ПОВЕРНЕННЯ ВИКОНАВЧОГО ДОКУМЕНТА ЧЕРЕЗ ВІДСУТНІСТЬ ІДЕНТИФІКАЦІЙНОГО КОДА ЧИ ІНШИХ ДАНИХ ПРО БОРЖНИКА Є НЕЗАКОННИМ І МАЄ ОЗНАКИ НАДМІРНОГО ФОРМАЛІЗМУ.

У постанові ВС/КЦС №639/2561/18-ц від 24 грудня 2020 р. зазначається, що відсутність у виконавчому листі ідентифікаційного номера платника податків боржника не є підставою для повернення його без прийняття до виконання. 

У цій справі стягувач звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця, яким було винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», позаяк у виконавчому листі не вказано реєстраційний номер ОКПП боржника.

ВС зазначив, що за ч. 1 ст. 4 Закону «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків).

За п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону «Про виконавче провадження» виконавчий лист повертається стягувачу органом стягнення без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, зокрема якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею,

Водночас за п.3 ч. 3 ст. 18 Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Тому відсутність у виконавчому листі відомостей про дату народження боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання.

Європейський суд з прав людини у справі HORNSBY v GREECE №18357/91, § 40 від 19.03.1997) вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».

ЮРИДИЧНЕ БЮРО ПИСАРЕНКА 

тел. (044) 270 6046

моб. (050) 719 10 16

е-мейл: info@fides.com.ua