Згідно ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідно до ст. 24 ЦК України людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.

Статтею 30 ЦК України визначено, що цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.

Повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття) (ч. 1 ст. 34 ЦК України).

Фізичні особи, яка не досягла чотирнадцяти років володіють частковою цивільною дієздатність, а тому мають право: самостійно вчиняти дрібні побутові правочини, здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом, що визначено ст. 31 ЦК України.

Якщо станом на час звернення до суду з позовом дитині виповнилось менше 14 років, то в силу ч. 2 ст. 6 СК України вона є малолітньою дитиною.

Як передбачено вимогами ч. 1 та ч. 2 ст. 59 ЦПК України права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом;

права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі в таких справах неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена.

У відповідності до ч. 6 ст. 56 ЦПКУ орган державної влади та орган місцевого самоврядування можуть бути залучені судом до участі у справі або брати участь у справі за своєю ініціативою для подання висновків на виконання своїх повноважень. Участь зазначених органів у судовому процесі для подання висновків у справі є обов`язковою у випадках, встановлених законом, або якщо суд визнає це за необхідне.

Таким чином, оскільки чинним законодавством не передбачена можливість дитини особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов’язки в суді за позовами майнового характеру з підстав поза межами дрібних побутових правочинів, то малолітня особа не може бути позивачем по такій справі, оскільки така особа не має цивільної процесуальної дієздатності.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 58 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Враховуючи викладене, подання позовної заяви адвокатом в інтересах малолітньої чи неповнолітньої особи можливе в якості представника одного з батьків чи іншого законного представника.

Позовну заяву для захисту майнових прав дитини може підписати і подати безпосередньо один з батьків чи інший законний представник.