Наслідком визнання правочину недійсним є обов'язок сторін повернути одна одній те, що вони отримали на його виконання.
Але, якщо таке повернення не можливе (наприклад, послуга вже надана до дня недійсності договору й не може бути повернена замовником виконавцю), то тоді замовник повинен компенсувати її вартість.
Виходить один обов'язок компенсує інший рівний по сумі.

Тому, якщо точніше, - кошти, сплачені за навчання, за період до дня визнання договору недійсним, товариство назад не отримає.

Як на підставу для розірвання договору за згодою сторін краще не посилатися на ст. 652 ЦК, оскільки навряд чи ви зможете довести такий факт. Казати й довести - це часто далекі одне від одного стани.

Якщо виконавець погодиться, то розірве договір й без посилання на ст. 652; якщо ні, то малоімовірно, що в суді ви доведете істотну зміну обставин, якими сторони керувалися при його укладенні, а суд навряд чи знайде одночасно всі умови для розірвання договору, зазначені в ст. 652 ЦКУ.

Якщо за договором встановлено, що в разі дострокового розірвання договору з ініціативи замовника, кошти, що були внесені замовником як плата за надання освітньої послуги, повертаються йому в обсязі оплати частини послуги, не наданої на дату розірвання договору,
то при розірванні договору вам повернуть частину грошей, ще не використаних на дату розірвання.

А що мається на увазі - істотна зміну обставин, якими сторони керувалися при його укладенні, відповідно до ст. 652

Чи є обов'язковим для укладення договору між ТОВ і начальним закладом про освітні послуги студента, попереднє укладення договору між студентом та підприємством та наказ про направлення на навчання?

Це питання дійсно цікаве.
Бо тоді з якої підстави директор мав право укладати таку угоду, якщо студени не має перед товариством ніяких зобов'язань.
Допоможіть розібратись.

Зміст "істотної зміни обставин" викладено в самій статті 652 ЦКУ.