На території селища , починаючи з 2004 року, розпочалось тотальна забудова території багатоповерховими житловими будинками. Селищна рада не укладала договора щодо внеску пайової участі забудівника у розвиток інфраструктури селища...і забудівники (кожен у свій час: хто в 2008, хто в 2012, 2013 рр ) здав в експлуатацію будинки - і так і не заплативши до бюджету селища коштів (пайову участь).

Скажіть, будь ласка:
- яким чином ( і які будівництва - з якого року здані в експлуатацію) можна змусити заплатити в бюджет селища?
- Чи можна застосувати при цьому термін позовної давності - 3 роки, чи, можливо, є більший термін?)
- чи можна притягнути до відповідальності голову (за те, що не укладав договори щодо пайової участі), який уже не є головою селищної ради?

Договори про сплату в місцевий бюджет коштів пайової участі на розвиток інфраструктури селища при будівництві укладаються за колегіальним рішенням місцевої ради.
В свою чергу, зобов'язання забудовника щодо суми та строків сплати вказаних пайових внесків можуть випливати з договору чи закону.
Якщо договору з конкретним забудовником не було укладено, то укласти його зараз чи змусити сплатити внесок після здачі в експлуатацію будинку без звернення до суду не вбачається можливим.

Більшої тривалості позовної давності, чим 3 роки, в вашому випадку не має.

Не можна притягнути до відповідальності в суді колишнього селищного голову за те, що не укладав договори щодо сплати пайової участі у будівництві інфраструктури, крім випадку, коли є інші підстави понад описані в вашому запиті.

Юридическое бюро Писаренко написал:


Чинне законодавство (на той час, коли не були укладені договора між забудівниками і селищною радою) зобов'язувало сплачувати пайову участь в грошовій формі на розрахунковий рахунок селищної ради. Однак, як випливає по факту - забудівникки виконували ту чи іншу роботу (як компенсацію за пайову (що було заборонено законом), наприклад: перекрили дах в школі, садку тощо) - що було порушенням закону. А ст.19 Конституції та ст 24 ЗУ "Про місцеве самоврядування" говорить про те, що "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
"То чи може бути , у даному випадку, саме ТАКІ "ДІЇ" колишнього селищного голови - "ншими підставами понад описані " в моєму зверненні.

Я проаналізувала ЗУ "Про планування і забудову територій " ( який діяв до 2011 року, zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1699-14/page2 ) і ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" , (який його змінив і діє з 2011 до сьогоднішнього дня.(zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3038-17/page3 )

Після 2008 року - почала діяти стаття 27-1 - внесли зміни, додали статтю 27-1.
zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1699-14/page2

"Пайова участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту полягає у відрахуванні замовником після прийняття об'єкта в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.{ Частина третя статті 27-1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 800-VI ( 800-17 ) від 25.12.2008 }

(....Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об'єктів та передачі матеріальних або
нематеріальних активів, крім пайової участі (внеску) замовника, встановленої цією статтею.
zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1699-14/ed20081014/page2

те ж саме і зараз:
ст. 40
3. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.{Частина третя статті 40 набирає чинності з 1 січня 2013 року - див. підпункт 3 пункту 1 розділу V "Прикінцеві положення" цього Закону}

Ось це я дослідила. А що скажете тепер Ви?

Що стосується періоду після закону від 25.12.2008 р. до 12.03.2011 р., коли діяв закон "Про планування і забудову територій", за ст. 27-1 якого було встановлено обов'язок забудовника взяти пайову участь у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури, а також граничний розмір, термін його сплати, істотні умови договору на його сплату між забудовником та органом місцевого самоврядування, то, не дивлячись, що такого договору в вашому випадку укладено не було, ви, вірніше селищна рада, маєте право через суд вимагати від забудовника сплати пайового внеску в розмірі 4% загальної кошторисної вартості будівництва житлового будинку, оскільки обов'язок такої сплати й укладення договору імперативно встановлено законом, чинним на той період. Для обгрунтування пропуску строку позовної давності необхідно знайти причини, які пояснять, чому позивач дізнався про порушення його прав не більш як три роки тому.

Що стосується періоду з 12.03.2011 р., коли почав діяти закон "Про регулювання містобудівної діяльності", за ст. 40 якого встановлено аналогічні правила, то рекомендація така ж сама.
Але в цьому періоді судова перспектива частково погіршена тим, що сплата забудовником пайової участі в виді грошових коштів до місцевого бюджету до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію почала діяти як обов'язкова з 01.01.2013 року.

Дякую вам за відповідь.

Проте, коли я надала Вашу відповідь юристу, який мав би опертись на ваші аргументи в підготовці до судового процесу щодо відновлення справедливості, отримала ....його , так звані, контаргументи у відповідь, які викладаю нище.
Він пише:

Відповідно до ч. 2 ст. 27-1 ЗУ «Про планування та забудову території» (далі - Закон) замовник, який має намір здійснити будівництво об'єкта містобудування у населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті, тобто 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування - для нежитлових будівель та/або споруд; 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування - для житлових будинків.

Частина 3 ст. 27 – 1 Закону визначає, що пайова участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту полягає у відрахуванні замовником після прийняття об'єкта в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

В той же час розмір пайової участі (внеску) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається не пізніше десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування, з техніко-економічними
показниками.

Договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до одержання дозволу на виконання будівельних робіт.

Пайовий внесок сплачується в повній сумі єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором. Граничний термін сплати пайового внеску не повинен перевищувати одного місяця після прийняття об'єкта містобудування в експлуатацію (ч. 9,10,12,13 ст. 27 – 1 Закону).

І так, з системного аналізу ст. 27 – 1 Закону можна зробити висновок, що замовник зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, перерахувавши пайову участь до місцевого бюджету, у розмірі який визначається не пізніше десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів на підставі договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення,[/color] але до одержання дозволу на виконання будівельних робіт.

Таким чином ми бачимо, що є пряма вказівка закону на обов’язок замовника взяти участь у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, в порядку визначеним ст. 27 – 1 Закону, тобто шляхом укладення відповідного договору про пайову участь.

Частиною 3 ст. 179 ГК України унормовано, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 Господарського кодексу України визначено, що спори, які виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Отже, в даному випадку позовні вимоги повинні бути не стягнення розміру пайової участі (оскільки її ніхто не визначав, мається на увазі не проводився розрахунок, був відсутній відповідний порядок, затверджений органами місцевого самоврядування ), а зобов’язання укласти договір або визнання договору укладеним (за умови, що дотримано вимоги ст. 181 ГК України «Загальний порядок укладення господарських договорів»).

Проте на даний час такі вимоги будуть суперечити закону, оскільки ст. 27 – 1 визначає, що [b]договір укладається не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, [color=#ff0000]але до одержання дозволу на виконання будівельних робіт.[/color]/b]

Тобто, навіть якщо ми почнемо щось зараз розраховувати, направляти проекти договорів пайової участі, видумувати причини пропуску позовної давності тощо, це не буде мати змісту, оскільки дозвіл на виконання будівельних робіт давно вже отриманий і наші вимоги будуть суперечити законодавству та загальним принципам укладення договорів.