ПОСЛУГИ З ОСКАРЖЕННЯ І СКАСУВАННЯ В АПЕЛЯЦІЙНІЙ І КАСАЦІЙНІЙ ІНСТАНЦІЯХ НЕСПРИЯТЛИВИХ СУДОВИХ РІШЕНЬ.

Дієвим захистом проти незаконних рішень судів та скасування їх несприятливих результатів є можливість апеляційного і касаційного оскарження, гарантована кожному Конституцією.

Оскарження рішення суду в апеляційній інстанції в цивільній справі

Метою оскарження рішення суду в апеляційній інстанції в цивільній справі є скасування повністю чи частково незаконного чи необгрунтованого рішення першої інстанції або його зміна.

Оскарженню в апеляційній інстанції підлягають як власне рішення про кінцеве вирішення справи по суті, так і деякі процесуальні ухвали, якими вирішуються питання по ходу справи, а не позов по суті.

Якщо подана належно оформлена апеляційна скарга, то рішення першої інстанції в силу не вступає до моменту закінчення апеляційного провадження. До цього моменту виконавчий лист по оскаржуваному рішенню виданий бути не може і не може бути відкрито виконавче провадження по оспорюваному рішенню.

Апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції можуть подати позивач, відповідач, третя особа або навіть стороння особа, якщо цим рішенням суд порушив її права та обов’язки. Особа, яку не залучено до участі у справі, має право на апеляційне оскарження - якщо у мотивувальній частині рішення є висновки про її права та обов`язки, або у резолютивній - прямо вказано про такі (ВС КАС №160/11823/20 від 20.09.2021).

Третя особа у справі є лише учасником, а не стороною, тому закрити провадження щодо третьої особи неможливо із жодних підстав, визначених ст. 255 ЦПК. Провадження може бути закрито в частині вимог позивача до конкретного відповідача. Процесуальний закон не передбачає закриття провадження в частині залучення третьої особи у справі (ВС КЦС №572/3632/15-ц).
Апеляційні скарги на рішення суду в цивільній справі подаються до суду апеляційної інстанції, тобто вищестоящого суду над тим, який виніс рішення, в межах територіальної юрисдикції.
Апеляційною інстанцією у цивільних справах є судові палати у цивільних справах апеляційних судів тієї території, де розташований суд першої інстанції, чиє рішення оскаржується.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, якщо скаржник був присутнім в судовому засіданні під час проголошення. Якщо ні, то подати апеляційну скаргу можна протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційні скарги на ухвали подаються за тими ж правилами, але в строк 15 днів.

Щодо обставин, які беруться до уваги при визнанні поважними причин пропуску строку апеляційного оскарження, - КАС ВС від 27.11.2018 №826/12483/16.

Поновлення строку на апеляційне оскарження у більше як 1 рік, поважність пропуску строку апеляційного оскарження понад один рік, відсутність доказів вручення апелянту повісток та ухвали суду (ВС КЦС №1013/9925/2012 від 22.03.2023 р.).

Коли відповідачу безпідставного поновлено пропущений процесуальний строк, це є порушенням принципу «юридичної визначеності» - ВП ВС №643/5369/16 від 22.06.2023 р.

В апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції чи ухвалу має бути обгрунтовано:

• в чому саме полягає незаконність рішення або ухвали (конкретні норми закону, які були неправильно застосовані, чи не були застосовані зовсім) і (або) їх необґрунтованість (неповнота чи неправильність встановлення важливих обставин, неприйняття судом доказів, їх неправильне дослідження чи оцінка,помилкове визначення судом правовідносин);
• нові обставини та докази, що підлягають встановленню або оцінці, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції;
• вимоги особи, яка подала скаргу (скасування рішення суду повністю чи частково або його зміна, в якій саме частині і яким саме чином).

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, рішення якого оскаржується.
При подачі апеляційної скарги сплачується судовий збір.
Апелянт може доповнити чи змінити апеляційну скаргу або відкликати її до початку розгляду справи в апеляційному суді.

Під час розгляду справи апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, які заявлялися в суді першої інстанції, а також досліджує докази, які першою інстанцією були проігноровані чи досліджені з порушеннями, та нові докази, неподані до нижчестоящого суду з поважних причин.

Дослідження доказів - це процесуальна діяльність суду та інших учасників цивільного процесу щодо безпосереднього сприйняття і вивчення в судовому засіданні фактичних даних, якими сторони обґрунтовують свої вимоги чи заперечення. Вона провадиться в судовому засіданні з додержанням принципів усності, безпосередності та безперервності. Зокрема, під час судового розгляду справи суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з’ясовує обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та досліджує в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, якими вони обґрунтовуються. З урахуванням змісту спірних правовідносин, обставин справи та зібраних у справі доказів суд під час розгляду справи по суті може змінити порядок з’ясування обставин справи та порядок дослідження доказів, про що зазначається у протоколі судового засідання (ст. 228 ЦПК).

Оцінка доказів завершує весь процес доказування. Результати оцінки доказів знаходять відображення в мотивувальній частині судового рішення, в якому суд зобов’язаний вказати, які факти судом встановлені, на основі яких доказів, які докази були відкинуті судом і з яких мотивів. Оцінка зібраних доказів здійснюється з точки зору їх достовірності, повноти, несуперечності, достатності на основі внутрішніх переконань (ВПВС від 12.04.2023 р. №511/2303/19).

Важливим є конкретне й повне викладення усіх доводів та вимог в апеляційній скарзі, оскільки апеляційна інстанція розглядає справу саме в їх межах, а не всю справу повністю на власний розсуд.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право:

1) скасувати рішення чи ухвалу суду першої інстанції повністю чи частково і ухвалити нове рішення чи ухвалу;
2) змінити рішення чи ухвалу;
3) відхилити апеляційну скаргу і залишити рішення чи ухвалу без змін.

Оскарження рішення суду в апеляційній інстанції в господарській справі

Метою оскарження рішення суду в апеляційній інстанції в господарській справі є скасування повністю чи частково незаконного чи необгрунтованого рішення господарського суду або його зміна.

Оскарженню в апеляційній інстанції підлягають як власне рішення про кінцеве вирішення справи по суті, так і деякі процесуальні ухвали, якими вирішуються питання по ходу справи, а не позов по суті.

Якщо подана належно оформлена апеляційна скарга, то рішення першої інстанції в силу не вступає. До моменту закінчення апеляційного провадження судовий наказ по оскаржуваному рішенню виданий бути не може, що веде й до неможливості відкриття виконавчого провадження по його примусовому виконанню.

Апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції в господарській справі можуть подати позивач, відповідач, третя особа, інша особа, чиї права та обов’язки порушено таким рішенням.

Апеляційна скарга на рішення господарського суду подається протягом 20 днів, на ухвалу – протягом 10 днів з дня їх оголошення. Якщо в засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частину, то строк на апеляційну скаргу обчислюється з дня підписання повного тексту судового рішення. Пропущення строків без поважних причин тягне повернення апеляційної скарги без розгляду.

Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження для особи, не залученої до справи, і якій не було відомо про її розгляд КГС ВС від 21.02.2019 №911/4590/13. 

Поновлення строку на апеляційне оскарження у більше ніж 1 рік, поважність пропуску строку апеляційного оскарження понад 1 рік, відсутність належних та допустимих доказів вручення апелянту повісток та ухвали суду (ВС КЦС №1013/9925/2012 від 22.03.2023 р.).

В апеляційній скарзі на рішення господарського суду першої інстанції чи ухвалу має бути обгрунтовано:

• в чому саме полягає незаконність рішення або ухвали з посиланням на законодавство;
• в чому саме полягає необгрунтованість рішення або ухвали з посиланням на матеріали, що є у справі або подані додатково;
• вимоги особи, яка подала скаргу (скасування рішення суду повністю чи частково або його зміна, в якій саме частині і яким саме чином).

Апеляційна скарга сплачується судовим збором.
Апелянт повинен надіслати учасникам справи копію апеляційної скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні.
Особливістю господарського судочинства є те, що додаткові докази приймаються в апеляційній інстанції, якщо апелянт обгрунтував неможливість їх подання першій інстанції з незалежних від нього причин.
Апеляційний господарський суд за наявними і додатково поданими доказами повторно розглядає справу й перевіряє законність і обгрунтованість оскаржуваного рішення в повному обсязі.

Розглянувши апеляційну скаргу на рішення господарського суду першої інстанції, апеляційний суд має право:

1) скасувати рішення чи ухвалу господарського суду повністю чи частково і ухвалити нове рішення чи ухвалу;
2) змінити рішення чи ухвалу;
3) відхилити апеляційну скаргу і залишити рішення чи ухвалу без змін.
Якщо було подано апеляційну скаргу, то оскаржуване рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після завершення апеляційного розгляду і винесення апеляційної постанови.

З об’єктивних чи суб’єктивних міркувань рішення суду першої інстанції може не задовольняти сторону справи.

Рішенням може бути незаконно стягнено чи навпаки відмовлено у стягненні позовних сум через порушення норм матеріального права, або не забезпечено право сторони на справедливий суд через порушення процесуальних норм та неналежне з’ясування обставин справи.

Вказані порушення можуть виходити від суду, який добросовісно чи «на замовлення» допустив помилки, або залежати від сторони, яка в силу недостатньої професійної підготовки чи досвіду створила для них умови.

Буває, судове рішення не відповідає очевидно порушеним правам і інтересам сторони через некомпетентність чи бездарність попередніх юристів.

ВИРІШЕННЯ МАЙНОВИХ, БІЗНЕСОВИХ І ПОДАТКОВИХ СПОРІВ.

НАДІШЛІТЬ ВАШ ЗАПИТ ОНЛАЙН

Юридичне бюро Писаренка

тел. (044) 270 60 46

моб. (050) 719 10 16

е-мейл: info@fides.com.ua