до місцевих податків, зборів (обов”язкових платежів) виконавчий збір не віднесено ст.ст. 9, 10 Податкового кодексу України.
Виконавчий збір є заходом, встановленим адміністративним, а не цивільним, законодавством, отже не включається до грошових зобов”язань банкрута в процесі банкрутства.